Кафедра промислової біотехнології та біофармації

[BFd67] Науково-управлінські засади екологічної експертизи

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти	Третій (освітньо-науковий)
Галузь знань	-
Спеціальність
Освітня програма	091ф ПБ+ - Прикладна біологія (ЄДЕБО id: 57872)
Статус дисципліни	Нормативна
Форма здобуття вищої освіти	Очна
Рік підготовки, семестр	2 курс, весняний семестр
Обсяг дисципліни	4 кред. (Лекц. 18 год, Практ. 18 год, Лаб. год, СРС. 84 год )
Семестровий контроль/контрольні заходи	Залік
Розклад занять	https://rozklad.kpi.ua
Мова викладання	Українська
Інформація про керівника курсу / викладачів
Розміщення курсу	Платформа «Сікорський»

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Навчальна дисципліна «Науково-управлінські засади екологічної експертизи» вивчається відповідно до освітньо-наукової програми «Прикладна біологія» підготовки доктора філософії за спеціальністю 091 Біологія. Навчальна дисципліна входить до циклу нормативної підготовки докторів філософії для здобуття глибинних знань зі спеціальності.
Якісна фундаментальна підготовка докторів філософії з біології забезпечується опануванням дисциплін екологічного спрямування (сталого розвитку суспільства), що відповідає стратегії університету та особливостям освітньої програми.

Предметом дисципліни є пізнання та засвоєння науково-управлінських засад екологічної експертизи та оцінювання довкілля як елементу забезпечення сталого розвитку суспільства.
Метою навчальної дисципліни є формування у майбутніх докторів філософії з біології системи компетенцій, умінь та діяльностей з аналізу стану довкілля, у т.ч. в умовах антропогенного навантаження, алгоритмів екологічних експертиз. Виконання навчальної програми дисципліни створить в особистості доктора філософії інтелектуальний базис для ефективної реалізації компетенцій щодо екоекспертиз підприємств та науково-технічних проектів.

Програмні компетентності та результати навчання
В результаті вивчення навчальної дисципліни «Науково-управлінські засади екологічної експертизи» здобувачі вищої освіти набувають таких загальних компетентностей та програмних результатів.

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК 1 Здатність до управління науковими проектами та/або складення пропозицій щодо фінансування наукових досліджень, реєстрації прав інтелектуальної власності та управляти процесом комерціалізації наукової розробки.
ЗК 3 Набуття універсальних навичок дослідника, зокрема усної та письмової презентації результатів власного наукового дослідження українською мовою.
ЗК 4 Здатність спілкуватися іноземною мовою (англійською або іншою відповідно до специфіки спеціальності) в обсязі достатньому для представлення та обговорення результатів своєї наукової роботи в усній та письмовій формі, а також для повного розуміння іншомовних наукових текстів з відповідної спеціальності.
ЗК 5 Здатність до застосування сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності, пошуку та критичного аналізу інформації.
ЗК 6 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 7 Здатність генерувати нові ідеї (креативність), проводити наукові досліджень на відповідному рівні.
ЗК 8 Здатність працювати в міжнародному науковому контексті.

Фахові компетентності (ФК):

ФК 1 Здатність до перегляду існуючих концепцій сучасної біології шляхом критичного осмислення і адаптації новостворених методів та технологій, шляхом генерування оригінальних гіпотез.
ФК 2 Здатність розробляти нові моделі та проводити експерименти, спрямовані на вирішення проблем, пов’язаних із прикладними задачами у біології, відповідно до конкретних потреб наукового пошуку.
ФК 3 Здатність критично оцінювати отримані результати, приймати рішення та рекомендувати альтернативні стратегії вирішення проблем щодо створення та регулювання життєдіяльністю біологічних об’єктів, методів досліджень та технологій за їх участю.
ФК 4 Здатність оцінювати ризики впровадження сучасних технологій (у т.ч. біотехнологій) для природного навколишнього середовища, здоров’я людей, її відповідність національним і міжнародним стандартам та практикам.
ФК 5 Здатність до створення інструментів та методологій наукової діяльності, оцінювання та впровадження результатів сучасних розробок, рішень та досягнень природничих наук в біологію.

Програмні результати навчання (ПРН):

ЗНАННЯ

ПРН 3 Знання і розуміння проблемних питань сучасної біохімії, молекулярної біології та цитології в контексті створення нових (штучних) та керування процесами життєдіяльності природних організмів (з метою їх практичного використання).
ПРН 4 Знання основних принципів оцінювання довкілля у контексті здійснення наукової та науково-технічної діяльності.

УМІННЯ

ПРН 5 Розв’язувати складні системні та спеціалізовані проблеми у галузі прикладної біології та біотехнології
ПРН 6 Переосмислювати наявні теоретичні знання й професійні практики у галузі наук про життя.
ПРН 7 Використовувати передові методи (у т.ч. інформаційні технології) та фахові навички для вирішення біологічних задач в науково-дослідній та інноваційній сферах.
ПРН 8 Представлення, обговорення результатів наукової роботи українською мовою
ПРН 9 Вирішувати комплексні завдання щодо впровадження біологічних розробок.
ПРН 10 Використовувати спеціалізовані фундаментальні знання для розв’язання проблем в різних галузях біології.
ПРН 13 Представлення, обговорення результатів наукової роботи англійською мовою в усній та письмовій формі, а також повного розуміння та аналізу іншомовних наукових текстів з спеціальності

Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати комплексні задачі і проблеми щодо регуляторних механізмів біологічних систем, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики.

Програмні результати навчання, контрольні заходи та терміни виконання оголошуються здобувачам вищої освіти на першому занятті.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

У структурно-логічній схеми програми підготовки докторів філософії з біології дисципліна базується на попередньо вивчених дисциплінах «Проблемні питання біохімії, молекулярної біології, цитології та біоінженерії», «Організація науково-інноваційної та науково-педагогічної діяльності».

3. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. Екологічний фундамент експертизи довкілля
1.1 Логіка та історія розвитку екології як наукової основи екологічної експертизи
1.2 Вчення В.І.Вернадського про відносини оосу і ноосу в економічній діяльності
1.3 Єдність і відмінності екологічної практики та економіки
1.4 Екологічні знання в освітній системі
1.5 Предмет, об’єкти, методи екологічної науки
1.6 Деформації природного довкілля під впливом ноосу: відходи та забруднення довкілля

Розділ 2. Категорії екологічної експертизи
2.1 Терміни та дефініції
2.2 Дефініція і зміст поняття «екологічна експертиза»
2.3 Складові екологічної експертизи
2.4 Система дій у процесі екологічної експертизи
2.5 Загальні вимоги щодо проведення екологічної експертизи
2.6 Розвиток системи екологічної експертизи у світі

Розділ 3. Ієрархічна структура природного довкілля
3.1 Космічний рівень
3.2 Структура екобіосфери
3.3 Геосфера природного довкілля
3.4 Загальна структура земної біосфери
3.5 Рівні організації земної біоти
3.6 Клітина – мішень екологічних впливів

Розділ 4. Екологічна експертиза: принципи, загальна структура
4.1 Загальні принципи екологічної експертизи з позиції сталого розвитку
4.2 Предмет і об'єкти екологічної експертизи
4.3 Учасники процесу екологічної експертизи
4.4 Форми екологічної експертизи
4.5 Експерт з проведення екологічної експертизи
4.6 Положення про замовника екологічної експертизи

Розділ 5. Структура і здійснення екологічної експертизи як надскладної системи
5.1 Загальна схема та основні елементи процесу екологічної експертизи
5.2 Участь громадськості і розгляд альтернатив
5.3 Принцип превентивності і стратегічна екологічна експертиза
5.4 Екологічна експертиза проєктів і післяпроєктний аналіз
5.5 Початкові стадії процесу екологічної експертизи
5.6 Рішення про необхідність проведення екологічної експертизи
5.7 Визначення задач екологічної експертизи, процедура і учасники
5.8 Опис експертованого довкілля
5.9 Характер, розмір і значущість впливів на довкілля

Розділ 6. Структура, організація та контроль державної та громадської екологічної експертизи згідно із законодавством України
6.1 Державна екологічна експертиза в Україні
6.3 Уповноважені суб'єкти та обов'язкові об'єкти державної екологічної експертизи
6.4 Пакет документів, які представляються на екологічну експертизу
6.5 Склад і зміст матеріалів з оцінки впливів на оточуюче середовище на прикладі проєктування і будівництва підприємств
6.6 Структура і склад оцінки впливів на оточуюче середовище
6.7 Підстави для проведення оцінювання впливів на оточуюче середовище
6.8 Фізико-географічна і кліматична характеристика районів і площадок будівництва об'єктів діяльності, які проєктуються
6.9 Загальна характеристика об'єктів проєктування і господарської діяльності у зонах їх впливу
6.10 Характеристика довкілля й оцінювання впливів на нього
6.11 Особливості громадської екологічної експертизи
6.12 Організація процесу громадської екологічної експертизи
6.13 Процес реєстрації громадської екологічної експертизи
6.14 Процедура отримання об'єкту екологічної експертизи
6.15 Формування експертної комісії
6.16 Процес роботи експертної комісії
6.17 Взаємодія експертної групи із громадськістю в ході проведення громадської екологічної експертизи
6.18 Функції керівника експертизи й організації, яка проводить експертизу
6.19 Результати проведення громадської екологічної експертизи
6.20 Фінансування громадської екологічної експертизи
6.21 Стратегічна екологічна експертиза
6.22 Предмет і цілі стратегічної екологічної експертизи
6.23 Основні принципи й організація стратегічної екологічної експертизи
6.24 Рівневий підхід до стратегічної екологічної експертизи
6.25 Стратегічна екологічна експертиза в національних законодавствах
6.26 Якість екологічної експертизи

4. Навчальні матеріали та ресурси

Список рекомендованої літератури

Основна
1. Екологічна експертиза : навчальний посібник / М. І. Федючка, Т. М. Коткова, С. І. Матковська, О. В. Іщук, Т. В. Пінкіна, М. М. Світельський ; за заг. ред. М. І. Федючки / 2-ге вид., доп. і перероб. – Херсон : Олді-плюс, 2019. – 144 с. http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/9988/1/EKOLOGICHNA_EKSPERTYZA_2019.pdf
2. Environmental Impact Assessment of Buildings. 2020 Feb 5; Available from: http://dx.doi.org/10.3390/books978-3-03928-244-9
3. FRAME Toolkit: Module II - Environmental Assessment https://www.unhcr.org/4a97aa739.html

Додаткова
1. EU guide to environmental directives https://doi.org/10.2779/110229
2. Morrison-Saunders A, Arts J, editors. Assessing impact: handbook of EIA and SEA followup. London: Earthscan; 2004. 338 p.
3. Дуган О.М. , Литвинов Г.С. , Галкін О.Ю. , Яковенко О.І. Науково-управлінські засади екологічної експертизи та оцінювання довкілля: Навчальний посібник для аспірантів. – К.: КНУ, 2017. – 303 с.
4. Волошина Н.О. Екологічна експертиза: Навчальний посібник / Н.О. Волошина. – Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017. – 107 с. http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/34908/Ekolohichna%20Ekspertyza.pdf?se quence=1
5. Textbooks for Sustainable Development: a Guide to Embedding / Mahatma Gandhi Institute of Education for Peace and Sustainable Development. 2017.
6. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_272#Text / Convention on Environmental Impact Assessment in a Transboundary Context https://unece.org/fileadmin/DAM/env/eia/documents/legaltexts/Espoo_Convention_authentic_E NG.pdf
7. Directive 2014/52/EU of the European Parliament and of the Council amending Directive 2011/92/EU on the assessment of the effects of certain public and private projects on the environment https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32014L0052&rid=1

Інформаційні ресурси

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#Text
https://www.nrcs.usda.gov/resources/data-and-reports/natural-resources-assessment
https://www.boem.gov/environment/environmental-assessment/what-environmental-assessment-0
https://www.sciencedirect.com/topics/earth-and-planetary-sciences/environmental-impact-assessment
https://www.epa.gov/superfund/natural-resource-damages-assessments
https://naturalresources.wales/guidance-and-advice/business-sectors/planning-and-development/advice-for-developers/environmental-assessment/?lang=en
https://unece.org/DAM/env/eia/documents/SEA_CBNA/Georgia_manual_en.pdf
https://www.npi.org/environmental-assessment
https://www.saskatchewan.ca/business/environmental-protection-and-sustainability/environmental-assessment/environmental-assessment-process

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Запланованими видами навчальних занять за дисципліною є лекції, і практичні (семінарські) заняття.
Вивчення дисципліни проводиться у формах лекцій, семінарів, самостійної роботи здобувачів. В організації навчання застосовуються відповідні методичні матеріали з дисципліни.
Лекції та семінари проводяться з використанням ілюстративного матеріалу (медіапроектор) та технологій дистанційного навчання.
Навчальна дисципліна базується на уміннях і знаннях, отриманих студентами при вивченні попередніх дисциплін навчального плану. Оскільки ця дисципліна узагальнює надбані студентами знання щодо всіх біотехнологічних сполук, які виступають або як молекулярні машини у процесах біосинтезу, або ж є метою виробництва біотехнологічних продуктів, при опануванні матеріалу особливу увагу слід приділяти повторенню та деталізації знань з хімії, фізики, біології. Важливою частиною дисципліни є моделі структур та функцій біотехнологічних об’єктів. Лекційні заняття передбачають виклад найбільш загальних та проблемних для засвоєння розділів.

№ з/п	Назва теми лекції та перелік основних питань
1	Науково-екологічний фундамент експертизи довкілля 1.1 Логіка та історія розвитку екології як наукової основи екологічної експертизи 1.2 Вчення В.І.Вернадського про відносини оосу і ноосу в економічній діяльності 1.3 Єдність і відмінності екологічної практики та економіки
2	Наукознавчий аналіз екологічної науки і практики 2.1 Екологічні знання в системі фундаментальних наук 2.2 Предмет, об’єкти, методи екологічної науки 2.3 Деформації природного довкілля під впливом ноосу: відходи та забруднення довкілля
3	Категорії екологічної експертизи 3.1 Терміни та дефініції 3.2 Дефініція і зміст поняття «екологічна експертиза» 3.3 Складові елементи екологічної експертизи
4	Ієрархічна структура природного довкілля як об’єкта експертизи 4.1 Космічний рівень 4.2 Структура екобіосфери 4.3 Геосфера природного довкілля
5	Структурно-функціональний аналіз біодовкілля 5.1 Загальна структура земної біосфери 5.2 Рівні організації земної біоти 5.3 Клітина – мішень екологічних впливів
6	Екологічна експертиза: принципи, загальна структура 6.1 Загальні принципи екологічної експертизи 6.2 Предмет і об'єкти екологічної експертизи 6.3 Учасники процесу екологічної експертизи 6.4 Стратегічна екологічна експертиза
7	Екологічна експертиза проєктів і післяпроєктний аналіз 7.1 Початкові стадії процесу екологічної експертизи 7.2 Обгрунтування рішення про необхідність проведення екологічної експертизи 7.3 Визначення задач екологічної експертизи 7.4 Опис експертованого довкілля
8	Структура, організація та контроль державної екологічної експертизи 8.1 Державна екологічна експертиза в Україні 8.2 Уповноважені суб'єкти та обов'язкові об'єкти державної екологічної експертизи 8.3 Комплекс документів, які представляються на державну екологічну експертизу
9	Особливості громадської екологічної експертизи 9.1 Організація процесу громадської екологічної експертизи 9.2 Процес реєстрації громадської екологічної експертизи 9.3 Взаємодія експертної групи із громадськістю в ході проведення громадської екологічної експертизи

ЗАГАЛЬНІ ЗАВДАННЯ НА СР ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

Створіть список ключових термінів лекції та знайдіть або сформулюйте їх дефініції.
Складіть 10 запитань, відповіді на які відображають основний зміст опрацьованої лекції.
Уясніть, який матеріал лекції для вас є недосить зрозумілим і знайдіть в літературі додаткові роз’яснення.
Сформулюйте висновки за матеріалами лекції.
Сформулюйте проблемні питання, які б ви хотіли обговорити у процесі дискусії на відповідному практичному занятті за темою лекції.
Складіть детальну структурно-логічну схему лекції, в якій відобразіть розділи забезпечуючих дисциплін, що необхідно знати для засвоєння матеріалу лекції.
Знайдіть і дослідіть зв’язки знань, які ви отримали в дисципліні, з попередніми знаннями. Подайте їх у вигляді структурно-функціональної схеми.
Після опрацювання останньої лекції на основі тлумачень змісту термінів до кожної лекції створіть словник термінів і понять з опанованої навчальної дисципліни.

Практичні (семінарські) заняття

Основні цілі семінарських занять за навчальною дисципліною:
- набуття, закріплення та розширення умінь, знань та досвіду, отриманих у процесі лекційних занять і самостійної роботи за навчальною дисципліною;
- самостійне поглиблене опрацювання питань програми, які являють підвищений інтерес для здобувача з огляду на тему його дисертаційної роботи та/або змісту передбачуваної післязахисної діяльності;
- розвиток умінь та досвіду представлення публічної доповіді, відповідей на запитання та ведення дискусії за обраною темою з використанням мультимедійних засобів;
- визначення та оцінювання рівня та якості набутих компетенцій у результаті лекційних занять за дисципліною.
Дидактичні цілі семінарських занять досягаються здобувачем через комплекс навчальних активностей, який включає:
- обґрунтування і вибір теми особистої доповіді, опрацювання літератури та написання конспекту тексту та плану доповіді, усна презентація доповіді з мультимедійним супроводженням, відповідях на запитання учасників семінару;
- безпосередню участь у дискусіях за доповідями інших учасників семінарів шляхом формулювання запитань та доповнюючих виступів за темами доповідей.

Підготовка та критерії оцінювання роботи на семінарських заняттях за дисципліною
Робота на семінарському занятті передбачає:
1) підготовку матеріалів за попередньо обраною темою із сукупності тем, запропонованих викладачем;
2)усну доповідь здобувача-доповідача тривалістю до 20 хвилин;
3)відповіді доповідача на запитання викладача та здобувачів -учасників заняття;
4)додаткові виступи-доповнення учасників заняття щодо основної доповіді;
5) дискусію за участі доповідача, здобувачів та викладача у процесі обговорення теми.
Матеріали, підготовлені до доповіді на семінарі, представляються викладачу доповідачем у друкованому та/або електронному вигляді і повинні включати такі обов’язкові компоненти:
• план доповіді;
• тези до кожного пункту плану доповіді;
• доповідь обсягом не менше п’яти сторінок формату А4 (розмір шрифту 12, інтервал між рядками – 1,5).
До загальної структури доповіді входять: Вступ, Основна частина, Висновки, Список використаної літератури (не менше 5 першоджерел).
Доповідь оцінюється наступним чином.
Повне розкриття питання за наявності непринципових зауважень оцінюється у 20-25 балів; повне розкриття питання за наявності декількох принципових зауважень оцінюється у 15-19 балів; неповне розкриття питання за наявності непринципових зауважень оцінюється у 10-14 балів, неповне розкриття питання за наявності принципових зауважень оцінюється у 0- 9 балів.
Додатково до зазначених можуть нараховуватись рейтингові бали за:
- авторську мультимедійну анімацію до доповіді – 5 балів;
- узагальнюючі авторські таблиці, графіки – до 3 балів;
- підготовку матеріалів семінару для публікації – 3 бали.

6. Самостійна робота студента

Високоякісна підготовка PhD-студентів в університеті разом зі створенням інформаційного базису, необхідного для успішної професійної постаспірантської діяльності, передбачає досягнення іншої надважливої мети - опанування уміннями і досвідом системно впорядкованого і поряд з тим творчого, індивідуального підходу до розв’язання розмаїтого спектру проблем, які повсякчасно виникають у практичній діяльності.
Це пов’язано з науково доведеним фактом, що міцний знаннєво-компетентнісний базис особистості ефективно формується і використовується тільки в процесі й за умови інтенсивної самостійної інтелектуальної діяльності цієї особистості під час поглиблення у предмет навчально-пошукового процесу.
Якщо навчальна робота поза аудиторією сприймається, як природно самостійна, то його активність в аудиторії не завжди усвідомлюється, як така, що насправді теж є самостійною по суті.
Процес навчання на третьому освітньо-науковому рівні складається з двох взаємопроникних і взаємозалежних, діалектично суперечних діяльностей – викладача(викладання) та здобувача (студіювання, учіння, вивчення).
У цьому процесі і викладач, і здобувач є одночасно суб’єктами навчального процесу як системи складних взаємозалежних діяльностей за провідного значення пізнавальної діяльності студента.
Якщо ж у субсистемі організованого, контрольованого і здійснюваного викладачем викладання не відбувається розвитку компетенцій здобувача, навчання втрачає свій первинний сенс, оскільки викладання за відсутності учіння студента має нульовий ефект. Це означає також, що не відбувається і викладання, а має місце тільки викладення, трансляція інформації без її прийому і присвоєння здобувачем.
Навчальною програмою для здобувачів за дисципліною на самостійну роботу передбачено 84 академічні години. Цей бюджет часу витрачається на опрацювання лекційного матеріалу, виконання тематичної роботи для визначення рівня та оцінювання засвоєння матеріалу, закріплення та узагальнення набутих знань і умінь і визначення коригуючих заходів, якщо вони потрібні. Тема реферативної тематичної роботи погоджується з викладачем для кожного здобувача індивідуально із врахуванням теми дисертаційної роботи або змісту постаспірантської діяльності. Тематична контрольна робота представляється здобувачем викладачу для перевірки за 2 тижні до дати екзамену

Самостійна робота здобувача за дисципліною включає підготовку до аудиторних занять (10 години) та самостійне вивчення тем, перелік яких наводиться нижче (74 години):

№	Назви тем
1	Експерт з проведення екологічної експертизи
2	Форми екологічної експертизи
3	Стратегічна екологічна експертиза в національних законодавствах
4	Формування і процес роботи експертної комісії
5	Функції керівника експертизи й організації, яка проводить експертизу
6	Фінансування і результати проведення громадської екологічної експертизи
7	Якість екологічної експертизи

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

У реалізації мети і завдань навчальної дисципліни основною парадигмою є пріоритетність і домінантність викладання як засобу організації самостійної роботи здобувачів, а не надання конкретної інформації за дисципліною.
Методологічною основою навчального процесу з навчальної дисципліни є опора на самостійну роботу здобувачів з наведеною і самостійно відшуканою науковою літературою.
Функція викладача визначається його організуючою, консультативною та експертно-оцінюючою діяльністю. Разом з тим з огляду на вкрай обмежений ресурс аудиторних занять здобувачі повинні обов’язково відвідувати усі лекційні та семінарські заняття. Також обов’язковою є доповідь з презентацією тематичної контрольної роботи, активність здобувача визначається його участю в обговоренні доповідей інших здобувачів і доповненнями змісту обговорення.
Лекційне вивчення дисципліни передбачає інтерактивне спілкування здобувачів з викладачем у формі коротких запитань-відповідей. У цьому процесі важливу роль відіграє підготовка студента до кожної лекції під час самостійної роботи.
Кількість аудиторних годин за планом складає невелику частину від загальної кількості годин на оволодіння матеріалом дисципліни, тому студентам слід акцентувати на самостійному опрацюванні навчальної програми згідно із наведеним списком літератури в тому числі при підготовці доповіді на семінарі і виконанні модульної контрольної роботи.
Основні методи навчання включають стратегії активного індивідуального і колективного навчання, які визначаються такими навчальними технологіями:
1) методи проблемного навчання (проблемний виклад, частково-пошуковий (евристична бесіда) і дослідницький метод);
2) особистісно-орієнтовані (розвиваючі) технології, засновані на активних формах і методах навчання, зокрема «мозковий штурм» у малих групах, дискусія за темою практичних занять, і доповідей студенів;
3) інформаційно-комунікаційні технології, що забезпечують проблемно-дослідницький характер процесу навчання та активізацію самостійної роботи студентів (електронні презентації для лекційних занять, використання аудіо-, відео-підтримки навчальних занять.
Розроблення і застосування на основі комп'ютерних і мультимедійних засобів творчих завдань, доповнення традиційних навчальних занять засобами взаємодії на основі мережевих комунікаційних можливостей.
Лекційне вивчення дисципліни проводиться за алгоритмом включеного навчання і передбачає інтерактивне спілкування здобувачів з викладачем у формі коротких запитань-відповідей. У цьому процесі важливу роль відіграє підготовка до кожної лекції під час самостійного опрацьовування матеріалу. Результати такого діалогу через механізм додаткових балів враховуються у кінцевій рейтинговій оцінці успішності здобувача з дисципліни.
Особливості навчальної програми (силабусу) дисципліни визначаються місцем та значенням дисципліни у цих двох формах підготовки, часом, що виділяється на її вивчення, та планованими заняттями. Окремі теми дисципліни можуть корегуватися з урахуванням потреб певної дисертаційної діяльності для забезпечення максимальної ефективності навчання та координування з іншими дисциплінами. Тематику семінарських доповідей також розроблено з огляду на теми дисертаційних робіт.

Відвідування занять
Штрафні бали за відсутність на заняттях не виставляються. Однак, здобувачам рекомендується відвідувати заняття, оскільки на них викладається теоретичний матеріал та розвиваються практичні навички, необхідні для ґрунтовного формування відповідних компетентностей.

Пропущені контрольні заходи оцінювання
Контрольні заходи оцінювання, виконання яких передбачено на занятті, проводяться у завчасно визначений день, який оголошується здобувачам на першому занятті. Виконання таких контрольних заходів оцінювання в інший день дозволяється за вагомих та/або форс-мажорних обставин.
У разі відсутності здобувача на практичному занятті, де передбачається його виступ із повідомленням, такий виступ або переноситься на інше практичне заняття, або замінюється на підготовку аналітичної записки із відповідної теми обсягом 5-10 сторінок (у разі особливих форс-мажорних обставин).

Забезпечення об’єктивності оцінювання здобувачів
Об’єктивність оцінювання здобувачів на всіх етапах оволодіння дисципліною забезпечується через наступні механізми. По-перше, детальні рекомендації щодо рейтингової системи оцінювання результатів навчання. По-друге, використання здобувачами та викладачами всіх можливих інструментів комунікацій, що забезпечують збереження історії комунікацій (електронна пошта, соціальні мережі, месенджери тощо). По-третє, для перевіряння письмових видів робіт здобувачів у разі їх незгоди із результатами оцінювання може залучатися інший викладач, який має відповідну професійну компетенцію та призначений кафедрою на поточний навчальний рік. У разі відсутності узгодженої думки викладачів щодо оцінки роботи здобувача питання виноситься на засідання кафедри, а врегулювання питання здійснюється згідно з «Положення про апеляції в КПІ ім. Ігоря Сікорського» http://osvita.kpi.ua/node/182.

Процедура оскарження результатів контрольних заходів оцінювання
Після отримання коментарів від викладача з аргументацією щодо оцінки, здобувач має право в індивідуальному порядку задати всі питання, які цікавлять стосовно результатів контрольних заходів оцінювання. Якщо здобувач не погоджуються з оцінкою, він має також навести аргументи щодо своєї позиції та звернутися до декана факультету для подальшого вирішення питання (детально – див. «Положення про апеляції в КПІ ім. Ігоря Сікорського» http://osvita.kpi.ua/node/182).

Академічна доброчесність
У разі використання контенту, захищеного авторським правом, результатів аналітичних досліджень та/або іншої інформації, здобувачі мають обов’язково вказувати джерело.
Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (https://kpi.ua/code). У разі виникнення потреби у перевірці академічних текстів, підготовлених здобувачам, на наявність текстових запозичень здобувач може звернутися безпосередньо до викладача або відповідальної особи кафедри з питань перевірки академічних текстів.

Норми етичної поведінки
Норми етичної поведінки здобувачів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (https://kpi.ua/code).

Дистанційне навчання
Проходження он-лайн курсів передбачено у випадку форс-мажорних обставин (зокрема, карантинних заходів) та для інклюзивного навчання здобувачів із особливими потребами.

Інклюзивне навчання
Навчальна дисципліна розрахована на вивчення для здобувачів із особливими освітніми потребами, але слід враховувати велике навантаження на зоровий апарат. В залежності від особливих потреб здобувачів можливе використання дистанційного навчання.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Оцінювання успішності опанування здобувачем дисципліни проводиться за рейтинговою системою на основі поточного контролю під час аудиторних занять, заліку.
Загальний рейтинг з дисципліни складається зі стартової суми балів, отриманих здобувачем у процесі роботи на семінарських заняттях.
Максимальна кількість балів за доповідь на семінарському занятті дорівнює 25 балам. Здобувач може зробити до 4 повідомлень на практичних (семінарських) заняттях, забираючи максимальний рейтинг 100 балів.
Умови допуску до семестрового контролю: щонайменше три доповіді здобувача на практичних заняттях із сумарним рейтингом не менше 60 балів. Семестровий контроль здійснюється за сумою балів, отриманих здобувачем за виконання передбачених завдань (можна отримати залік автоматично).
У разі незгоди здобувача він може скласти залік. Максимальна сума балів на заліковому контролі – 100 балів отримується здобувачем, який відповів правильно на всі запитання залікового білета (4 питання, відповідь на кожне з них оцінюється у 25 балів максимум; принцип оцінювання аналогічний до принципу оцінювання повідомлень на семінарських заняттях).

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою

Кількість балів	Оцінка
100-95	Відмінно
94-85	Дуже добре
84-75	Добре
74-65	Задовільно
64-60	Достатньо
Менше 60	Незадовільно
Не виконані умови допуску	Не допущено

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

В умовах дистанційного режиму організація освітнього процесу здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання: платформи дистанційного навчання «Сікорський» та «Електронний кампус». Навчальний процес у дистанційному режимі здійснюється відповідно до затвердженого розкладу навчальних занять. Заняття проходять з використанням сучасних ресурсів проведення онлайн-зустрічей (організація відео-конференцій).
Визнання результатів навчання, набутих у неформальній/інформальній освіті, здійснюється згідно «Положення про визнання в КПІ ім. Ігоря Сікорського результатів навчання, набутих у неформальній/інформальній освіті» (https://osvita.kpi.ua/node/179).
На час дії правового режиму воєнного стану діють особливості визнання результатів навчання (https://document.kpi.ua/2022_HOH-164).

Опис матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дисципліни

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено
Ухвалено кафедрою ПББ (протокол № від )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № 10 від 26.06.2023 )