Кафедра філософії

[TS-02/1] Філософські засади наукової діяльності. Частина 1. Науковий світогляд та етична культура науковця

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освітиТретій (освітньо-науковий)
Галузь знань-
Спеціальність
Освітня програма172ф ТР - Телекомунікації та радіотехніка (ЄДЕБО id: 46365)172ф ТРТ+ - Телекомунікації та радіотехніка (ЄДЕБО id: 57927)
Статус дисципліниНормативна
Форма здобуття вищої освітиОчна
Рік підготовки, семестр1 курс, осінній семестр
Обсяг дисципліни6 кред. (Лекц. 31 год, Практ. 49 год, Лаб. год, СРС. 100 год )
Семестровий контроль/контрольні заходиЕкзамен
Розклад занятьhttps://rozklad.kpi.ua
Мова викладанняУкраїнська
Інформація про керівника курсу / викладачів Лекц.: доц. Муратова І. А.,
Практ.: Рубанець О. М.,
Розміщення курсуhttps://classroom.google.com/c/MTQ3MDAyMDg3ODkx?cjc=3z5o5oo

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Предмет навчальної дисципліни – фундаментальні філософські знання про світоглядні та етичні засади науково-дослідницької та освітньо-викладацької діяльності, що визначають постать науковця, його світоглядні орієнтири та етичну культуру в умовах розбудови інноваційної системи України в контексті міжнародного співробітництва; основних концепцій, що виявляють сутність та особливості виробництва знання в науці, характерні для сучасного етапу її розвитку, сучасних пізнавальних процесів, розкривають розвиток методології як складника сучасної науки, надають базові філософські знання про природу наукової та науково-технічної творчості, розкривають роль науки як ядра національної інноваційної системи та виявляють вплив науки на раціональність у суспільстві та розвиток сучасних суспільних стратегій.
Мета навчальної дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти таких компетентностей:
– здатність проводити критичний аналіз, оцінку і синтез нових та складних ідей;
– здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу та оцінки сучасних наукових досягнень, генерування нових знань при вирішенні дослідницьких і практичних завдань;
– здатність дотримуватись морально-етичних правил поведінки, етики досліджень, характерних для учасників академічного середовища, а також правил академічної доброчесності в наукових дослідженнях.
В результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набудуть таких загальних програмних результатів навчання:
– вміти застосовувати знання основ аналізу та синтезу в різних предметних областях, критичного осмислення й розв’язання науково-дослідних проблем
– розуміти філософські концепції наукового світогляду, роль науки, пояснювати її вплив на суспільні процеси.
– вміти формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень і математичного та/або комп’ютерного моделювання, наявні літературні дані.
– знати методологію наукових досліджень у предметній області та сучасних методів планування та постановки експериментів;
– дотримуватися правил академічної доброчесності.
– знати та дотримуватися основних засад академічної доброчесності у науковій і освітній (педагогічній) діяльності.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Навчальна дисципліна є основою підготовки докторів філософії, тому передбачає освітньо-наукову підготовку першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівня студентів закладу вищої освіти з філософії, підсумовуючи та узагальнюючи її. Дисципліна має міждисциплінарний характер та інтегрує відповідно до свого предмету спеціальні знання з інших освітніх і наукових галузей. Їй передують загальноосвітні дисципліни з блоку філософських, історичних, психологічних, педагогічних, правових та інших навчальних дисциплін.
Постреквізитами є дисципліна «Організація науково-інноваційної діяльності» та педагогічна практика аспірантів.

3. Зміст навчальної дисципліни

Освітній компонент 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ
Тема 1. Генезис науки і філософське обґрунтування наукового світогляду.
Тема 2. Наука як цілісний феномен і загальнонаукова філософська концепція наукового світогляду.
Тема 3. Світоглядні принципи науково-інноваційної діяльності та розв’язання значущих наукових та технологічних проблем з урахуванням економічних, політичних, соціокультурних, екологічних та правових аспектів.
Тема 4. Філософське осмислення розвитку науки, її світоглядної ролі та впливу на сучасні суспільні процеси.
Тема 5. Етика – філософська наука про мораль у співвідношенні з науковою і професійною етикою.
Тема 6. Норми і принципи наукової етики, законодавства у галузі відповідальності за професійні рішення в правовому, соціальному та екологічному контексті.
Тема 7. Етична культура науковця і дотримання принципів академічної доброчесності в науково-інноваційній діяльності.
Освітній компонент 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ
Розділ 1. Філософська гносеологія та епістемологія: основні складники та етапи розвитку
Тема 1. Основні теорії, ідеї та напрями класичної гносеології
Тема 2. Від класичної гносеології – до сучасної філософської гносеології та епістемології
Тема 3. Комунікативний поворот у сучасній гносеології та епістемології
Тема 4. Лінгвістичний поворот у дослідженні пізнавальних процесів
Тема 5. Соціологічний поворот у дослідженні пізнавальних процесів
Тема 6. Інформаційний складник сучасної філософської гносеології та епістемології
Розділ 2. Особливості пізнавальної діяльності в сучасній науці
Тема 7. Сучасні трансформації образу пізнання
Тема 8. Проблема онтології та метафізики в сучасній науці
Тема 9. Епістемологічний вимір сучасної науки
Тема 10.Веретистські основи пізнавальної діяльності. Проблема істини в науці
Тема 11. Епістемологічна активність вченого у сфері знання
Тема 12. Методологічна активність вченого
Тема 13. Науковий текст
Тема 14. Специфіка технічного і технологічного знання. Наукова і науково-технічна творчість
Тема 15. Когнітивні особливості наукової та науково-технічної творчості
Тема 16. Знання та інформація
Тема 17. Інформаційний складник наукового дослідження
Тема 18. Когнітивно-комунікативний складник проектної діяльності
Розділ 3. Філософсько-антропологічні і когнітивні основи пізнавальної діяльності
Тема 19. Перцептивна інформація
Тема 20. Чуттєве пізнання
Тема 21. Основні підходи до формування сприйняття
Тема 22. Когнітивне сприйняття та його особливості
Тема 23. Діалектика чуттєвого та раціонального
Тема 24. Когнітивна наука та філософія про пізнавальну діяльність
Тема 25. Особливості обробки інформації людиною
Тема 26. Когнітивні пізнавальні здатності
Тема 27. Філософські засади дослідження мислення

Тема 28. Суб’єктний складник мислення
Тема 29. Когнітивні аспекти мислення
Тема 30. Мислення та інформація
Тема 31. Наукове мислення
Тема 32. Технічне мислення та його особливості
Тема 33. Візуальне мислення
Тема 34. Аналітичне мислення
Тема 35. Інтуїція та її особливості

 

4. Навчальні матеріали та ресурси

Освітній компонент 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ

Базова література:
1. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Основи філософії. § 1. Світогляд людини, його суть, структура та історичні типи http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/4%20KURS/4/1/01H1R1_1.htm
2. Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня філософія науки. Підручник. — К.: Логос, 2009. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr-bil-kom.htm
3. Етичний кодекс ученого України // Україна. Наука і культура. — 2009. — Вип 35. — С. 19-23. — URI: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37062 .
4. Кодекс наукової етики // Наука та наукознавство. – 2005. – № 3. – С. 31-37.
5. Кодекс честі Національного технічного університету України – КПІ. – Назва з екрану. – URL: http://kpi.ua/code.
6. Малахов В.А. Етика спілкування: Навч.посібник / В.Малахов. – К. : Либідь, 2006. – 400 с. URL: http://freelib.in.ua/blog/viktor_malakhov_etika/1-0-6
7. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібн. – 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Либідь, 2000. 384 с.
8. Проект сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP). – Назва з екрану. – URL: http://www.saiup.org
9. Ревчун Б. Г. Науково-технічний прогрес : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Б. Г. Ревчун. – Кіровоград : КДТУ, 2013. – 134 с.
10.Тараненко О. Науково-технічна революція : навч. посібн. для дистанційного навчання «Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». К. : Університет «Україна», 2015. 301 с. http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/4889/4/Istor_typy_svitogl.pdf
11.Фіцула М.М. Формування наукового світогляду https://pidru4niki.com/1220041135023/pedagogika/ formuvannya_naukovogo_svitoglyadu // Фіцула М.М. Педагогіка. Київ: Видавничий центр «Академія». 2009. 528 с. https://pidru4niki.com/1613030534943/pedagogika/pedagogika
12.Хоружий Г.Ф. Академічна культура: цінності та принципи вищої освіти / Г.Ф. Хоружий. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 320 с.
13.Історія науки і техніки [Електронний ресурс] : навчальний посібник для іноземних студентів / С. О. Костилєва, С. Ю. Боєва, Л. Р. Ігнатова, І. К. Лебедєв, НТУУ «КПІ». – Електронні текстові дані (1файл: 11,44 Мбайт). – Київ : НТУУ «КПІ», 2015. – 320 с. – URI: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/20997
Додаткова література:
1. Апель К.-О. Апріорі спільноти комунікації та основи етики. До проблеми раціонального обґрунтування етики за доби науки// Сучасна зарубіжна філософія. К.. 1996. – С. 360 – 421.
2. Арцишевський Р. А. Історичні типи світогляду // Арцишевський Р. А. Духовне осягнення дійсності. – Луцьк: ПФ «Смарагд», 2011. – С. 153-236.
3. Бевз Т. Науковий світогляд — методологічна основа творчості Володимира Вернадського https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2013-08-1/svitoglyad-2013-1-5-bevz.pdf
4. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / Бек У. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.
5. Бернал Дж. Развитие науки в истории общества (https://platona.net/load/knigi_po_filosofii/istorija_nauki/nauka_v_istorii_obshhestva/51-1-0-4241).
6. Вернадский В.И. Очерки по истории современного научного мировоззрения // Вернадский В.И. Труды по истории науки / Отв. ред. Ф.Т. Яншина, С.Н. Жидовинов. — М.: Наука, 2002 (Библиотека трудов академика В.И. Вернадского). — С. 47-165).
7. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (становление и развитие первых научных программ). – М.: Наука, 1980. – 568 с.
8. Гончаренко С.У. Етика науки та етичний кодекс ученого // Шлях освіти. – К. – 2011.— № 3. http://umo.edu.ua/vchena-rada---etichnij-kodeks-uchenogho
9. Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі. Пер. з нім., приміти та післямова Анатолія Єрмоленка. – К.: Лібра, 2003. – 248 с.
10.Дайсон, Фримен. Еретические мысли о науке и обществе / Фримен Дайсон. - [Б. м.] : [б. в.], 2009. – 72 с.
11.Єрмоленко А.М. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування природи. Монографія. – К.: Лібра, 2010. – 416 с.
12.Зубков М. Наукові революції як змінювання світогляду / Микола Зубков // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2017 – № 869. – С. 109-114. http://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-869-2017/naukovi-revolyuciyi-yak-zminyuvannya-svitoglyadu
13.Кисельов М.М. Етика та наука: сфери перетину // Наука. Релігія. Суспільство. – 2012. – № 2. – С. 30-39. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/86826/05-Kiselev.pdf?sequence=1
14.Кун Т. Структура научных революций. URL: http://www.biometrica.tomsk.ru/Kuhn.pdf
15.Кушнерик В.В. Вплив глобалізації на розвиток науково-технічної революції // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – №8 (134). – С. 30-34.
16.Лозова В. І. Етика науковця / В. І. Лозова // Педагогіка та психологія. - 2011. - Вип. 40(2). - С. 47-51. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2011_40(2)__10.
17.Маєр-Абіх К.М. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту / Маєр-Абіх К.М. – К. : Лібра, 2004. – 196 с.
18.Малахов В. Етичний кодекс ученого: аксіологія і прагматика / В. Малахов // Вісник Національної академії наук України. – 2009. – № 5. – С. 12-19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2009_5_2.
19.Мировоззрение / Т. И. Ойзерман. И. И. Жбанкова. Л. А. Мясникова // Центр гуманитарных технологий. Ответственный редактор: А. В. Агеев. Последняя редакция: 22.09.2020. URL: https://gtmarket.ru/concepts/7105
20.Наука і молодь в Україні ХХІ століття / [Ю.Л. Мосенкіс, М.А. Болобан, П.М. Грабовий та ін.]. – К.; Умань: ПП Жовтий, 2010. – С. 150–202.Йонас Г. Принцип відповідальності у пошуках етики для техногенної цивілізації. - К.: 2001 - 400 с.
21.Нормы научной этики (приняты Сенатом Общества Макса Планка 24 ноября 2000 г.) / пер. В.Тереховой. – URL: http://www.sbras.ru/HBC/2002/n04-05/f17.html.
22.Поппер К. Тексти за посиланням: https://evolkov.net/PopperK/
23.Сидоренко Л.І. Етика науки. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/etik-sidorenko.html
24.Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. К.: 2002. - 150 с.
25.Сноу Ч.П. Две культуры и научная революция / Чарльз Перси Сноу, Портреты и размышления, М.: Прогресс, 1985. – С. 195-226. URL: http://vivovoco.astronet.ru/VV/PAPERS/ECCE/SNOW/TWOCULT.HTM
26.Хорган, Джон. Конец науки. Взгляд на ограниченность знания на закате Века Науки: пер. с англ. / Джон Хорган. - СПб. : Амфора, 2001. - 479 с.
27.Этика науки: учебно-методическое пособие для аспирантов /Т. В. Мишаткина, Я. С. Яскевич, В. С. Вязовкин. – Минск, 2002. – 58 с.
28.Шевчук С. Ф. Світогляд як результат взаємодії науки з іншими елементами духовного життя суспільства http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/7987/1/ZOO_2016_162-165.pdf
29.Що потрібно знати про плагіат: посібник з академічної грамотності та етики для «чайників». – Назва з екрану. – URL: http://library.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/biblio/PDF/books_ac-gr.pdf

Освітній компонент 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

Базова:
1. Рубанець О.М. Теорія пізнання та способи обробки інформації : комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. – 66 с. / Електронне мережне навчальне видання. Гриф надано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського (протокол № 3 від 25.06.2018 р.) за поданням Вченої ради факультету соціології і права (протокол № Х від DD.MM.YYYY р.). // Навчальний посібник.
2. Рубанець О.М. Філософські проблеми наукового пізнання / Рубанець О.М. - Суми: Університетська книга, 2013. - 229 с.
3. Добронравова І.С. Новітня західна філософія науки : підруч. для вищих навч. закл. / Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. - К., 2008. - 216 с.
4. Епістемологія як філософська теорія знання / В. Л. Петрушенко; Держ. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2000. - 296 c.
Додаткова:
1. Рубанець О.М. Інформаційне суспільство: когнітивний креатив постнекласичних досліджень: Монографія / Рубанець О.М. - К., Вид. ПАРАПАН, 2006. – 420 с.
2. Билецкий И.П. Познание и действительность / И.П. Билецкий. – Харьков : Альфа, 1999. – 57 с.
3. Добронравова Ірина. Практична філософія науки : збірка наукових праць / Ірина Добронравова. - Суми: Університетська книга, 2017. - 352 с.
4. Загрібельна О.Т. Інженерне пізнання як діяльність / Загрібельна О.Т. - 1999. - 300 с.
5. Комар Олена. Постнекласична епістемологія: нові тенденції / Олена Комар // Людина в складному світі / за ред. Н.В. Кочубей, М.О. Нестерової. Суми: Університетська книга, 2017. – С. 230 -248.
6. Конверский А.Е. Теория и ее обоснование / Конверский А.Е. - К.: 2000. - 179 с.
7. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая / Лекторский В.А. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 256 с.
8. Лук’янець В.С. Сучасний науковий дискурс.: Оновлення методологічної культури / Лук’янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. – К., 2000. – 304 с.
9. Людина: мислення і реальність / упоряд.: В. С. Крисаченко,; Ін-т філос. НАН України. - К.; Луцьк, 2001. - 219 c.
10.Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання / Марчук М.Г. - Чернівці: Рута, 2001. - 319 с.
11.Мелащенко О. М. Онтологічні прояви науково-технічної творчості (соціально-філософський аспект) : дис. ... канд. філософ. наук. : 09.00.03 - О. М. Мелащенко. - К., 2011.
12.Мелков Ю. А. Человекомерность постнеклассической науки : Монография / Ю. А. Мелков. – К. : Изд. ПАРАПАН, 2014. – 254 с.
13.Меркулов И.П. Когнитивные способности / Меркулов И.П. – М.: ИФРАН, 2005. – 182 с.
14.Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Р. Мертон . – М. : АСТ Москва, 2006. – 880 с.
15.Метельова Т. Концепт "творчої уяви" / Т. Метельова // Філософ. думка. - 2006. - № 6. - С. 11-21.
16.Микешина Л.А. Философия науки: Современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Методология научного исследования / Л.А. Микешина. - М., 2005. - С. 155-160.
17.Морен Э. Метод. Природа природы. М.: «Прогресс – Традиция» - .2005. - 464 с.
18.Найссер У. Познание и реальность / Найссер У. / Пер. с англ. В.В. Лучкова. Вступит. ст. и общ. ред. Б.М. Величковского. – М.: Прогресс, 1981. – 230 с.
19.Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. М., 1998.
20.Онтология и эпистемология синергетики. М.: ИФ РАН, 1997. - 159 с.
21.Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы / Б. Рассел – М. : Институт общегуманитарных исследований, 2001. – 560 с.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Освітній компонент 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ:

Лекція 1. Генезис науки і філософське обґрунтування наукового світогляду
Заплановано: Поняття світогляду, різні способи визначення та критерії типізації. Історичні форми світогляду. Філософські засади формування наукового світогляду у генезисі наук.
Тема самостійної роботи: Диференціація і класифікація наук в розвитку пізнання: причини різноманіття наук та історичні етапи виникнення окремих наук
Рекомендовано: 1, 9, 11, 13
Семінарське заняття 1. Світоглядні засади генезису науки. Виникнення і становлення теоретичного знання із донаукової свідомості.
Лекція 2. Наука як цілісний феномен і загальнонаукова філософська концепція наукового світогляду.
Заплановано: Поняття науки і різноманітність форм її існування (як системи знання, виду діяльності, соціальної системи інститутів, форми культури тощо). Критерії науковості: псевдонаука і антинаука, протонаука і наука. Проблема єдності наук. Інтегративні процеси в науці та виокремлення наукового світогляду в ХІХ ст., розбіжності у його розумінні, полеміка навколо його визначення.
Тема самостійної роботи: Наука як продуктивна сила суспільства і соціокультурний феномен.
Рекомендовано: 2, 9, 10, 13
Семінарське заняття 2. Наука як цілісний феномен і форми існування науки в суспільстві.
Лекція 3. Світоглядні принципи науково-інноваційної діяльності та розв’язання значущих наукових та технологічних проблем з урахуванням економічних, політичних, соціокультурних, екологічних та правових аспектів.
Заплановано: Дисциплінарна і галузева організація науки, спеціалізація науковців і професіоналізація наукової діяльності. Філософія в системі наук. Наукове світорозуміння і Маніфест Віденського гуртка. Проблеми застосування наукового знання в різних предметних областях та інженерній діяльності, критичного осмислення способів розв’язання науково-дослідних та інноваційних проблем.
Тема самостійної роботи: Розширення меж і переосмислення наявного теоретичного знання, наукових досягнень і професійних практик у ХХ-ХІ століттях.
Рекомендовано: 2, 9, 10, 13
Семінарське заняття 3. Філософія і наука. Науковий світогляд: особливості та підходи до визначення
Лекція 4. Філософське осмислення розвитку науки, її світоглядної ролі та впливу на сучасні суспільні процеси.
Заплановано: Рушійні сили розвитку науки. Внутрішні та зовнішні чинники наукового прогресу. Спадкоємність і зміни, еволюція і революція, традиції та новації в розвитку науки. Наукові революції в історії пізнання. Моделі динаміки науки в постпозитивізмі. Роль наукового світогляду в розв’язанні значущих соціально-економічних, культурно-історичних, етичних, екологічних, інноваційних та інших проблем сучасності.
Тема самостійної роботи: Світоглядні та філософські засади прогнозування як загальних тенденцій науково-технічного розвитку, так і в фаховій області.
Рекомендовано: 2, 9, 10, 13
Семінарське заняття 4. Філософське осмислення закономірностей розвитку науки та її ролі у суспільстві.
Лекція 5. Етика – філософська наука про мораль у співвідношенні з науковою і професійною етикою.
Заплановано: Практична філософія про мораль як соціальний феномен. Генеза, структура та функції моралі. Історія взаємостосунків науки та етики. Причини виникнення морально-етичних проблем в науці: історія і сучасність. Зміст понять «наукова етика» і «професійна етика».
Тема самостійної роботи: Кодекси наукової етики: основні принципи і положення, імператив дотримання.
Рекомендовано: 3, 4, 5, 7
Семінарське заняття 5. Етика – філософська наука про мораль. Етика і наука.
Лекція 6. Норми і принципи наукової етики, законодавства у галузі відповідальності за професійні рішення в правовому, соціальному та екологічному контексті.
Заплановано: Статус і ранг вченого. Основні права і обов'язки наукових працівників. Морально-етичні проблеми в сучасному науковому дослідженні та інноваційній діяльності. Культура наукової творчості в контексті інноваційної економіки: перехіл від Homo economicus та Homo ecologicus до Homo ethicus.
Тема самостійної роботи: Етичні норми і критерії обрання методів та інструментальних засобів, застосовування інноваційних підходів для розв’язання сучасних складних задач в науково-дослідній та/або інноваційних сферах.
Рекомендовано: 3, 4, 5, 7
Семінарське заняття 6. Наукова етика та етична культура науковця.
Лекція 7. Етична культура науковця і дотримання принципів академічної доброчесності в науково-інноваційній діяльності.
Професійна етика і відповідальність вченого. Академічна культура і доброчесність. Проект сприяння академічній доброчесності в Україні. Норми комунікації у науковому співтоваристві. Розвиток і лідерство науковця.
Тема самостійної роботи: Етичні засади ефективної взаємодії в професійному середовищі, науковому співтоваристві й соціумі в цілому та/або результативної праці науковця індивідуально і як члена команди в міжнародному контексті.
Рекомендовано: 3, 4, 5, 7, 8, 12
Семінарське заняття 7. Етика науки у системі професійної етики і комунікації

Освітній компонент 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

Лекційні заняття
Лекція 1. Сучасна філософська гносеологія та епістемологія. Особливості пізнавальних процесів.
1. Особливості розгляду пізнавального відношення у класичній та некласичній філософії. Основні напрями та принципи.
2. Комунікативний та лінгвістичний поворот у розвитку епістемології.
3. Структурні особливості пізнавального відношення в сучасній теорії пізнання.
4. Пізнання та обробка інформації. Класифікація видів інформації.
5. Рівні обробки інформації в інформаційному суспільстві.
Лекція 2. Наукове пізнання та наукове мислення. Інформаційний складник наукового мислення.
1. Особливості наукового пізнання та його рівні. Сучасні форми виробництва знання в науці.
2. Наукове мислення та його види.
3. Види інформації в науковому дослідження та способи її обробки. Місце та роль наукової інформації у розвитку сучасної науки.
4. Особливості та види наукової та науково-технічної інформації та її значення для розвитку науки, наукових досліджень і суспільства.
Лекція 3. Філософські проблеми дослідження пізнання. Епістемологія та філософія науки.
1. Онтологія у філософії та науці. Науковий реалізм.
2. Метафізика та антиметафізика у філософії науки.
3. Феноменологічні дослідження пізнавальної діяльності.
4. Герменевтика в науці. Пізнання та розуміння.
Лекція 4. Відношення наукового мислення та знання до реальності
1. Особливості відношення наукового мислення та знання до реальності з точки зору класичної, некласичної та постнекласичної раціональності.
2. Роль мови у відношенні знання та мислення до реальності. Лінгвістичний поворот у сучасній науці. Текст, дискурс, нарратив і гранднарратив.
3. Проблеми референції.
4. Комунікативний поворот у теорії пізнання.
Лекція 5. Чуттєве пізнання та обробка інформації
1. Онтологічні основи обробки інформації у чуттєвому пізнанні. Первинна і вторинна інформація. Дискретна та іконічна інформація.
2. Візуальна інформація. Візуальна обробка текстової інформації.
3. Сприйняття та обробка інформації. Когнітивне сприйняття.
Лекція 6. Технічне мислення та розвиток наукової й науково-технічної творчості
1. Розвиток технічного мислення як творчого мислення.
2. Когнітивні особливості наукової та науково-технічної творчості.
3. Розвиток когнітивних пізнавальних здатностей.
4. Особливості когнітивної активності науковців у сфері знання.
Лекція 7. Когнітивна філософія як методологія дослідження пізнавальних процесів. Особливості обробки інформації людиною
1. Основні положення когнітивної філософії про людський вимір пізнавальних процесів.
2. Поняття когнітивної інформації та основні підходи до вивчення її специфікації та обробки.
3. Когнітивна інформація та область ідентифікації системи.
4. Роль ментальних і соціальних репрезентацій.
5. Когнітивні схеми, ментальні стереотипи.
Лекція 8. Пізнавально-комунікативний складник проектної діяльності
1. Проектна організація наукових досліджень та особливості колективного суб’єкта в умовах проектної діяльності.
2. Суб’єктний складник мислення. Психологічний, екзистенціальний, феноменологічний і сучасні когнітивні підходи до мислення.
3. Комунікативні взаємодії у знаннєвому середовищі. Когнітивна комунікація. Співвідношення індивідуальної та групової когніції.
4. Інтелектуальні ресурси. Метакогнітивні механізми контролю інтелектуальної діяльності. Стрес-менеджмент.
Лекція 9. Некласична гносеологія та епістемологія. Роль інформаційного складника в пізнавальному відношенні.
1. Цільовий, праксеологічний та аксіологічний підходи до вилучення інформації.
2. Роль суб’єктного складника у вилученні та обробці інформації.
3. Репрезентативізм, конструктивізм, феноменалізм.
4. Значення проблеми розуміння.
5. Транзитивне рефлексивне відношення. Співвідношенні цілі - цінності.
6. Когнітивні технології обробки інформації.
Семінарські заняття
Семінарське заняття 1: Теорія пізнання: класика та сучасність
Теорія пізнання: класична та некласична. Принцип пізнаваності світу. Скептицизм. Апріоризм. Трансценденталізм. Еволюція предмета теорії пізнання та епістемології. Комунікативний підхід. Лінгвістичний підхід. Теорія пізнання у сучасному суспільному інтер’єрі. Виробництво знання і сучасна наука. Людиновимірність суспільних процесів і практик. Зростання значення людського складника та розвитку можливостей людського пізнання на сучасному етапі розвитку суспільства.
Семінарське заняття 2. Пізнавальне відношення, його структура та особливості
Пізнавальне відношення та його структура. Пізнавальне відношення як вид суб’єкт-об’єктної взаємодії. Структура пізнавального відношення. Методологічне значення гносеологічного підходу. Поняття суб’єкта. Одиничний, колективний і всезагальний суб’єкт. Присутність всезагального суб’єкта в пізнавальній діяльності одиночного та колективного суб’єктів.
Об’єкт, види об’єктів. Співвідношення системи (природної, соціальної, технічної), що досліджується, та об’єкта. Взаємозв’язок об’єкта і методів дослідження.
Засоби пізнання. Класична, некласична та постнекласична раціональність про роль засобів пізнання.
Семінарське заняття 3. Наукове пізнання та наукове мислення
Основні риси наукового мислення. Об’єктивність, системність, логічна доказовість, обґрунтованість. Значення нарративності, мультимедійності та інтерсуб’єктивності для розвитку сучасного наукового мислення.
Емпіричне і теоретичне мислення. Структура емпіричного мислення. Основні форми теоретичного мислення. Взаємозв’язок емпіричного і теоретичного мислення. Емпіризм, раціоналізм, індуктивізм і контріндуктивізм.
Наукове мислення та наукове знання. Когнітивні структури наукового мислення. Явне і неявне мислення. Роль неявного мислення в еволюції науки. Декларативне і процедурне мислення. Об’єктивне та особистісне мислення. Онтологізм. Аксіологізм. Ціннісний складник наукового мислення. Взаємозв’язок цінностей і соціальної позиції вченого. Українські цінності. Загальнолюдські цінності.
Семінарське заняття 4. Технічне мислення та розвиток наукової й науково-технічної творчості
Технічне мислення як вид наукової діяльності. Роль наукового складника, абстракції та ідеалізації в технічному мисленні. Роль технічного мислення у формуванні поточної, морфологічної та функціональної схем технічного об’єкта. Технічне мислення і науково-технічна творчість. Технічне мислення: значення винаходів. Технічна схема, технічна ідея.
Конструктивність технічного мислення. Конструктивність і конструктивізм. Проблема конструктивізму у сучасній філософії. Радикальний і соціальний конструктивізм. Роль соціального складника в конструктивності
технічного мислення. Значення суспільних потреб у розвитку технічного знання й технічної творчості. Технічне мислення та раціональність. Інструменталізм. Пошуки нових інструментів перетворення дійсності.
Людина, техніка, технологія. Функціональний підхід. Технічні системи та функції. Інженерний підхід до створення нових функцій. Технічне мислення та проектування. Значення соціальної функціональності у розвитку сучасного проектування.
Семінарське заняття 5. Відношення наукового мислення та знання до реальності
Гносеологічне відношення та його характеристики. Поняття істини, види істини та основні теорії істини. Образ, копія, ідеал, прототип. Онтологізм і науковий реалізм у відношенні наукового мислення та знання до реальності. Істинність основних форм емпіричного й теоретичного знання. Проблема істини у постнекласичній науці. Некласична теорія пізнання про відношення знання до реальності. Значення мови у встановленні відношення до реальності. Референція
Семінарське заняття 6. Чуттєве пізнання та обробка інформації
Онтологічні основи обробки чуттєвої інформації. Первинна та вторинна інформація. Дискретна та іконічна інформація. Візуальна обробка текстової інформації. Сприйняття та обробка інформації. Когнітивне сприйняття.
Семінарське заняття 7. Суб’єктний складник мислення
Практичне заняття:
Мислення як процес і результат. Продуктивність мислення. Суб’єкт, суб’єктність, авторство. Психологічний, екзистенціальний, феноменологічний і сучасні когнітивні подходи до мислення. Метакогнітивні механізми контролю інтелектуальної діяльності. Стрес-менеджмент.
Семінарське заняття 8. Види мислення
Наукове мислення та його характеристики. Теоретичне мислення. Аналітичне мислення. Декларативне і процедурне мислення. Образне та візуальне мислення. Розвиток візуальної культури.
Семінарське заняття 9. Епістемологічний складник наукового мислення. Основні форми знання
Гносеологічний та епістемологічний складники мислення. Роль епістемологічного складника мислення у пізнанні об’єкта. Постановка проблем. Формулювання ідей. Розробка концепції. Робота з існуючими в науці та створення нових форм емпіричного й теоретичного знання.
Семінарське заняття 10. Некласична гносеологія та епістемологія
Основні складники некласичної гносеології та епістемології. Онтологія у філософії та науці. Проблема метафізики в сучасній філософії науки. Лінгвістичний поворот у науці. Розвиток наукового дискурсу. Дискурс, нарратив і гранднарратив. Текст і його інтерпретація. Науковий текст. Внутрішні та зовнішні передумови наукового пізнання.
Семінарське заняття 11. Методологічний складник наукового пізнання
Методологічна регуляція наукового пізнання. Рівні методології. Філософські методи та їх загальна характеристика. Загальнонаукові методи. Методолого-методичний складник наукового дослідження. Концептуальні основи філософської та загальнонаукової методології. Синергетичний підхід як трансдисциплінарна парадигма сучасної науки. Складне та нелінійне мислення.
Семінарське заняття 12. Когнітивна філософія та сучасна наука
Концептуальні засади когнітивної філософії. Когнітивізм і коннекціонізм про мислення та пізнання. Вчення про натуралізований розум. Обчислювальний, інформаційний, мерепжевий, гетерофеноменологічний і динамічний підходи до мислення. репрезентативізм. Тілесний підхід. Когнітивістика. Когнітивні технології обробки текстів.
Семінарське заняття 13. Пізнавально-комунікативний складник проектної діяльності
Проектна організація наукових досліджень та особливості колективного суб’єкта в умовах проектної діяльності. Сумісна пізнавальна діяльність. Співвідношення індивідуальної та групової когніції. Комунікативні взаємодії у знаннєвому середовищі. Когнітивна комунікація. Формування команди: роль раціонального й чуттєвого складника та проблема ідентичності.
Семінарське заняття 14. Обробка інформації людиною
Роль досвіду та ментальних репрезентацій в обробці інформації. Поняття когнітивної інформації. Когнітивна інформація та область ідентифікації. Когнітивні пізнавальні здатності. Когнітивна еволюція. Когнітивні та метакогнітивні механізми контролю інтелектуальної діяльності.
Семінарське заняття 15. Інтелектуальні ресурси
Проблема продуктивності наукових досліджень та особливості колективного суб’єкта в умовах проектної діяльності. Ресурсний підхід. Види ресурсів. Інтелектуальні та когнітивні ресурси. Суб’єктний складник мислення. Психологічний, екзистенціальний, феноменологічний і сучасні когнітивні підходи до мислення. Комунікативні взаємодії у знаннєвому середовищі. Когнітивна комунікація. Співвідношення індивідуальної та групової когніції. Інтелектуальні ресурси. Метакогнітивні механізми контролю інтелектуальної діяльності.
Семінарське заняття 16. Інформація та пізнавальні процеси в інформаційному суспільстві
Види інформації. Рівні обробки інформації. Інформаційна діяльність в інформаційній сфері. Інформаційні продукти в інформаційному просторі. Роль інформації в інформаційному суспільстві. Зв’язок інформації з об’єктом. Інформація, меатеріалізація, об’єктивація. Інформаційні революції. Проблеми інформаційної безпеки в контексті інфоглобалізації.
Семінарське заняття 17. Вилучення інформації
Цільовий, праксеологічний та аксіологічний підходи до вилучення інформації. Роль суб’єктного складника у вилученні та обробці інформації. Репрезентативізм, конструктивізм, феноменалізм. Значення проблеми розуміння. Транзитивне рефлексивне відношення. Співвідношенні цілі - цінності. Когнітивні технології обробки інформації. Суб’єктний підхід до обробки інформації на основі цінностей. Види цінностей. Обробка інформації та інтерпретація. Роль вербального та ціннісного в інтерпретації. Зв’язок інтерпретації з когнітивною областю ідентифікації системи. Мислення як обробка інформації. Види інформації та види мислення. Дискретна та іконічна інформація. Первинна та вторинна інформація. Матеріалізація, об’єктивація, інтерпретація.
Цілісність і фрагментарність інформації. Інформація, що знаходиться у фокусі уваги та визначає смислову структуру повідомлення. Об’єктивована та необ’єктивована інформація. Вилучення інформацій з її об’єктивованих форм. Явна та неявна інформація. Мислення як опрацювання інформації.
Семінарське заняття 18. Інформаційний складник наукового дослідження
Зняття інформації з об’єкта. Формування інформаційної бази дослідження. Візуальна інформація в науковій діяльності. Текстова інформація. Формування теоретичної та джерельної бази дослідження. Інформаційні потоки та обробка інформації. Наука як інформаційна система. Наука в інформаційному суспільстві.
Платформа дистанційного навчання:
Для підвищення ефективності комунікації та можливостей дистанційної роботи, кращого засвоєння матеріалу навчальної дисципліни використовується електронна пошта, платформа дистанційного навчання «Сікорський» на основі системи Google Classroom та платформа для проведення онлайн-зустрічей Google Meets, за допомогою яких:
− спрощується розміщення методичних рекомендацій та обмін навчальним матеріалом;
− здійснюється зворотній зв’язок з аспірантами щодо навчальних завдань та змісту навчальної дисципліни;
− перевіряються і оцінюються виконані завдання;
− ведеться облік виконання аспірантами плану навчальної дисципліни, дотримання графіку подання навчальних завдань та їх оцінювання.

6. Самостійна робота студента

Самостійна робота передбачає підготовку до лекцій та семінарських занять занять і до участі в обговоренні питань теми, самоконтроль набутих знань, опрацювання джерел із списку літератури, створення презентацій для візуального супроводу доповіді, написання есе за тематикою самостійної роботи, підготовка виконання модульної контрольної роботи (МКР), складання залікової контрольної роботи (освітній компонент 1), до написання реферату, екзамену (освітній компонент 2) тощо.
Перелік питань для підготовки до МКР надано у додатку А.
Перелік питань для підготовки до залікової контрольної роботи надано у додатку Б.
Рекомендований список тем рефератів надано у додатку В.
Перелік питань для підготовки до екзамену надано у додатку Г.

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, поставлених перед аспірантом, складається з:
− обов’язкового відвідування лекцій і практичних занять. Відсутність і присутність на них не оцінюється в балах, але оскільки на них викладається теоретичний матеріал, надаються методичні рекомендації та розвиваються навички, необхідні для виконання контрольних завдань, то відвідування впливає на результати аудиторної і самостійної роботи аспіранта, підготовку до контрольних заходів;
− оцінювання доповідей на семінарських заняттях і участі в обговорені питань теми та/або дискусії;
− виконання МКР, реферату згідно з вимогами та критеріями оцінювання.
Слід дотримуватися правил відвідування занять.
На заняттях передбачається активність аспірантів, включення в інтерактивні форми та методи навчання.
Вагома частина рейтингу аспіранта формується за рахунок активної участі в роботі на семінарських заняттях. Система оцінювання орієнтована на отримання балів за підготовку до аудиторних занять, доповідь і активність аспіранта в обговоренні питань теми. Тому пропуск семінарського заняття не дає аспіранту можливість отримати бали у семестровий рейтинг.
У разі виявлення академічної недоброчесності під час виконання модульної контрольної роботи – результати контрольного заходу не враховуються.
Повторне написання модульної контрольної роботи не допускається.
Реферат проходить перевірку на ознаки плагіату.
Пропущені контрольні заходи
Якщо контрольні заходи пропущені з поважних причин (хвороба або вагомі життєві обставини), студенту надається можливість виконати ці контрольні заходи протягом найближчого тижня.
Аспіранти, які без поважної причини були відсутні на МКР, надається можливість виконання МКР на не запланованому занятті, але в такому разі до результату будуть застосовані штрафні бали.
Заохочувальні та штрафні бали
Заохочувальні бали
Написання тез, статті, участь у міжнародних, всеукраїнських та/або інших заходах або конкурсах за тематикою навчальної дисципліни + 5 бали
Написання есе за тематикою СРС + 5 балів
Штрафні бали
Невчасне виконання МКР (на не запланованому занятті) – 5 балів
Академічна доброчесність
Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.
Норми етичної поведінки
Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

РСО освітнього компоненту 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ

Рейтинг аспіранта за освітній компонент складається з балів, які він отримує протягом семестру за:
1) Участь у семінарських заняттях (7 занять);
2) Виконання МКР.
Семінарські заняття (max 70 балів):
Доповідь на семінарському занятті оцінюється максимально у 8 балів (усього за 7 семінарських занять можна отримати 56 балів). За участь у обговоренні теми та доповнення можна отримати 2 бали (усього за 7 семінарських занять можна отримати 14 балів).
Результати оголошуються кожному аспіранту окремо у присутності або в дистанційній формі (у Google Classroom, Кампусі або е-поштою).
Модульна контрольна робота (2 питання по 15 балів – max 30 балів):
15-14 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;
13…11 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;
10…9 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;
0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.
Залік:
Сума рейтингових балів, отриманих аспірантом протягом семестру, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.
Якщо сума балів менша за 60 студент виконує залікову контрольну роботу. У цьому разі бали, отримані аспірантом за семестр скасовується, а сума балів, отриманих за виконання залікової контрольної роботи, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.
Аспірант, який у семестрі отримав більше 60 балів, але бажає підвищити свій результат, може взяти участь у заліковій контрольній роботі. У цьому разі остаточний результат складається з балів, отриманих на заліковій контрольній роботі.
Залікова контрольна робота складається з 4 питань, за кожне з яких можна отримати 25 балів (max 100 балів):
25-23 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;
22…19 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;
18…15 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;
0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.
Сума балів, отриманих аспірантом за залікову контрольну роботу, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.


РСО освітнього компоненту 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

РСО за освітнім компонентом має стартову (max 55 балів) та екзаменаційну (max 45 балів) складові.
Стартова складова: експрес-опитування на лекціях (9 лекцій), участь у семінарських заняттях (18 занять), виконання реферату.
Екзаменаційна складова: відповіді на екзамені.
Експрес-опитування на лекціях: за кожну правильну відповідь можна отримати 1 бал (max 9 балів).
Семінарські заняття: За правильну відповідь під час опитування за темою заняття можна отримати 2 бали (max 36 балів).
Реферат:
10 балів – тему реферату розкрито у повному обсязі, матеріал викладено логічно з відповідними висновками, аспірант показує глибокі знання з теми реферату, впевнено і докладно відповідає на поставлені запитання під час захисту;
9-8 балів – тему реферату розкрито у повному обсязі з незначними помилками або неточностями, але в цілому матеріал викладено логічно з відповідними висновками, під час захисту аспірант показує знання з теми реферату, майже впевнено відповідає на поставлені запитання;
7-6 балів – тему реферату розкрито у повному обсязі з незначними помилками або неточностями, матеріал викладено здебільшого логічно, з нечітко сформульованими висновками, під час захисту аспірант виявляє невпевненість, показує слабкі знання з теми реферату, не завжди дає вичерпні відповіді на запитання;
0 балів – реферат не виконано взагалі, або тему реферату не розкрито, немає висновків або вони носять декларативний характер, під час захисту аспірант не може відповісти на жодне поставлене запитання з теми реферату.
Умови допуску до екзамену: мінімально позитивна оцінка за реферат – 6 балів та семестровий рейтинг – від 30 балів.
Екзамен (max 45 балів)
Екзаменаційний білет складається з 3-х питань, за кожне з яких можна отримати 15 балів:
15-14 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;
13…11 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;
10…9 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;
0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою
Кількість балівОцінка
100-95Відмінно
94-85Дуже добре
84-75Добре
74-65Задовільно
64-60Достатньо
Менше 60Незадовільно
Не виконані умови допускуНе допущено

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Дистанційне навчання:
В умовах дистанційного режиму організація освітнього процесу здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання: платформи дистанційного навчання «Сікорський» та «Електронний кампус». Навчальний процес у дистанційному режимі здійснюється відповідно до затвердженого розкладу навчальних занять. Заняття проходять з використанням сучасних ресурсів проведення онлайн-зустрічей (організація відео-конференцій).
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено:
доцентом кафедри філософії, доктором філософських наук, доцентом І.А. Муратовою
професором кафедри філософії, доктором філософських наук, професором О.М. Рубанець
Ухвалено кафедрою філософії (протокол № 1 від 31.08.2021 року)
Погоджено Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського (протокол № 1 від 16.09.2021 року)

Опис матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дисципліни

-




Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено доц. Муратова І. А.; Рубанець О. М.;
Ухвалено кафедрою КФ (протокол № від )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № ______ від ______)