Кафедра трансляційної медичної біоінженерії

[BFm48] Клітинна, тканинна та біофармацевтична інженерія. Курсовий проєкт

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освітиДругий (магістерський)
Галузь знань16 - Хімічна інженерія та біоінженерія
Спеціальність163 - Біомедична інженерія
Освітня програма163Мп РБІ - Регенеративна та біофармацевтична інженерія (ЄДЕБО id: 39269)163Мп РБФІ+ - Регенеративна та біофармацевтична інженерія (ЄДЕБО id: 58776)
Статус дисципліниНормативна
Форма здобуття вищої освітиОчна
Рік підготовки, семестр1 курс, осінній семестр
Обсяг дисципліни2 кред. (Лекц. год, Практ. год, Лаб. год, СРС. 60 год )
Семестровий контроль/контрольні заходиЗалік
Розклад занятьhttps://rozklad.kpi.ua
Мова викладанняУкраїнська
Інформація про керівника курсу / викладачів СРС.: Мотроненко В. В.
Розміщення курсуhttps://classroom.google.com

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Що буде вивчатися.

Клітинна та тканинна інженерія – це галузь науки, завданням якої є створення нових клітин та отримання тканин, органів й організмів з клітинного матеріалу. Перевагами клітинної інженерії є те, що вона дає змогу експериментувати з клітинами, а не з цілими організмами, і навіть отримувати з клітин тканини та організми із заданими властивостями.
Сучасні досягнення клітинної та тканинної інженерії застосовуються для створення біофармацевтичних продуктів медичного призначення та імунобіологічних препаратів, в тому числі: стовбурові клітини та методи клонування багатоклітинних організмів; профілактичні, діагностичні та лікувальні препарати створені за допомогою клітинних технологій з використанням біоб’єктів та продуктів їх життєдіяльності; конструювання біосенсорів, імунна інженерія, у т.ч. гібридомна технологія, методи та засоби серологічної та молекулярно‐генетичної діагностики.

Чому це цікаво/треба вивчати.

Регенеративна медицина та біофармацевтична інженерія являє собою одну із найбільш сучасних та динамічних галузей охорони здоров’я. У провідних країнах світу до цієї галузі спрямовується стільки ж інвестицій, скільки на боротьбу із раком. В останні 10 років в Україні активно розгортається науково‐дослідна та клінічно‐виробнича інфраструктура регенеративної медицини.

Чому можна навчитися.

Знання:

  • сучасних тенденцій у регенеративній (клітинна та тканинна) й біофармацевтичній інженерії у світі та в Україні;
  • біологічних, медичних, технологічних та інженерних принципів розробки, виготовлення та використання клітинних, тканинних та біофармацевтичних продуктів;
  • специфіки (особливостей) апаратурно‐інструментального забезпечення процесів у клітинній, тканинній та біофармацевтичній інженерії;
  • основ правового та нормативно‐технічного регулювання у галузі клітинної, тканинної та біофармацевтичної інженерії в Україні та розвинених країнах світу, у т.ч. принципів стандартизації у відповідній галузі.

Вміння:

  • розв'язування різних задач і проблем в галузі клітинної, тканинної та біофармацевтичної інженерії, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів;
  • обґрунтовування складу, технології отримання та відповідного інженерного забезпечення виробництв клітинних, тканинних та біофармацевтичних продуктів;
  • обґрунтовувати конструкцію апаратів та приладів, необхідних для отримання й використання (у т.ч. контролювання) клітинних, тканинних та біофармацевтичних продуктів в залежності від їх передбачуваної медико‐біологічної дії;
  • складати базові нормативно‐технічні та нормативно‐аналітичні документи для клітинних, тканинних та біофармацевтичних продуктів, а також біотехнічних засобів їх отримання й використання.

Як можна користуватися набутими знаннями і уміннями

Здобуті знання та уміння дають можливість працювати в установах, підприємствах та організаціях, що спеціалізуються на розробці, виготовленні, контролюванні клітинних, тканинних та біофармацевтичних продуктів, а також біотехнічних засобів їх отримання й використання.

Програмні компетентності (відповідно до освітньої програми «Регенеративна та біофармацевтична інженерія»):

Інтегральна компетентність:
ІК -  Здатність розв’язувати складні задачі та проблеми у біомедичній інженерії або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

Загальні компетентності:
ЗК 01 - Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 02 - Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 03 - Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (науково-дослідного, науково-технічного, проектного, виробничо-організаціного характеру), орієнтуючись зокрема на інноваційний сталий розвиток суспільства.
ЗК 04 - Здатність працювати в команді, організовувати та управляти власною роботою та роботою колективу.
ЗК 07 - Здатність спілкуватися іноземною мовою для ефективного вирішення професійних завдань

Фахові компетентності
ФК 01 - Здатність вирішувати комплексні проблеми біомедичної інженерії із застосовуванням методів математики, природничих та інженерних наук.
ФК 04 - Здатність створювати і вдосконалювати засоби, методи та технології біомедичної інженерії для дослідження і розробки біоінженерних об’єктів та систем медико-технічного призначення. 
ФК 06 - Здатність досліджувати біологічні та технічні аспекти функціонування та взаємодії штучних біологічних і біотехнічних систем
ФК 09 - Здатність використовувати інноваційні підходи у розробці біомедичних технологій на основі методів біомолекулярної, клітинної та тканинної інженерії

Програмні результати навчання:
ПРН 02 - Знати основні методичні прийоми культивування еукаріотичних клітин, а також технології їх застосування у наукових цілях, біомедичній інженерії, біології, медицині, фармації.
ПРН 03 - Проектувати, конструювати, вдосконалювати, застосовувати медико-технічні та біоінженерні вироби, прилади, апарати і системи (у т.ч. медичні вироби біологічного та біотехнологічного походження), а також налагоджувати їх виробництво, з дотриманням сучасних технічних вимог, а також супроводжувати їх експлуатацію.
ПРН 05 - Створювати і вдосконалювати засоби, методи та технології біомедичної інженерії для всебічного дослідження і розробки біоінженерних, біотехнічних та біофармацевтичних об’єктів та систем медико-технічного призначення.
ПРН 07 - Оцінювати біологічні і технічні аспекти та наслідки взаємодії інженернотехнічних і біоінженерних об’єктів з біологічними системами, передбачувати їх взаємний вплив, правові, деонтологічні і морально-етичні наслідки використання.
ПРН 08 - Вирішувати у практичній діяльності завдання біомедичної інженерії з усвідомленням власної етичної та соціальної відповідальності в особистій діяльності та/або в команді (у т.ч. міжнародній)
ПРН 09 - Розробляти та управляти проектами науково-дослідних установ біоінженерного профілю, закладів охорони здоров’я, виробничих та логістичних об’єктів, що спеціалізуються на виготовленні та зберіганні медичних виробів та іншої продукції у системі охорони здоров’я, включаючи їх реконструкцію та модернізацію, на основі національних та міжнародних стандартів та настанов
ПРН 10 - Розробляти новітні біомедичні технології (продукти) із використанням методів біомолекулярної, клітинної та тканинної інженерії
ПРН 12 - Презентувати результати досліджень і розробок державною та іноземною мовами у вигляді заявок на винахід, наукових публікацій, доповідей на науково-технічних заходах
ПРН 13 - Знання принципів розвитку і сучасних проблем створення біосумісних матеріалів в медичній практиці 

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Навчальна дисципліна відноситься до нормативних освітніх компонентів, а саме до циклу професійної підготовки. Базується на знаннях як які здобувачі отримують при вивченні освітніх компонентів "Клітинна, тканинна та біофармацевтична інженерія" та "Належна інженерна практика у біомедичній інженерії, біофармації та медичній біотехнології". В структурно-логічній схемі передує проходженню «Переддипломної практики».

3. Зміст навчальної дисципліни

Зміст курсового проєкту:

Тема Заняття Тиждень вивчення
Пояснювальна записка
1 Технічне завдання. Вихідні дані на проеєтування. Календарний план-графік проєктування. Індивідуальні консультації 1-2
2 Вступ. Актуальність технології. Мета та задачі курсового проєкту. Індивідуальні консультації 2-3
3 Розділ 1. Технологічна схема виробництва. Опис технологіних стадій виробництва / роботи лабораторії / проведення дослідження. Розробка технологічної схеми.  Індивідуальні консультації 4-6
4 Розділ 2. Компоновка обладнання та приміщень. Обгрунтування підбору виробничого обладнання та його розподілу по виробничим цехам. Обгрунтування вибору класів чистоти. Розробка схеми компоновки приміщеннь та обладнання. Обгрунтування логістичних потоків на виробництві (сировини, матеріалів, напівпродуктів, персоналу, тощо). Розробка схеми логістичних потоків. Індивідуальні консультації 9-11
5 Розділ 3. Система забезпечення якості на виробництво. Розробка системи забезпечення якості виробничих процесів. Способи контролю сировини, матеріалів, продукції. Контроль якості кінцевого продукту. Індивідуальні консультації 14-15
6 Розділ 4. Оцінка виробничих ризиків та перспективна валідація виробництва. Визначення найбільш небезпечних стадій технологічного процесу. Проведення перспективної валідації  даних стадій. Індивідуальні консультації 15-16
7 Висновки. Обгрунтування результатів проєктування Індивідуальні консультації 17
Графічна частина
8 Креслення 1. Технологічна схема виробництва. Блок-схема проведення технологічних процесів на виробництві. Індивідуальні консультації 7-8
9 Креслення 2. Схема компоновки виробництва. Схема компоновки приміщень та обладнання та логістичних в виробничих цехах. Індивідуальні консультації 12-13
Здача курсового проекту
10 Оформлення курсового проекту Індивідуальні консультації 17
11 Захист курсового проекту Індивідуальні консультації 18

Орієнтовні теми курсових проектів

  • Технологія виробництва інсуліну.
  • Технологія виробництва тест-систем для діагностики методом ІФА.
  • Технологія виробництва тест-систем для для діагностики методом ПЛР.
  • Технологія виробництва біосенсору для оцінки вірогідності важкого перебігу гепатиту С.
  • Технологія виробництва біосенсору для оцінки вірогідності важкого перебігу варусних інфекцій.
  • Технологія виробництва біосенсору для оцінки вірогідності важкого перебігу ОРВ.
  • Технологія проведення імунологічного аналізу.
  • ​Технологія проведення молекулярно-генетичного аналізу.
  • Технологія заготівлі крові.
  • Технологія виробництва інтерлейкінів.
  • Технологія виробництва антибіотиків.
  • Технологія виробництва імплантів методом 3D-біодруку.
  • Технологія виробництва біоімплантів.
  • Технологія біосинтезу клітин еукаріотів..
  • Технологія виробництва вакцини на онові ослабленого збудника.
  • Технологія виробництва РНК-вакцин.
  • Технологія отримання моноклональних антитіл.
  • Технологія виробництва вітамінів.
  • Технологія виробництва ферментів.
  • Технологія виробництва гормонів.
  • Технологія виробництва ботулотоксинів
  • Технологія виробництва медичного виробу на основі епідермального фактору росту
  • Технологія виробництва біосенсору на основі ДНК
  • Технологія виробництва інтерферону
  • Технологія ідентифікації резистентності інфекцій при хірургічних клініках.
  • Технологія виробництва гемалоенцифалічного барьєру
  • Технологія тестування трансдермальної доставки нейротоксинів
  • Технологія виготовлення сиворотки на основі фібробластів
  • Технологія вирощування штучних органів шляхом заміщення клітин
  • Технологія виготовлення саморозсмоктуючих хіріргічних скоб
  • Технологія виробництва фолікулостимулюючого гормону
  • Технологія виробництва біочорнил
  • Технологія виробництва функціоналних протезів
  • Технологія вирощування та доставки багатоштамових пробіотиків
  • Технологія регенереції шкіри з використанням гідрогелю
  • Технології виробництва розчинних контактних лінз

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова рекомендована література:

  1. Конспект лекцій з дисципліни «Регенеративна медицина та 3D друк для біомедичної інженерії» для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 163 – Біомедична інженерія, освітня програма «Інтелектуальні штучні імпланти та медичні апарати в біоінженерії» / Уклад. С.В. Тимчик, Д.Х. Штофель. – Вінниця: ВНТУ, 2020. – 76 с. http://bmi.vntu.edu.ua/bioart/program/RM_lec.pdf
  2. Регенеративна медицина та біотехнології в ортопедії [Електронній ресурс] : конспект лекцій з дисципліни «Регенеративна медицина та біотехнології в ортопедії» для студентів спеціальності 163 «Біомедична інженерія» денної та заочної форм навчання / Уклад. О.Ю. Азархов. – Маріуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2019. – 67 с. https://events.pstu.edu/bioart/wp‐ content/uploads/sites/3/2020/04/regenerative‐medicine_lec.pdf 
  3. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / За ред. В.П. Широбокова. – Вінниця: Нова Книга, 2021. – 920 с. (автори: Широбоков В.П., Климнюк С.І., Понятовський В.А., Бобир В.В., Виноград Н.О., Войцеховський В.Г., Галкін О.Ю. та ін. https://nk.in.ua/pdf/1790.pdf
  4. "Good Practice Guide: Good Engineering Practice". ISPE / International Society for Pharmaceutical Engineering. Retrieved. 2020-09-12.
  5. Лікарські засоби. Належна виробнича практика: Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2016 [затверджена наказом Міністерстваохорони здоров’я України від 29.07.2016 р. No 798]. К.: МОЗ України. 2016:358 с.

Додаткова література:

  1. Біотехнологічні основи створення засобів серологічної діагностики інфекційних та неінфекційних захворювань: монографія / О.Ю. Галкін, В.П. Широбоков, А.А. Григоренко та ін.; під ред.. В.П. Широбокова. – К.: НТУУ «КПІ», 2015. – 204 с.
  2. Сидоров Ю.І., Влязло Р.Й., Новиков В.П. Процеси і апарати мікробіологічної промисловості. Технічні розрахунки. Приклади і задачі. Основи проектування виробництв. Навч. посібник у 3 ч. – 4.III. Основи проектування мікробіологічних виробництв – Львів, Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004 – 252 с.
  3. Ружинська Л.І. Апаратурні схеми фармацевтичних та біотехнологічних виробництв. Порядок складання та вимоги до оформлення: посібник/ Ружинська Л.І., Поводзинський В.М., Шибецький В.Ю., Буртна І.А. Посібник. Київ, НТУУ “КПІ”. -140 с.
  4. Українець А.І , Богорош О.Т. Поводзинський В.М. Проектування типового і спеціального устаткування мікробіологічної, фармацевтичної та харчової промисловості: Навч. посіб. – К.: НУХТ, 2007. – 148 с.
  5. Engineering in Translational Medicine / Weibo Cai, Editor. Springer‐Verlag London, 2014. 998 р. DOI: 10.1007/978‐1‐4471‐4372‐7.
  6. Principles of Regenerative Medicine. 3rd Edition. Editors: Anthony Atala Robert Lanza Tony Mikos Robert Nerem. Academic Press, 2018. 1454 p.
  7. Principles of Translational Science in Medicine. From Bench to Bedside. Second Edition. Edited by Martin Wehling. Elsevier, 2015. 332 p.
  8. Regenerative Medicine. Editor: Gustav Steinhoff. Springer Netherlands, 2013. 1220 p. DOI: 10.1007/978‐94‐007‐5690‐8.
  9. Stem Cells and Biomaterials for Regenerative Medicine. Editors Marek J. Łos, Andrzej Hudecki, Emilia Wiecheć. Academic Press, 2019. 230 p. DOI: 10.1016/C2016‐0‐03365‐X
  10. Tissue Engineering. Second Edition. Editors Clemens A. van Blitterswijk and Jan de Boer. Elsevier, 2015. 856 p.
  11. Translational Medicine: Tools and Techniques. Edited by Aamir Shahzad. Elsevier, 2015. 180 p.
  12. Translational Regenerative Medicine. Editors Anthony Atala and Julie G. Allickson. 590 p. Academic Press, 2015. DOI: 10.1016/C2012‐0‐06956‐6.
  13. Стасевич М.В., Милянич., А.О., Стрельников Л.С., Крутських Т.В, Бучкевич І.Р., Зайцев О.І Гузьова., І.О., Стрілець О.П., Гладух Є.В., Новіков В.П. Технологічне обладнання біотехнологічної і фармацевтичної промисловості: підручник [для виш, навч. закл.] - Львів; «Новий Світ-2000», 2018. - 410 с.
  14. Краснопольський Ю. М. Фармацевтична біотехнологія: біотехнології виробництва готових лікарських форм : навч. посібник / Ю. М. Краснопольський, Д. М. Пилипенко ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків : Мадрид, 2020. – 279 с.
  15. Нормативне забезпечення біотехнологічних виробництв: навчальний посібник. В.В.Бородай, О.Л.Кляченко. К.: Компринт, 2018: 259.
  16. Микитюк П. П. Управління проектами: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / П. П. Микитюк – Тернопіль, 2014. – 270 с.
  17. Фесенко Т. Г. Управління проектами: теорія та практика виконання проектних дій: навч. посібник / Т. Г. Фесенко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2012. – 181 с.
  18. Вироби медичні. Системи управління якістю. Вимоги щодо регулювання: ДСТУ ISO 13485:2005. Введено вперше; чинний від 01.10.2006. К.: Держспоживстандарт України. 2007:56 с.
  19. Вироби медичні. Настанови щодо управління ризиком: ДСТУ ISO 14971:2009. Введено вперше; чинний від 01.01.2012. К.: Держспоживстандарт України, 2009:68 с.
  20. Державна Фармакопея України: в 3 т. / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 2-е вид., Xарків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2014. – Т. 2. – 724 с.
  21. Державна Фармакопея України: в 3 т. / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 2-е вид., Xарків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2014. – Т. 3. – 732 с.
  22. Державна Фармакопея України: в 3 т. / ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 2-е вид. – Харків, 2015. – Т.1. –1135 с.
  23. Краснопольський Ю. М. Фармацевтична біотехнологія: біотехнології виробництва готових лікарських форм : навч. посібник / Ю. М. Краснопольський, Д. М. Пилипенко ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків : Мадрид, 2020. – 279 с.
  24. ГНД 07.006-98 “Загальні вимоги до чистих кімнат (приміщень)”.
  25. ГНД 08.001.98 “Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації будівництва об’єктів виробництва лікарських засобів та виробів одноразового використання”. Відомчі будівельні норми. Додаткові вимоги. К.: ДЕРЖКОММЕДБІОПРОМ, 1998.
  26. ДБН А.2.2-3-97 “Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”. – К.: Укрархбудінформ, 1997.
  27. Фармакологія: Підручник/І.С.Чекман, Н.О.Горчакова, В.А.Туманов,та ін.; За ред. І.С.Чекмана. – К.: Вища шк., 2001.-598с.:іл.
  28. Методичні рекомендації  щодо виконання санітарно – гігієнічних вимог та проведення мікробіологічного контролю у виробництві нестерильних лікарських засобів. Харків: ФОРТ, 2002.
  29. ГНД ГСТУ 42У-2-99. Технологічний регламент виробництва медичних імунобіологічних препаратів.
  30. ОСТ 42У-2-92. Продукция медицинской и микробиологической промышленности. Технологические регламенты производства.
  31. Закон України “Про лікарські засоби”. № 70/97-ВР від 14.02.97. ВВР, 1997, № 15 ст. 115.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Робота над курсовим проєктом не передбачає аудиторного навантаження, а складається повністю з самостійної роботи студента. При виконанні курсового проекту здобувач повинен навчитися практично застосовувати знання та уміння набуті ним при вивченні дисципліни "Клітинна, таканина та біофармацевтична інженерія" та "Належна інженерна практика в біомедичній інженерії, біофармації та медичній біотехнології"

Впродовж перших двох тижнів від початку семестру здобувачі отримують тему курсового проєкту та ознайомлюються з календарним планом-графіком його виконання. Тема обирається здобувачем самостійно виходячи з напрямку наукової роботи та / або професійних інтересів, або пропонується викладачем. Теми обов’язково затверджуються на засіданні кафедри, після чого змінити її вже не можливо.

Виконання розділів курсового проєкту проводиться в строки встановлені в календарному плані. Усі необхідні матеріали та рекомендації для виконання кожного розділу проекту розміщуються на платформі дистанційного навчання «Сікорський». Кожного тижня, зі студентами проводяться консультації відповідно до розкладу. Відвідування консультацій здобувачами не є обов’язковим.

Усі курсові проєкти проходять перевірку на плагіат. У разі виявлення запозичень у розмірі більше 30 % здобувач не допускається до захисту курсового проекту.

Деталізована інформація доводиться до відома здобувачів через відповідні канали зв’язку, зокрема через платформи «Сікорський», електронний «Кампус» та чат в телеграм.

6. Самостійна робота студента

Загальний об’єм самостійної роботи в рамках дисципліни складає 45 години, зокрема:

  • робота над курсовим проектом – 60 години.

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Порушення термінів виконання завдань та заохочувальні бали

Здобувачам можуть нараховуватися заохочувальні бали. Сума заохочувальних балів не може перевищувати 10 балів.

Заохочувальні бали нараховуються за такі види діяльності:

  • розробка унікальної технології, яка раніше не використовувалася (до 10 балів);
  • участь у міжнародних або всеукраїнських наукових конференціях, з’їздах тощо (за тематикою навчальної дисципліни) (за умови публікації тез доповідей) (до 5 балів);
  • використання власних наукових дослідження або розробок для удосконалення виробництва, що проєктується (до 10 балів);
  • опублікування статті в наукових видання України чи  закордонних за темою курсового проєкту (до 10 балів)

Відвідування занять

Аудиторні заняття не передбачені навчальним планом.

Пропущені контрольні заходи оцінювання

Контрольні заходи оцінювання передбачають виконання календарного-плану графіку курсового проекту.

Забезпечення об’єктивності оцінювання здобувачів

Об’єктивність оцінювання здобувачів на всіх етапах оволодіння дисципліною забезпечується через наступні механізми. По-перше, оцінювання проводиться на відкритому захисті курсового проєкту спеціально створеною комісією з трьох викладачів. По-друге, детальні рекомендації щодо рейтингової системи оцінювання результатів навчання (розділ 8 Силабусу). По-третє, використання здобувачами та викладачами всіх можливих інструментів комунікацій, що забезпечують збереження історії комунікацій (електронна пошта, соціальні мережі, месенджери тощо). По-четверте, для перевіряння письмових видів робіт здобувачів у разі їх незгоди із результатами оцінювання може залучатися інший викладач, який має відповідну професійну компетенцію та призначений кафедрою на поточний навчальний рік. У разі відсутності узгодженої думки викладачів щодо оцінки роботи здобувача питання виноситься на засідання кафедри, а врегулювання питання здійснюється згідно з «Положення про апеляції в КПІ ім. Ігоря Сікорського» http://osvita.kpi.ua/node/182.

Процедура оскарження результатів контрольних заходів оцінювання

Після отримання коментарів від викладача з аргументацією щодо оцінки, здобувач має право в індивідуальному порядку задати всі питання, які цікавлять стосовно результатів контрольних заходів оцінювання. Якщо здобувач не погоджуються з оцінкою, він має також навести аргументи щодо своєї позиції та звернутися до декана факультету для подальшого вирішення питання (детально – див. «Положення про апеляції в КПІ ім. Ігоря Сікорського» http://osvita.kpi.ua/node/182).

Академічна доброчесність

У разі використання контенту, захищеного авторським правом, результатів аналітичних досліджень та / або іншої інформації, здобувачі мають обов’язково вказувати джерело.
Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (https://kpi.ua/code). У разі виникнення потреби у перевірці академічних текстів, підготовлених здобувачам, на наявність текстових запозичень здобувач може звернутися безпосередньо до викладача або відповідальної особи кафедри з питань перевірки академічних текстів.

Норми етичної поведінки

Норми етичної поведінки здобувачів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (https://kpi.ua/code).

Дистанційне навчання

Проходження он-лайн курсів передбачено у випадку форс-мажорних обставин (зокрема, карантинних заходів) та для інклюзивного навчання здобувачів із особливими потребами.

Інклюзивне навчання

Навчальна дисципліна розрахована на вивчення для здобувачів із особливими освітніми потребами, але слід враховувати велике навантаження на зоровий апарат та роботу з хімічними речовинами. В залежності від особливих потреб здобувачів можливе використання дистанційного навчання

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Поточний контроль.

Поточний контроль включає виконання розділів курсового проекту відповідно до календарного плану-графіку.

Курсовий проект складається з графічної та текстової частини й публічного захисту проекту.

1. Графічна частина проекту складається з креслення технологічної схеми та апаратурно-технологічної схеми процесу:

  • технологічна схема виробництва (А1);
  • схема компоновки виробництва (А1).

2. Текстова частина проекту (пояснювальна записка) складається з наступних розділів:

  • Технічне завдання
  • Вступ;
  • Розділ 1. Технологічна схема виробництва;
  • Розділ 2. Компоноака обладнання та приміщень;
  • Розділ 3. Система забезпечення якості на виробництві;
  • Розділ 4. Оцінка виробничих ризиків та перспективна валідація
  • Висновки;
  • Перелік посилань;
  • Додатки (за необхідності).

3. Захист курсового проекту відбувається публічно та передбачає обов’язкову наявність мультимедійної презентації.

Графік виконання курсового проекту наведено нижче:

Етапи виконання курсового проекту
Термін
виконання
1 Технічне завдання 1 тиждень
2 Вступ 2-3 тиждень
3 Розділ 1. Технологічна схема виробництва. 4-6 тиждень
4 Креслення 1. Технологічна схема виробництва. 7-8 тиждень
5 Розділ 2. Компоновка обладнання та приміщень 9-11 тиждень
6 Креслення 2. Схема компоновки виробництва. 12-13 тиждень
7 Розділ 3. Система забезпечення якості на виробництві 14-15 тиждень
8 Розділ 4. Оцінка виробничих ризиків та перспективна валідація виробництва 15-16 тиждень
8 Висновки 17 тиждень
9 Оформлення курсового проєкту 17 тиждень
10 Захист курсового проєкту 18 тиждень

Оцінювання кожної з частин курсового проекту відбувається відповідно до вимог наведених нижче:

Контрольний захід оцінювання % Ваговий бал Кількість Всього
1 Графічна частина курсового проекту 30 15 2 30
2 Текстова частина курсового проекту 50 50 1 50
3 Захист курсового проекту 20 20 1 20
Всього 100

1. Графічна частина курсового проекту. Максимальна сума за графічну частину оцінюється в – 30 балів. Графічна частина проекту складається з 2 креслень. Кожне креслення оцінюється в 15 бал: повне та вичерпне наповнення – 15 бал, несуттєві помилки в наповненні – 11,25 бала, неповне наповнення та несуттєві помилки в ньому – 7,5 балів, неповне наповнення та суттєві помилки в ньому – 3,25 бала, відсутність креслення – 0 балів.

2. Текстова частина курсового проекту. Максимальна сума за текстову частину оцінюється в – 50 балів: повне та вичерпне наповнення – 50 бал, несуттєві помилки в наповненні – 40 балів, несуттєві помилки та неповне наповнення – 30 балів, суттєві помилки та наповнення менше 50% – 20 балів, суттєві помилки та наповнення менше 30% - 10 балів, відсутність текстової частини – 0 балів.

3. Захист курсового проекту. Максимальна сума за захист оцінюється в – 20 балів: повна та вичерпна доповідь та наявність презентації – 20 балів, неповна доповідь та наявність презентації – 15 балів, повна та вичерпна доповідь та відсутність презентації – 10 балів, неповна доповідь та відсутність презентації – 5 балів, відсутність доповіді та презентації – 0 балів.

Оцінка кожної складової курсового проекту складається з двох складових:

1. Інформаційне наповнення – 80% максимально можливої кількості балів;

Критерії оцінювання інформаційного наповнення курсового проекту:

  • відповідність та розкриття теми завдання;
  • відповідність та розкриття мети та поставлених задач;
  • обґрунтування прийнятих рішень;
  • логічне представлення отриманих результатів;
  • можливість реалізації проекту розробленого студентом.

2. Відповідність стандартам галузі – 20% максимально можливої кількості балів.

Критерії оцінювання відповідності стандартам галузі:

  • відповідність наповнення проекту існуючим стандартам;
  • відповідність оформлення отриманих результатів існуючим стандартам.

Критерії оцінювання до кожного розділу обов’язково оголошуються студентам перед оприлюдненням та виконанням завдань.

Календарний контроль.

Календарний контроль провадиться двічі на семестр (на 7-8 та 14-15 тижні) як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу та рейтингової системи оцінювання.

  Перший календарний контроль Другий календарний контроль
Термін календарного контролю 7-8 тиждень 14-15 тиждень
Умови отримання атестації Поточний контроль ≥ 50 % від максимального поточного рейтингу
Виконання текстової частини 20 44
Виконання графічної частини - 30
Захист - -
Максимальний потосний рейтинг 20 74

Семестровий контроль:

Семестровий контроль передбачений у вигляді заліку (захист курсового проекту). Умови допуску до семестрового контролю наведено у таблиці

Обов'язкова умова допуску до заліку
2 Виконання текстової частини У повному обсязі
3 Виконання графічної частини У повному обсязі

Передбачено можливість отримання оцінки «автоматом», у разі виконання курсового проекту раніше чим с строки передбачені календарним планом графіком, допускається отримання оцінки без відкритого захисту. У цьому випадку бали за захист вважаються максимальними. Загальний рейтинг отриманий здобувачем складається з балів які він може набрати впродовж семестру (100% від загального рейтингу).

Залік проводиться у формі відкритого захисту курсового проекту, який проходить під час консультації на 17-18 тижнях навчання. Після захисту здобувачам оголошується їх поточний рейтинг із зазначенням підсумкової оцінки. У випадку не згоди здобувача з підсумковою оцінкою або рейтингу менше 60 балів, передбачено можливість підвищити поточну оцінку відповівши на додаткові запитання по темі виконання курсового проекту.

 

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою
Кількість балівОцінка
100-95Відмінно
94-85Дуже добре
84-75Добре
74-65Задовільно
64-60Достатньо
Менше 60Незадовільно
Не виконані умови допускуНе допущено

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Питання, що виносяться на семестровий контроль відповідають тематиці лекційних та практичних занять.
Визнання результатів навчання, набутих у неформальній / інформальній освіті, здійснюється згідно «Тимчасового положення про порядок визнання результатів навчання, набутих студентами КПІ ім. Ігоря Сікорського у неформальній / інформальній освіті» (https://osvita.kpi.ua/node/119).

Орієнтовний перелік питань які виносяться на захист курсового проекту

1. Обгрунтуйте вибір технології виробництва, що Ви проєктуєте.
2. Обгрунтуйте актуальтість Вашого виробництва.
3. Обгрунтуйте сферу застосування продукту, технологію виробництва якого Ви розробляєте.
4. Обгрунтуйте вибір технологічного обладнання для проведення певної стадії виробництва.
5. Обгрунтуйте вибір технологічних стадій виробництва.
6. Обгрунтуйте кількість стадій технологічного процесу.
7. Обгрунтуйте чому використовується таке зображення технологічного обладнання.
8. Обгрунтуйте саме таку компоновку обладнання по цехах.
9. Обгрунтуйте вибір класів чистоти для виробничих примічень. 
10. Обгрунтуйте, чому саме так ви оцінили ризики на кожній технологіній стадії.
11. Обгрунтуйте, чому саме такі заходи для валідації процесу Ви обрали.
12. Обгрунтуйте, чому саме за текими методами контролюється якість готового продукту. 
13. Обгрунтуйте обрані вами заходи які дозволяють забезпечити якість готового продукту.

Опис матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дисципліни

-




Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено Мотроненко В. В.; Луценко Т. М.;
Ухвалено кафедрою ТМБІ (протокол № 14 від 06.06.2024 )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № 9 від 26.06.2024 )