 | Кафедра філософії |
[FBMI17.1] Філософські засади наукової діяльності. Частина 1. Науковий світогляд та етична культура науковця
Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
| Рівень вищої освіти | Третій (освітньо-науковий) |
| Галузь знань | 09 - Біологія |
| Спеціальність | 91 - Біологія |
| Освітня програма | 227ф ФТЕ - Фізична терапія, ерготерапія (ЄДЕБО id: 46367)163ф БМІ - Біомедична інженерія (ЄДЕБО id: 46363)091ф ПБ+ - Прикладна біологія (ЄДЕБО id: 57872)163ф БМІ+ - Біомедична інженерія (ЄДЕБО id: 58795)227ф ФТЕ+ - Фізична терапія, ерготерапія (ЄДЕБО id: 57944) |
| Статус дисципліни | Нормативна |
| Форма здобуття вищої освіти | Очна |
| Рік підготовки, семестр | 1 курс, осінній семестр |
| Обсяг дисципліни | 2 кред. (Лекц. 13 год, Практ. 13 год, Лаб. год, СРС. 34 год ) |
| Семестровий контроль/контрольні заходи | Залік |
| Розклад занять | https://rozklad.kpi.ua |
| Мова викладання | Українська |
| Інформація про керівника курсу / викладачів | |
| Розміщення курсу | Google WorkSpace |
Програма навчальної дисципліни
1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Предмет навчальної дисципліни – фундаментальні філософські знання про світоглядні та етичні засади науково-дослідницької та освітньо-викладацької діяльності, що визначають постать науковця, його світоглядні орієнтири та етичну культуру в умовах розбудови інноваційної системи України в контексті міжнародного співробітництва; основних концепцій, що виявляють сутність та особливості виробництва знання в науці, характерні для сучасного етапу її розвитку, сучасних пізнавальних процесів, розкривають розвиток методології як складника сучасної науки, надають базові філософські знання про природу наукової та науково-технічної творчості, розкривають роль науки як ядра національної інноваційної системи та виявляють вплив науки на раціональність у суспільстві та розвиток сучасних суспільних стратегій, що, в свою чергу, передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або професійної практики.
Мета навчальної дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти таких компетентностей:
– здатність проводити критичний аналіз, оцінку і синтез нових та складних ідей;
– здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу та оцінки сучасних наукових досягнень, генерування нових знань при вирішенні дослідницьких і практичних завдань;
– здатність дотримуватись морально-етичних правил поведінки, етики досліджень, характерних для учасників академічного середовища, а також правил академічної доброчесності в наукових дослідженнях.
В результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набудуть таких загальних програмних результатів навчання:
– вміти застосовувати знання основ аналізу та синтезу в різних предметних областях, критичного осмислення й розв’язання науково-дослідних проблем
– розуміти філософські концепції наукового світогляду, роль науки, пояснювати її вплив на суспільні процеси.
– вміти формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень і математичного та/або комп’ютерного моделювання, наявні літературні дані.
– знати методологію наукових досліджень у предметній області та сучасних методів планування та постановки експериментів;
– дотримуватися правил академічної доброчесності. – знати та дотримуватися основних засад академічної доброчесності у науковій і освітній (педагогічній) діяльності.
2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)
Навчальна дисципліна є основою підготовки докторів філософії, тому передбачає освітньо-наукову підготовку першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівня студентів закладу вищої освіти з філософії, підсумовуючи та узагальнюючи її. Дисципліна має міждисциплінарний характер та інтегрує відповідно до свого предмету спеціальні знання з інших освітніх і наукових галузей. Їй передують загальноосвітні дисципліни з блоку філософських, історичних, психологічних, педагогічних, правових та інших навчальних дисциплін.
Постреквізитами є дисципліна «Організація науково-інноваційної діяльності» та педагогічна практика аспірантів.
3. Зміст навчальної дисципліни
НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ
Тема 1. Генезис науки і філософське обґрунтування наукового світогляду.
Тема 2. Наука як цілісний феномен і загальнонаукова філософська концепція наукового світогляду.
Тема 3. Світоглядні принципи науково-інноваційної діяльності та розв’язання значущих наукових та технологічних проблем з урахуванням економічних, політичних, соціокультурних, екологічних та правових аспектів.
Тема 4. Філософське осмислення розвитку науки, її світоглядної ролі та впливу на сучасні суспільні процеси.
Тема 5. Етика – філософська наука про мораль у співвідношенні з науковою і професійною етикою.
Тема 6. Норми і принципи наукової етики, законодавства у галузі відповідальності за професійні рішення в правовому, соціальному та екологічному контексті.
Тема 7. Етична культура науковця і дотримання принципів академічної доброчесності в науково-інноваційній діяльності
4. Навчальні матеріали та ресурси
Базова література, яку треба використовувати для опанування дисципліни, опрацьовується самостійно для підготовки до семінарських занять і в умовах дистанційного навчання. Для виконання модульних контрольних робіт, підготовки доповідей, презентацій, написання есе за результатами самостійної роботи пропонується використовувати також додаткову літературу та інтернет-ресурси
Базова література:
1. Основи філософії: навч. посіб. / Л. О. Сандюк, С. П. Симоненко, О. В. Сулим, М. Ф. Шмиголь, Н. В. Щубелка, Ю. С. Юшкевич; [за. ред. М. Ф. Шмиголя]. К.: Центр учбової літератури, 2017. 412 с. Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Shmyhol_Mykhailo/Osnovy_filosofii.pdf
2. Філософія науки: підручник / І. С. Добронравова, Л. І. Сидоренко, В. Л. Чуйко та ін. ; за ред. І. С. Добронравової. К.: ВПЦ «Київський університет», 2018. 255 с. Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Phil-science.pdf
3. Етичний кодекс ученого України // Україна. Наука і культура. 2009. Вип 35. С. 19-23. Режим доступу: https://www.znu.edu.ua/etychnyj-kodex-uchenogo-Ukrajiny.pdf
4. Кодекс наукової етики. Наука та наукознавство. 2005. № 3. С. 31-37.
5. Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Режим доступу: URL: https://osvita.kpi.ua/code
6. Етика ділового спілкування: конспект лекцій для студентів І курсу всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. І.І. Какуріна. Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2015. 96 с.
7. Етика. Естетика. [Текст]: навчальний посібник. / за наук.ред. Панченко В.І. Київ: Центр учбової літератури. 2014. 432 с. Режим доступу: https://fpk.in.ua/images/biblioteka/3bac_pravo/panchenkoEtyka-ta-estetyka.pdf
8. Проект сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP). Режим доступу: http://www.saiup.org
9. Ревчун Б. Г. Науково-технічний прогрес : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Б. Г. Ревчун. Кіровоград : КДТУ, 2013. 134 с.
10. Тараненко О. Науково-технічна революція: навч. посібн. для дистанційного навчання «Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». К.: Університет «Україна», 2015. 301 с. http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/4889/4/Istor_typy_svitogl.pdf
11. Хоружий Г.Ф. Академічна культура: цінності та принципи вищої освіти. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2012. 320 с.
12. Історія науки і техніки [Електронний ресурс]: навчальний посібник для іноземних студентів / С. О. Костилєва, С. Ю. Боєва, Л. Р. Ігнатова, І. К. Лебедєв, НТУУ «КПІ». Електронні текстові дані (1файл: 11,44 Мбайт). Київ : НТУУ «КПІ», 2015. 320 с. Режим доступу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/20997
Додаткова література:
1. Арцишевський Р. А. Історичні типи світогляду. Арцишевський Р. А. Духовне осягнення дійсності. Луцьк: ПФ «Смарагд», 2011. С. 153-236.
2. Бевз Т. Науковий світогляд – методологічна основа творчості Володимира Вернадського https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2013-08-1/svitoglyad-2013-1-5- bevz.pdf
3. Зубков М. Наукові революції як змінювання світогляду. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2017. № 869. С. 109-114.
4. Кисельов М.М. Етика та наука: сфери перетину. Наука. Релігія. Суспільство. 2012. № 2. С. 30-39.
5. Кушнерик В.В. Вплив глобалізації на розвиток науково-технічної революції. Актуальні проблеми економіки. 2012. №8 (134). С. 30-34.
6. Сидоренко Л.І. Етика науки. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/etik-sidorenko.html
7. Філософія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [Л. В. Губерський та ін.; за ред. Л. В. Губерського]. Х.: Фоліо, 2013. 509 с.
8. Шевчук С.Ф. Світогляд як результат взаємодії науки з іншими елементами духовного життя суспільства http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/7987/1/ZOO_2016_162-165.pdf
9. Що потрібно знати про плагіат: посібник з академічної грамотності та етики для «чайників». Назва з екрану. Режим доступу: http://library.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/biblio/PDF/books_ac-gr.pdf
Навчальний контент
5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекція 1. Генезис науки і філософське обґрунтування наукового світогляду
Заплановано: Поняття світогляду, різні способи визначення та критерії типізації. Історичні форми світогляду. Філософські засади формування наукового світогляду у генезисі наук.
Тема самостійної роботи: Диференціація і класифікація наук в розвитку пізнання: причини різноманіття наук та історичні етапи виникнення окремих наук
Семінарське заняття 1. Світоглядні засади генезису науки. Виникнення і становлення теоретичного знання із донаукової свідомості.
Лекція 2. Наука як цілісний феномен і загальнонаукова філософська концепція наукового світогляду.
Заплановано: Поняття науки і різноманітність форм її існування (як системи знання, виду діяльності, соціальної системи інститутів, форми культури тощо). Критерії науковості: псевдонаука і антинаука, протонаука і наука. Проблема єдності наук. Інтегративні процеси в науці та виокремлення наукового світогляду в ХІХ ст., розбіжності у його розумінні, полеміка навколо його визначення.
Тема самостійної роботи: Наука як продуктивна сила суспільства і соціокультурний феномен. Державне управління, як галузь наукового пізнання.
Семінарське заняття 2. Наука як цілісний феномен і форми існування науки в суспільстві.
Лекція 3. Світоглядні принципи науково-інноваційної діяльності та розв’язання значущих наукових та технологічних проблем з урахуванням економічних, політичних, соціокультурних, екологічних та правових аспектів.
Заплановано: Дисциплінарна і галузева організація науки, спеціалізація науковців і професіоналізація наукової діяльності. Філософія в системі наук. Наукове світорозуміння і Маніфест Віденського гуртка. Проблеми застосування наукового знання в різних предметних областях та інженерній діяльності, критичного осмислення способів розв’язання науково-дослідних та інноваційних проблем.
Тема самостійної роботи: Розширення меж і переосмислення наявного теоретичного знання, наукових досягнень і професійних практик у ХХ-ХІ століттях.
Семінарське заняття 3. Філософія і наука. Науковий світогляд: особливості та підходи до визначення
Лекція 4. Філософське осмислення розвитку науки, її світоглядної ролі та впливу на сучасні суспільні процеси.
Заплановано: Рушійні сили розвитку науки. Внутрішні та зовнішні чинники наукового прогресу. Спадкоємність і зміни, еволюція і революція, традиції та новації в розвитку науки. Наукові революції в історії пізнання. Моделі динаміки науки в постпозитивізмі. Роль наукового світогляду в розв’язанні значущих соціально-економічних, культурно-історичних, етичних, екологічних, інноваційних та інших проблем сучасності.
Тема самостійної роботи: Світоглядні та філософські засади прогнозування як загальних тенденцій науково-технічного розвитку, так і в фаховій області.
Семінарське заняття 4. Філософське осмислення закономірностей розвитку науки та її ролі у суспільстві.
Лекція 5. Етика – філософська наука про мораль у співвідношенні з науковою і професійною етикою.
Заплановано: Практична філософія про мораль як соціальний феномен. Генеза, структура та функції моралі. Історія взаємостосунків науки та етики. Причини виникнення морально-етичних проблем в науці: історія і сучасність. Зміст понять «наукова етика» і «професійна етика».
Тема самостійної роботи: Кодекси наукової етики: основні принципи і положення, імператив дотримання.
Семінарське заняття 5. Етика – філософська наука про мораль. Етика і наука.
Лекція 6. Норми і принципи наукової етики, законодавства у галузі відповідальності за професійні рішення в правовому, соціальному та екологічному контексті.
Заплановано: Статус і ранг вченого. Основні права і обов'язки наукових працівників. Морально-етичні проблеми в сучасному науковому дослідженні та інноваційній діяльності. Культура наукової творчості в контексті інноваційної економіки: перехіл від Homo economicus та Homo ecologicus до Homo ethicus.
Тема самостійної роботи: Етичні норми і критерії обрання методів та інструментальних засобів, застосовування інноваційних підходів для розв’язання сучасних складних задач в науково-дослідній та/або інноваційних сферах.
Семінарське заняття 6. Наукова етика та етична культура науковця.
Лекція 7. Етична культура науковця і дотримання принципів академічної доброчесності в науково-інноваційній діяльності.
Професійна етика і відповідальність вченого. Академічна культура і доброчесність. Проект сприяння академічній доброчесності в Україні. Норми комунікації у науковому співтоваристві. Розвиток і лідерство науковця.
Тема самостійної роботи: Етичні засади ефективної взаємодії в професійному середовищі, науковому співтоваристві й соціумі в цілому та/або результативної праці науковця індивідуально і як члена команди в міжнародному контексті. Етика управління.
Семінарське заняття 7. Етика науки у системі професійної етики і комунікації
6. Самостійна робота студента
Самостійна робота передбачає підготовку до лекцій та семінарських занять занять і до участі в обговоренні питань теми, самоконтроль набутих знань, опрацювання джерел із списку літератури, створення презентацій для візуального супроводу доповіді, написання есе за тематикою самостійної роботи, підготовка виконання модульної контрольної роботи (МКР), складання залікової контрольної роботи (освітній компонент 1), до написання реферату, екзамену (освітній компонент 2) тощо.
Перелік питань для підготовки до МКР надано у додатку А.
Перелік питань для підготовки до залікової контрольної роботи надано у додатку Б.
Рекомендований список тем рефератів надано у додатку В.
Перелік питань для підготовки до екзамену надано у додатку Г
Політика та контроль
7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Система вимог, поставлених перед аспірантом, складається з:
- обов’язкового відвідування лекцій і практичних занять. Відсутність і присутність на них не оцінюється в балах, але оскільки на них викладається теоретичний матеріал, надаються методичні рекомендації та розвиваються навички, необхідні для виконання контрольних завдань, то відвідування впливає на результати аудиторної і самостійної роботи аспіранта, підготовку до контрольних заходів;
- оцінювання доповідей на семінарських заняттях і участі в обговорені питань теми та/або дискусії;
- виконання МКР, реферату згідно з вимогами та критеріями оцінювання.
Слід дотримуватися правил відвідування занять. На заняттях передбачається активність аспірантів, включення в інтерактивні форми та методи навчання. Вагома частина рейтингу аспіранта формується за рахунок активної участі в роботі на семінарських заняттях. Система оцінювання орієнтована на отримання балів за підготовку до аудиторних занять, доповідь і активність аспіранта в обговоренні питань теми. Тому пропуск семінарського заняття не дає аспіранту можливість отримати бали у семестровий рейтинг. У разі виявлення академічної недоброчесності під час виконання модульної контрольної роботи – результати контрольного заходу не враховуються.
Повторне написання модульної контрольної роботи не допускається.
Реферат проходить перевірку на ознаки плагіату.
Пропущені контрольні заходи
Якщо контрольні заходи пропущені з поважних причин (хвороба або вагомі життєві обставини), студенту надається можливість виконати ці контрольні заходи протягом найближчого тижня.
Аспіранти, які без поважної причини були відсутні на МКР, надається можливість виконання МКР на не запланованому занятті, але в такому разі до результату будуть застосовані штрафні бали.
Заохочувальні та штрафні бали
Заохочувальні бали
Написання тез, статті, участь у міжнародних, всеукраїнських та/або інших заходах або конкурсах за тематикою навчальної дисципліни + 5 бали.
Академічна доброчесність
Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.
Норми етичної поведінки
Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського.
8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Рейтинг аспіранта за освітній компонент складається з балів, які він отримує протягом семестру за:
1) Участь у семінарських заняттях (7 занять);
2) Виконання МКР.
Семінарські заняття (max 70 балів):
Доповідь на семінарському занятті оцінюється максимально у 8 балів (усього за 7 семінарських занять можна отримати 56 балів). За участь у обговоренні теми та доповнення можна отримати 2 бали (усього за 7 семінарських занять можна отримати 14 балів).
Результати оголошуються кожному аспіранту окремо у присутності або в дистанційній формі (у Google Classroom, Кампусі або е-поштою).
Модульна контрольна робота (2 питання по 15 балів – max 30 балів):
15-14 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;
13…11 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;
10…9 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;
0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.
Залік:
Сума рейтингових балів, отриманих аспірантом протягом семестру, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею. Якщо сума балів менша за 60 студент виконує залікову контрольну роботу. У цьому разі бали, отримані аспірантом за семестр скасовується, а сума балів, отриманих за виконання залікової контрольної роботи, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.
Аспірант, який у семестрі отримав більше 60 балів, але бажає підвищити свій результат, може взяти участь у заліковій контрольній роботі. У цьому разі остаточний результат складається з балів, отриманих на заліковій контрольній роботі.
Залікова контрольна робота складається з 4 питань, за кожне з яких можна отримати 25 балів (max 100 балів):
25-23 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;
22…19 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;
18…15 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;
0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.
Сума балів, отриманих аспірантом за залікову контрольну роботу, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.
Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою
| Кількість балів | Оцінка |
|---|---|
| 100-95 | Відмінно |
| 94-85 | Дуже добре |
| 84-75 | Добре |
| 74-65 | Задовільно |
| 64-60 | Достатньо |
| Менше 60 | Незадовільно |
| Не виконані умови допуску | Не допущено |
9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)
Дистанційне навчання:
В умовах дистанційного режиму організація освітнього процесу здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання: платформи дистанційного навчання «Сікорський» та «Електронний кампус». Навчальний процес у дистанційному режимі здійснюється відповідно до затвердженого розкладу навчальних занять. Заняття проходять з використанням сучасних ресурсів проведення онлайн-зустрічей (організація відео-конференцій)
Додаток А. Перелік питань для підготовки до МКР
1) Історичні форми суспільної свідомості: міф.
2) Історичні форми суспільної свідомості: релігія.
3) Історичні форми суспільної свідомості: переднаука.
4) Історичні форми суспільної свідомості: наука.
5) Етичні проблеми атомістики Левкіпа та Демокріта.
6) Природничо-наукові уявлення Античності (антропоцентризм, інтерсуб’єктивність, всезагальність, субстанціальність, ідеальне моделювання дійсності).
7) Філософсько-наукове усвідомлення світу.
8) Категоріальна діалектика Платона та Аристотеля.
9) Органон Аристотеля (критерії науковості знання).
10) Філософія античності як моральне вчення про норми та правила людської поведінки (Сократ, Платон, Аристотель, Епікур).
11) Теоцентризм середньовічного мислення.
12) Вчення Аврелія Августина про природу і людину.
13) Етичні проблеми Схоластики.
14) Номіналізм та реалізм: суперечки про природу універсалій. (П. Абеляр, А. Кентерберійський, І. Скот).
15) Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри і розуму.
16) Концепція двоїстої істини.
17) Специфіка середньовічної раціональності.
18) Моральні цінності Середньовіччя.
19) Етика Відродження.
20) Емпіризм Ф. Бекона, сенсуалізм Т. Гоббса, раціоналізм Р. Декарта.
21) Поняття субстанції у Б. Спінози.
22) Монадологія Г. Лейбніца.
23) Метафізичність та механіцизм французького матеріалізму (Ламетрі, Дідро, Гельвецій, Гольбах).
24) Оформлення науки як соціального інституту ХVІІ-ХVІІІ ст. (утворення наукових товариств, академій).
25) Аксіологічні умови формування наукового товариства.
26) Ціннісні орієнтації в науці.
27) Етика пізнавального процесу та гуманізація науки.
28) Професійна етика і відповідальність вченого.
Додаток Б. Перелік питань для підготовки до залікової контрольної роботи
1) Поняття світогляду, різні способи визначення та критерії типізації.
2) Історичні форми світогляду.
3) Філософські засади формування наукового світогляду у генезисі наук.
4) Поняття науки і різноманітність форм її існування.
5) Критерії науковості: псевдонаука і антинаука, протонаука і наука.
6) Проблема єдності наук.
7) Інтегративні процеси в науці та виокремлення наукового світогляду в ХІХ ст.
8) Наука як продуктивна сила суспільства і соціокультурний феномен.
9) Дисциплінарна і галузева організація науки, спеціалізація науковців і професіоналізація наукової діяльності.
10) Філософія в системі наук.
11) Наукове світорозуміння і Маніфест Віденського гуртка.
12) Проблеми застосування наукового знання в різних предметних областях та інженерній діяльності, критичного осмислення способів розв’язання науково-дослідних та інноваційних проблем.
13) Рушійні сили розвитку науки. Внутрішні та зовнішні чинники наукового прогресу.
14) Спадкоємність і зміни, еволюція і революція, традиції та новації в розвитку науки.
15) Наукові революції в історії пізнання.
16) Моделі динаміки науки в постпозитивізмі.
17) Роль наукового світогляду в розв’язанні значущих соціально-економічних, культурно-історичних, етичних, екологічних, інноваційних та інших проблем сучасності.
18) Практична філософія про мораль як соціальний феномен.
19) Генеза, структура та функції моралі.
20) Історія взаємостосунків науки та етики.
21) Причини виникнення морально-етичних проблем в науці: історія і сучасність.
22) Зміст понять «наукова етика» і «професійна етика».
23) Культура наукової творчості в контексті інноваційної економіки.
24) Професійна етика і відповідальність вченого.
25) Академічна культура і доброчесність.
Додаток В. Рекомендований список тем рефератів
1) Сучасна філософська гносеологія.
2) Лінгвістичний поворот в епістемології.
3) Особливості пізнавальної діяльності в сучасній науці.
4) Структура пізнавального відношення.
5) Проблема суб’єкта у класичній та сучасній теорії пізнання.
6) Особливості нелінійної та постнекласичної науки.
7) Скептицизм та агностицизм.
8) Сенсуалістична традиція в теорії пізнання.
9) Емпіризм: класика і сучасність.
10) Раціоналізм у класичній та сучасній теорії пізнання.
11) Когнітивна філософія та наука про пізнавальну діяльність людини.
12) Основні підходи до вивчення когнітивних пізнавальних здатностей.
13) Концептуальний апарат теорії пізнання.
14) Основні теорії істини та особливості їх застосування в сучасній науці.
15) Взаємодія чуттєвого та раціонального пізнання.
16) Сприйняття. Основні риси, становлення та динаміка.
17) Перцептивна інформація, перцептивна сфера, перцептивний досвід.
18) Технонаука та її розвиток.
19) Види мислення та їх характеристики.
20) Мислення як процес.
21) Розвиток творчого мислення та становлення творчої особистості.
22) Технічне мислення.
23) Науково-технічна творчість.
24) Пізнавальні процеси в науковій та науково-технічній творчості.
25) Колективні суб’єкти: співвідношення індивідуальної та групової когніції.
26) Еволюційна епістемологія.
27) Конструктивність науково-технічної творчості.
28) Об’єкти в сучасній науці.
29) Соціально-культурний вимір пізнання.
30) Знання, раціональність та цінності.
31) Сучасні трансформації епістемології.
32) Соціологічний підхід і дослідження пізнавальних процесів.
33) Натуралізований розум.
34) Інформаційне суспільство як суспільство знання.
35) Проблема розуміння.
36) Когнітивний складник у сучасній епістемології.
37) Аксіологічний вимір пізнавальних процесів.
38) Еволюційна епістемологія як нова пізнавальна парадигма.
39) Реалізм та антиреалізм в еволюційному підході до пізнання.
40) Радикальний конструктивізм як міждисциплінарне вирішення скептичної проблеми.
41) Когнітивна еволюція.
42) Лінгвістичний поворот у дослідженні пізнавальних процесів.
43) Редукціонізм та антиредукціонізм у сучасній науці.
44) Проблема монізму та уніфікація сучасної науки.
45) Прогностичні можливості нелінійного мислення.
46) Взаємодія пізнавального та естетичного відношення.
47) Філософсько-методологічні виміри смислу.
48) Трансдисциплінарність наукового дискурсу.
49) Парадигмальний вимір сучасної науки.
50) Динамічність міждисциплінарних зв’язків.
51) Науковий текст.
52) Наукова теорія як форма розвитку сучасної науки.
53) Експеримент. Теорія. Практика.
54) Продуктивність наукового мислення.
55) Виробництво знання та суспільні стратегії розвитку.
56) Конструктивізм.
57) Інтелектуальні ресурси.
58) Інформаційні та пізнавальні процеси.
59) Сучасні концепції суб’єкта.
60) Пізнавальне відношення та його трансформація.
61) Дослідження пізнавальних процесів у некласичній епістемології.
62) Сучасний науковий дискурс.
63) Роль метафори у пізнанні.
64) Фундаментальна наука.
65) Методологічний інтер’єр сучасної науки.
66) Пізнавальні процеси та розвиток знаннєвих середовищ.
67) Технонаука у знаннєвому суспільстві.
68) Вчення про епістему.
69) Особистісне знання.
70) Когнітивний капіталізм.
71) Культурні ресурси мислення.
72) Когнітивні технології в пізнавальних процесах.
73) Інформаційний складник наукових досліджень.
74) Інтелектуальна діяльність: планування та контроль.
75) Наука в інформаційному суспільстві.
76) Основні напрями сучасної теорії пізнання.
77) Аксіологічний вимір наукової діяльності.
78) Трансдисциплінарність у сучасній науці.
79) Перцептивний досвід фахівця.
80) Методологічний складник наукового дослідження.
81) Основні принципи теорії пізнання.
82) Науковий стиль мислення.
83) Трансдисциплінарні стратегії дослідження.
84) Комунікативний підхід в епістемології.
85) Постнекласичні практики.
86) Розвиток науки та соціальне передбачення.
87) Соціальний конструктивізм.
88) Наукова картина світу.
89) Теоретичне мислення.
90) Знання як процес.
91) Види інформації.
92) Взаємодія теоретичного й емпіричного.
93) Методологеми сучасної науки.
94) Складне мислення.
95) Науково-технічний потенціал.
96) Наука та соціологія знання.
97) Проблема співвідношення знання та об’єкта.
98) Інформаційний і мережевий підходи.
99) Рівні інформації.
100) Інформаційний складник дослідження об’єкта.
Додаток Г. Питання для підготовки до екзамену
1) Складники пізнавального відношення та його структура.
2) Перехід від класичної гносеології до некласичної епістемології.
3) Основні теорії інформаційного суспільства та рівні обробки інформації.
4) Види інформації та їх характеристики.
5) Основні форми теоретичного знання та їх роль у сучасній науці.
6) Епістемологічна активність вченого у сфері знання.
7) Концептуальні визначення сучасної науки. Охарактеризуйте її особливості.
8) Взаємодія емпіричного і теоретичного.
9) Чуттєве пізнання. Роль чуттєвого пізнання у формуванні перцептивного досвіду науковця.
10) Види мислення та їх характеристика.
11) Специфіка технічного мислення.
12) Специфіка технічного об’єкта.
13) Особливість технічного й технологічного знання.
14) Інформаційний складник наукового дослідження.
15) Дайте характеристику суб’єкта та об’єкта. Охарактеризуйте класичну, некласичну та постнекласичну концепції.
16) Проблеми істини в сучасній науці.
17) Основні теорії істини та їх характеристика.
18) Основні складники методології та їх характеристика.
19) Особливості застосування філософських і загальнонаукових методів.
20) Особливості сучасних пізнавальних процесів.
21) Філософія науки: основні етапи розвитку та сучасний стан.
22) Концептуальні визначення сучасної науки: нелінійна наука, постнекласична наука.
23) Апріоризм. Агностицизм.
24) Трансцендентальний вимір класичної та некласичної гносеології та епістемології.
25) Лінгвістичний поворот у розвитку науки. Текст. Дискурс. Нарратив.
26) Когнітивно-комунікативний складник проектної діяльності.
27) Особливості обробки інформації людиною.
28) Проблема онтології та метафізики у розвитку науки.
29) Основні елементи знання в науковому тексті та їх характеристика.
30) Інформаційний складник сприйняття.
31) Дати загальну характеристику еволюції предмета філософської гносеології.
32) Розкрити особливості виробництва знання в сучасній науці.
33) Пояснити пізнавальні процеси та їх характеристики.
34) Охарактеризувати структуру пізнавального відношення.
35) Розкрити основні напрями класичної теорії пізнання.
36) Охарактеризувати скептицизм і з’ясувати роль скептичного аргументу.
37) Розкрити зміст проблеми пізнаваності світу.
38) Розкрити суть трансцендентальної філософії про пізнання.
39) Охарактеризувати інформаційний, мережевий і гетерофеноменологічний підходи до мислення.
40) Показати роль інформації в пізнавальних процесах та інформаційному суспільстві.
41) Охарактеризувати види інформації.
42) Проаналізувати внутрішні та зовнішні передумови пізнання.
43) Розкрити інформаційний складник наукового дослідження.
44) Проаналізувати інформаційні процеси та їх рівні.
45) Виявити специфіку обробки інформації людиною.
46) Охарактеризувати репрезентативізм.
47) Проаналізувати проблему референції. Розум та історія.
48) Розкрити роль епістеми. 49) Охарактеризувати еволюційну епістемологію.
50) Проаналізувати методологічний складник наукових досліджень.
51) Дати порівняльну характеристику рівнів методології.
52) Дати порівняльну характеристику основних філософських методів.
53) Охарактеризувати види суб’єктів науки та їх функції.
54) Дати порівняльну характеристику основних форм теоретичного знання.
55) Охарактеризувати основні етапи розвитку наукової раціональності.
56) Розкрити основні характеристики постнекласичної раціональності.
57) Розкрити відношення знання до об’єкта, охарактеризувати образ, копію, ідеал, прототип.
58) Охарактеризувати гносеологічні процеси в науково-технічній творчості.
59) Проаналізувати інтелектуальні ресурси.
60) Розкрити когнітивну комунікацію.
61) Охарактеризувати критичний раціоналізм.
62) Розкрити зміст проблеми онтології в науці та філософії.
63) Дати порівняльну характеристику метафізики та сучасної метафізики в сучасній філософії науки.
64) Охарактеризувати види мислення.
65) Проаналізувати основні теорії істини та особливості їх застосування в науковій практиці.
66) Розкрити чуттєве пізнання.
67) Дати порівняльну характеристику видів мислення.
68) Охарактеризувати лінгвістичний поворот у науці.
69) Розкрити науковий текст як носій наукового знання.
70) Дати порівняльну характеристику пізнання та розуміння.
71) Розкрити герменевтичний підхід до науки.
72) Охарактеризувати методологічний анархізм і методологічний плюралізм.
73) Порівняти емпіризм класичний і сучасний.
74) Охарактеризувати основні напрями когнітивної філософії.
75) Розкрити екзистенціальний підхід до творчості
Опис матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дисципліни
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено
Рубанець О. М.;
Ухвалено кафедрою КФ (протокол № від )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № 10 від 26.06.2023 )