Кафедра біомедичної інженерії

[BF23] Біохімія. Частина 2. Біохімія

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти	Перший (бакалаврський)
Галузь знань	16 - Хімічна та біоінженерія
Спеціальність	163 - Біомедична інженерія
Освітня програма	163Б МІ - Медична інженерія (ЄДЕБО id: 28920)163Б РБІ - Регенеративна та біофармацевтична інженерія (ЄДЕБО id: 32311)163Б МІ+ - Медична інженерія (ЄДЕБО id: 58753)163Б РБІ+ - Регенеративна та біофармацевтична інженерія (ЄДЕБО id: 58754)
Статус дисципліни	Нормативна
Форма здобуття вищої освіти	Очна
Рік підготовки, семестр	1 курс, весняний семестр
Обсяг дисципліни	4 кред. (Лекц. 36 год, Практ. 36 год, Лаб. год, СРС. 48 год )
Семестровий контроль/контрольні заходи	Залік
Розклад занять	https://rozklad.kpi.ua
Мова викладання	Українська
Інформація про керівника курсу / викладачів	Лекц.: Вовянко С. І., Практ.: Вовянко С. І., СРС.: Вовянко С. І.
Розміщення курсу	https://do.ipo.kpi.ua/course/view.php?id=1437

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Навчальна дисципліна «Біохімія. Частина 2. Біохімія» вивчає молекулярні основи функціонування органів і систем людського організму, закономірності переходу хімічних процесів, що відбуваються в організмі, в фізіологічні функції, що дозволить сформувати у студентів системні знання про метаболічні процеси в організмі з метою подальшого їх використання у практичній діяльності для моделювання роботи органів і систем і розробці алгоритмів підтримки та відновлення їх функцій.

Основною метою навчальної дисципліни «Біохімія. Частина 2. Біохімія» є формування у студентів здатності застосовувати фізичні, хімічні, біологічні методи в аналізі, моделюванні функціонування живих організмів та біотехнічних систем.

Інтегральна компетентність (ОП введено в дію Наказом ректор НОН/165/2023 від 17.05.2023 р.):

ІК - Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у біомедичній інженерії або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів хімічної, біологічної та медичної інженерії, і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Спеціальні (фахові) компетентності (ОП введено в дію Наказом ректора НОН/165/2023 від 17.05.2023 р.):

ФК 5 - Здатність застосовувати фізичні, хімічні, біологічні та математичні методи в аналізі, моделюванні функціонування живих організмів та біотехнічних систем.

ФК 8 - Здатність проводити дослідження та спостереження щодо взаємодії біологічних,природних та штучних систем (протези, штучні органи та ін.).

Програмними результатами навчання після вивчення дисципліни «Біохімія» є (ОП введено в дію Наказом ректора НОН/165/2023 від 17.05.2023 р.):

ПРН 1 Застосовувати знання основ математики, фізики та біофізики, біоінженерії, хімії, інженерної графіки, механіки, опору та міцності матеріалів, властивості газів і рідин, електроніки, інформатики, отримання та аналізу сигналів і зображень, автоматичного управління, системного аналізу та методів прийняття рішень на рівні, необхідному для вирішення задач біомедичної інженерії.

ПРН 9 Розуміти теоретичні та практичні підходи до створення та застосування штучних біологічних і біотехнічних об’єктів та матеріалів медичного призначення.

ПРН 17 Застосовувати знання з хімії та біоінженерії для створення, синтезу та
застосування штучних біотехнічних та біологічних об’єктів.

ПРН 18 Розуміння фундаментально-прикладних, медико-фізичних, фізико-хімічних закономірностей функціонування біологічних об’єктів, та біоінженерних основ технологій і обладнання для дослідження процесів організму людини.

Методи навчання: Аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, осмислення експериментальних даних, класифікація, індукція, дедукція, моделювання. На заняттях застосовується аналіз ілюстративного матеріалу, імітаційні (ділові) ігри, перегляд програмних засобів, віртуальних хімічних процесів, теоретичне передбачення, дискусія, інтерактивні методи.

Для вивчення дисципліни Біохімія необхідні:

навички: знання основ біоорганічної хімії, розуміння зв’язку будови біомолекул з їхньою реакційною активністю; здатність прогнозувати можливі шляхи і умови перетворення функціональних груп в найважливіших класах органічних сполук в процесі метаболізму, ідентифікувати біологічно важливі органічні сполуки, виходячи з знання хімічних властивостей і основних методів дослідження органічних сполук, аналізувати відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям, які вони виконують в організмі людини.
компетентності: здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово; навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Навчальна дисципліна «Біохімія» належить до циклу професійної підготовки та має міждисциплінарний характер. За структурно-логічною схемою програми підготовки фахівця дисципліна «Біохімія» тісно пов’язана з іншими дисциплінами професійної підготовки: Матеріалознавство та конструкційні матеріали, Кількісна фізіологія, Біоматеріали та біосумісність. Їй безпосередньо передує дисципліни базової шкільної підготовки.

3. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 4. Біохімія обмінних процесів

Тема 4.1. Молекулярні основи життєдіяльності. Основні поняття біохімії. Історія біохімії, розвиток біохімії на Україні, видатні вченi-бiохiмiки. Молекулярні основи життєдіяльності, принципи молекулярної організації та функціонування живої природи.

Тема 4.2. Біологічні мембрани. Біохімічні функції мембран. Рідинно-мозаїчна модель біомембран, ліпіди мембран. Види транспорту речовин через мембрани. Рецепція.

Тема 4.3. Основні закономірності обміну речовин. Біохімічні механізми регуляції обмінних процесів. Рівні регуляції обмінних процесів. Цикл трикарбонових кислот як центральний процес метаболізму.

Тема 4.4. Біоенергетика. Макроергічні сполуки, їх біологічне значення. Редокс потенціал та його значення. Окиснювальне фосфорилювання. Будова АТФ синтази. Патологія біологічного окиснення.

Тема 4.5. Метаболізм вуглеводів. Анаеробний обмін вуглеводів. Механізми гліколізу i глікогенолізу. Аеробне окислення глюкози.

Тема 4.6. Метаболізм ліпідів. Обмін ліпідів: розщеплення тригліцеридів у тканинах, мобілізація жирних кислот із жирових депо та їх окиснення. Біосинтез вищих жирних кислот, тригліцеридів, фосфоліпідів та холестерину. Стерини та стерини. Біотрансформація холестерину.

Тема 4.7. Метаболізм білків. Обмін білків як центральний процес живої матерії. Замінні та незамінні амінокислоти. Проміжний обмін простих білків. Обмін амінокислот.

Тема 4.8. Обмін нуклеотидів. Молекулярні аспекти передачі генетичної інформації. Матричні синтези. Механізм переведення генетичної інформації у фенотипічні ознаки. Механізми адаптивної регуляції активності генів і генетичної мінливості..

Розділ 5. Біохімія організму людини

Тема 5.1. Біохімія крові. Основні фiзико-хiмiчнi константи крові. Особливості будови та обміну речовин в еритроцитах. Білки плазми крові.

Тема 5.2. Біохімія печінки. Метаболізм ксенобіотиків. Вуглеводна, ліпідрегулююча, білкова, сечовиноутворювальна, пігментна, жовчоутворювальна функції печінки. Роль печінки в обміні білірубіну. Мікросомальне окислення та обмін ксенобіотиків.

Тема 5.3. Біохімія нирок. Особливості обміну речовин у нирках. Механізм сечоутворення. Корекції осмоляльності плазми крові.

Тема 5.4. Біохімія нервової тканини. Хімічний склад нервової тканини. Особливості метаболізму нервової тканини. Хімічні основи медiаторних процесів.

Тема 5.5. Біохімія м'язової, сполучної і кісткової тканини. Хімічний склад м'язової, сполучної і кісткової тканин. Біохімія м’язового скорочення. Джерела енергії м’язових волокон. Енергетичний обмін у серцевому м’язі.

Тема 5.6. Біохімія гормональної регуляції. Класифікація гормонів за хімічною природою. Аденілатциклазний та фосфоінозитидний механізм реалізації дії гормонів.

Тема 5.7. Біохімія харчування. Потреби організму людини в поживних сполуках. Вітаміни. Перетравлювання білків. Травні ферменти вуглеводів та ліпідів. Продукти гідролізу та механізм їх всмоктування.

Тема 5.8. Біохімія патологічних процесів. Молекулярні хвороби. Патологія білкового обміну. Ензимопатії. Авітамінози. Анемії.

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова література:

Вовянко С.І., Калашнікова Л.Є. «Біохімія» Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для студентів спеціальності 163 – «Біомедична інженерія» / КПІ ім. Ігоря Сікорського. –2021. – 63 с. , доступ: https://do.ipo.kpi.ua/course/view.php?id=2946
Біологічна і біоорганічна хімія : у 2 кн. : підручник. Кн. 2. Біологічна хімія / Ю.І. Губський,
І.В. Ніженковська, М.М.Корда та ін. ; за ред.Ю.І. Губського, І.В. Ніженковської. – 3-є вид. – К.:ВСВ «Медицина», 2021. – 544 с.

Додаткова література:

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с. https://www.twirpx.com/file/287594/
Кольман Я. Наглядная биохимия [Електронний ресурс] / Я. Кольман, К.-Г. Рём ; пер. с англ. Т. П. Мосоловой. — 6-е изд. (ел.). —Електрон. текстові дані (1 файл pdf : 514 с.). — М. : Лаборатория знаний, 2019. // https://obuchalka.org/20210714134214/naglyadnaya-biohimiya-kolman-ya-2019.html
Скоробогатова З.М., Турсунова Ю.Д. та ін. Біохімія в рисунках і схемах. Навчально-наочний посібник для студентів фармацевтичного факультету. — Донецьк: ДонНМУ ім. М. Горького, 2010. — 225 с. // https://ua1lib.org/book/3255393/3af126?id=3255393&secret=3af126
Koolman J, Roehm K.-H. Color Atlas of Biochemistry Second edition, revised and enlarged Thieme Stuttgart · New York, 2005. – 476 p.
Nelson D.L., Cox M.M. Lehninger Principles of Biochemistry. 8th Edition. — Macmillan Learning, 2021. — 4381 p. — ISBN 978-1319228002// https://www.twirpx.com/file/3568598/
SharonWalker, DavidMcMahon. Biochemistry Demystiﬁed, 2008 by The McGraw-Hill Companies – 385 p.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Весняний семестр, Біохімія. Частина 2. Біохімія.4 кредитів ЄКТС / 120 годин
Розділ 4. Біохімія обмінних процесів
1.	Основні поняття біохімії. Молекулярні основи життєдіяльності, принципи молекулярної організації та функціонування живої природи. Біомолекули та клітини. Хімічний склад живих організмів. Медико-фізичні закономірності функціонування біологічних об’єктів.	ІК ПРН 1	Практична робота 1	1-й тиждень
2.	Біологічні мембрани. Біохімічні функції мембран. Рідинно-мозаїчна модель біомембран, ліпіди мембран. Транспорт речовин через мембрани. Рецептори. Створення, синтез та застосування штучних біотехнічних та біологічних об’єктів.	ПРН 19	Практична робота 2, Тест № 1	2-й тиждень
3.	Основні закономірності обміну речовин. Біохімічні механізми регуляції обмінних процесів. Біоінженерні основи технологій і обладнання для дослідження процесів організму людини. Рівні регуляції обмінних процесів. Спільні шляхи метаболізму речовин. Окислювальне декарбоксилювання пірувату. Будова мультиферментного комплексу піруватдегідрогенази (ПДГ). Цикл трикарбонових кислот Кребса, хімізм, значення, енергетичний баланс.	ПРН 1	Практична робота 3 Тест № 2	3-й тиждень
4.	Біоенергетика. Макроергiчнi сполуки, їх біологічне значення. Тканинне дихання. Будова та значення мітохондрій. Редокспотенцiал та його значення. Утворення води та вуглекислого газу в тканинах шляхом простого та окиснювального декарбоксилювання. Утворення пероксиду водню та роль ферментів в його знешкодженні. Окиснювальне фосфорилювання (хемiосмотична теорія Мiтчела), значення показника P/О. Будова АТФ синтази. Патологія біологічного окиснення: iнгiбiтори тканинного дихання, роз’єднувачі окиснювального фосфорилювання та тканинного дихання. Методи дослідження біологічного окиснення.	ПРН 1	Практична робота 4	4-й тиждень
5.	Метаболізм вуглеводів. Анаеробний обмін вуглеводів. Механізми гліколізу і глiкогенолiзу, біологічне значення, енергетичний баланс цих процесів, субстратне фосфорилювання, регуляція гліколізу, ефект Пастера. Обмін молочної кислоти у тканинах. Аеробне окиснення глюкози. Енергетичний баланс повного аеробного окислення вуглеводів до вуглекислого газу та води. Пентозофосфатний шлях обміну вуглеводів, його значення, регуляція. Методи дослідження метаболізму вуглеводів.	ПРН 1	Практична робота 5 Тест № 3	5-й тиждень
6.	Метаболізм ліпідів. Обмін ліпідів: розщеплення триглiцеридiв у тканинах, мобілізація жирних кислот із жирових депо та їх окислення. Бiосинтез вищих жирних кислот, триглiцеридiв, фосфоліпідів та холестерину. Біотрансформація холестерину та його біологічне значення. Методи дослідження метаболізму ліпідів.	ПРН 1	Практична робота 6 Тест № 4	6-й тиждень
7.	Метаболізм білків. Обмін білків як центральний процес живої матерії. Динамічний стан білків тіла. Азотистий баланс. Біологічна цінність білків. Замінні та незамінні амінокислоти. Норма білку. Бiлковi резерви. Проміжний обмін простих білків. Клінічне значення визначення активності трансаміназ. Особливості обміну амінокислот та біологічне значення окремих амінокислот. Методи дослідження метаболізму білків.	ПРН 1	Практична робота 7 Тест № 5	7й тиждень
8.	Обмін нуклеотидів. Структура нуклеотидів. Загальна схема обміну, травлення нуклеопротеїдів. Біосинтез пуринових нуклеотидів та його регуляція. Розпад пуринових нуклеотидів. Реутилізація пуринових основ. Біосинтез піримідинових нуклеотидів. Молекулярні аспекти передачі генетичної інформації. Структура і функції ДНК і РНК Реплікація. Репарація помилок і пошкоджень ДНК Транскрипція. Посттранскрипційна модифікація РНК (процесинг). Деградація РНК. Трансляція як механізм перекладу генетичної інформації у фенотипічні ознаки. Механізми адаптивної регуляції активності генів. Механізми генетичної мінливості	ПРН 1	Практична робота 8 Тест № 6	8-й тиждень
Розділ 5. Біохімія організму людини
9.	Біохімія крові. Кров як біологічна рідина, її значення для організму. Склад крові. Функції крові. Основні фiзико-хiмiчнi константи крові. Особливості будови та обміну речовин в еритроцитах. Білки плазми крові. Характеристика основних білкових фракцій та білків. Біоінженерні рішення медичних задач.	ПРН 1 ПРН 4	Практична робота 9 Тест № 7	9-й тиждень
10.	Біохімія печінки. Біохімічні функції печінки: роль у вуглеводному обміні (глікогенна), ліпідрегулююча, білоксинтезуюча, сечовиноутворювальна, пігментна, жовчоутворювальна. Роль печінки в обміні білірубіну. Методи дослідження функції печінки. Метаболізм ксенобіотиків. Біотрансформація ксенобіотиків та ендотоксинів. Мікросомальне окиснення та обмін ксенобіотиків. Шляхи перетворення ксенобіотиків в організмі. Організація мікросомальних електротранспортних ланцюгів. Цитохром Р450, індукція. Реакції гідроксилювання і дезалкілування ксенобіотиків. Реакції кон’югації ксенобіотиків. Методи дослідження метаболізму ксенобіотиків.	ПРН 1	Практична робота 10 Тест № 8	10-й тиждень
11.	Біохімія нирок. Особливості обміну речовин у нирках. Властивості і склад сечі. Механізм сечоутворення. Механізми реабсорбції речовин у канальцях нирок. Корекції осмоляльності плазми крові за умов неоднакового надходження води в організм. Ниркова регуляція тиску крові. Застосування штучних біотехнічних та біологічних об’єктів.	ПРН 19	Практична робота 11	11-й тиждень
12.	Біохімія нервової тканини. Хімічний склад нервової тканини. Спинномозкова рідина. Особливості метаболізму нервової тканини. Хiмiчнi основи медіаторних процесів. Нейромодулятори, пептиди. Рецептори нервової тканини, їх будова. Біоінженерні основи технологій і обладнання для дослідження нервових процесів в організмі людини.	ПРН 1	Практична робота 12	12-й тиждень
13.	Біохімія м'язової, сполучної і кісткової тканини. Особливості клітинної будови, хімічного складу м'язової, сполучної і кісткової тканин. Колаген, еластин і протеоглікани сполучної тканини. Біохімія м’язового скорочення. Будова філаментів і міофібрил. Молекулярні механізми скорочення м’язового волокна. Скорочення гладеньких м’язів. Джерела енергії м’язових волокон. Енергетичний обмін у серцевому м’язі. Створення, синтез та застосування штучних біотехнічних та біологічних об’єктів.	ПРН 1 ПРН 19	Практична робота 13 Тест № 9	13-й тиждень
14.	Біохімія гормональної регуляції. Фізико-хімічні закономірності функціонування організму людини. Гормони гіпоталамуса. Гормони гіпофіза. Гормони щитовидної залози. Гормональний контроль обміну кальцію. Гормони підшлункової залози. Гормони мозкового шару надниркових залоз. Гормони кіркової речовини надниркових залоз. Чоловічі і жіночі статеві гормони.	ПРН 1	Практична робота 14 Тест № 10	14-й тиждень
15.	Біохімія харчування. Потреби організму людини в поживних сполуках. Водорозчинні вітаміни. Жиророзчинні вітаміни. Перетравлювання білків. Протеолітичні ферменти шлунково-кишкового тракту. Роль соляної кислоти в шлунку. Всмоктування продуктів гідролізу білків. Травні ферменти вуглеводів та ліпідів. Продукти гідролізу та механізм їх всмоктування. Методи дослідження травної функції.	ПРН 1 ПРН 4	Практична робота 15	15-й тиждень
16.	Біохімія патологічних процесів. Молекулярні хвороби. Патологія білкового обміну. Ензимопатії. Авітамінози. Анемії. Застосування теорій та методів, що характеризується комплексністю та невизначеністю умов, для вирішення задач хімічної, біологічної та медичної інженерії.	ІК ПРН 4	Практична робота16	16-й тиждень
17.	Модульна контрольна робота	ІК ПРН 1	МКР	17-ий тиждень
18.	Залік	ІК ПРН 1	Залік	18-ий тиждень

6. Самостійна робота студента

Підготовка до аудиторних занять здійснюється відповідно до плану дисципліни за наведеними в ньому посиланнями на платформу MOODLE, та виконання тестів для самоконтролю, розміщених на платформі MOODLE.

Студентам пропонується обрати тему та підготувати доповідь (5-10 хв) на одне з практичних занять за планом дисципліни.

Одним з основних видів семестрового контролю під час опанування навчальної дисципліни «Біохімія. Частина 2. Біохімія» є підготовка реферату. Реферат виконується згідно з вимогами, у термін, зазначений викладачем.

Реферат — це науково-технічний документ, який містить вичерпну систематизовану інформацію за вибраною темою, передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури та самостійно проведеного дослідження. Студент може писати реферат тільки на погоджену з викладачем тему.

Загальні вимоги до реферату:

чіткість та логічна послідовність викладення матеріалу;
переконливість аргументації;
стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення;
конкретність викладення результатів;
обґрунтованість висновків

Структура реферату: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності); вступ; суть реферату (основна частина);висновки; список використаних джерел (перелік посилань); додатки (за необхідності).

Титульний аркуш реферату повинен мати такий зміст: назва університету; назва факультету; назва кафедри; назва спеціальності, назва освітньо-професійної програми, назва навчальної дисципліни; тема реферату; прізвище та ім’я студента, курс, номер академічної групи, рік.

За титульним аркушем слідує детальний план (зміст) реферату, в якому треба виділити вступ, розділи основного змісту (основні теми, що будуть розглядатися), їх підрозділи (за потребою), висновок, список використаних джерел. У змісті праворуч позначаються номери сторінок початку кожного питання. Кожен розділ починається з нової сторінки.

Загальний обсяг реферату в залежності від обраної теми може варіюватися від 10 до 15сторінок основного тексту (за узгодженням з викладачем). Обсяг реферату визначається вмінням студента стисло і водночас вичерпно пояснити та проаналізувати отриману інформацію.

Обов’язкова вимога: чітке посилання на джерела інформації. Всі цифри, факти, думки вчених, цитати, формули повинні мати посилання у вигляді [2, с. 54] (перша цифра означає номер джерела у наведеному в кінці творчої роботи списку літератури, а друга цифра – номер сторінки у цьому джерелі). Бажано використовувати хімічні формули, схеми, графіки тощо.

Список використаних джерел (не менше 6 джерел) оформлюється згідно з діючими правилами.

Якщо інформація взята з мережі Інтернет, потрібно, як і для звичайної літератури, вказати автора, назву статті, а потім навести адресу сайту в Інтернет.

Реферат оцінюється за критеріями: логічності плану; повноти й глибини розкриття теми; правильності формулювання висновків; оформлення; обґрунтування власної думки студента з цього питання у вигляді висновку; володіння темою (захист реферату).

Граничний термін подання реферату на перевірку: 13-14-й тиждень навчання.

Реферат не перевіряється на плагіат, але повинна відповідати вимогам академічної доброчесності. У разі виявлення академічної не доброчесності, робота анулюється і не перевіряється

Приблизна тематика рефератів:

Поліненасичені жирні кислоти та їхня біологічна роль.

Вітаміни – попередники коферментів.
Молекулярні шаперони.
Пріони та пріонові інфекції.
Фолдингові хвороби.
Біологічні нанодвигуни.

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Відвідування занять

Відвідування лекційних занять не є обов’язковим. Відвідування практичних занять є бажаним, оскільки на них відбувається написання експрес-контрольних робіт / тестових завдань, а також відбувається захист практичних робіт.

Система оцінювання орієнтована на отримання балів за активність студента, а також виконання завдань, які здатні розвинути практичні уміння та навички.

Пропущені контрольні заходи

Пропущені контрольні заходи (захист практичних робіт) відпрацьовуються на наступних заняттях за умови виконання завдання, яке заплановано на поточному занятті, або на консультаціях.

Пропущення написання експрес-контрольних не відпрацьовуються.

Пропущення написання модульної контрольної роботи може бути відпрацьоване на консультаціях

Порушення термінів виконання завдань та заохочувальні бали

Заохочувальні бали		Штрафні бали*
Критерій	Ваговий бал	Критерій	Ваговий бал
Вдосконалення практичних робіт	1 бал (за кожну практичну роботу)	Несвоєчасне виконання та захист практичної роботи	Від -0,5 бали до-5 балів (залежить від терміну здачі)
Проходження дистанційних курсів за темами, які узгоджені з викладачами	5 балів	Невчасне написання модульної контрольної роботи (на запланованому занятті)	-5 балів
Написання тез, статті, участь у міжнародних, всеукраїнських та/або інших заходах або конкурсах за тематикою навчальної дисципліни	Від +3 до +10 балів

^{* якщо контрольний захід був пропущений з поважної причини (хвороба, яка підтверджена довідкою встановленого зразку) – штрафні бали не нараховуються.}

Академічна доброчесність

Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

Норми етичної поведінки

Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

Процедура оскарження результатів контрольних заходів

Студенти мають можливість підняти будь-яке питання, яке стосується процедури контрольних заходів та очікувати, що воно буде розглянуто згідно із наперед визначеними процедурами.

Студент має право оскаржити результати контрольного заходу згідно затвердженого положення Про апеляції в КПІ імені Ігоря Сікорського (затверджено наказом №НОН/128/2021 від 20.05.2021 р.) - https://osvita.kpi.ua/index.php/node/182

Інклюзивне навчання

Навчальна дисципліна «Біохімія» може викладатися для більшості студентів з особливими освітніми потребами.

Дистанційне навчання

Дистанційне навчання відбувається через Платформу дистанційного навчання «Сікорський».

Дистанційне навчання через проходження додаткових онлайн курсів за певною тематикою допускається за умови погодження зі студентами. У разі, якщо невелика кількість студентів має бажання пройти онлайн курс за певною тематикою, вивчення матеріалу за допомогою таких курсів допускається, але студенти повинні виконати всі завдання, які передбачені у навчальній дисципліні.

Список курсів пропонується викладачем після виявлення бажання студентами (оскільки банк доступних курсів поновлюється майже щомісяця).

Студент надає документ, що підтверджує проходження дистанційного курсу (у разі проходження повного курсу) або надає виконані практичні завдання з дистанційного курсу та за умови проходження усної співбесіди з викладачем за пройденими темами може отримати оцінки за контрольні заходи, які передбачені за вивченими темами (експрес-контрольні / тестові завдання, практичні роботи).

Виконання практичних робіт здійснюється під час самостійної роботи студентів у дистанційному режимі (з можливістю консультування з викладачем через електронну пошту, соціальні мережі).

Навчання іноземною мовою

Навчання англійською мовою здійснюється лише для студентів-іноземців.

За бажанням студентів, допускається вивчення матеріалу за допомогою англомовних онлайн-курсів за тематикою, яка відповідає тематиці конкретних занять.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

№ з/п	Контрольний захід	%	Ваговий бал	Кіл-ть	Всього
1.	Експрес-контрольні роботи / тестові завдання	30	3	10	30
2.	Активна робота на практичному занятті	30	2	15	30
3.	Підготовка реферату та його захист	20	20	1	20
4.	Модульна контрольна робота	20	20	1	20
5	Залікова робота^{^[1]}	80	80	1	80
	Всього					100

Здобувач отримує позитивну залікову оцінку за результатами роботи в семестрі, якщо має підсумковий рейтинг за семестр не менше 60 балів та виконав умови допуску до семестрового контролю, які визначені РСО.

Зі здобувачами, які виконали всі умови допуску до заліку та мають рейтингову оцінку менше 60 балів, а також з тими здобувачами, хто бажає підвищити свою рейтингову оцінку, на останньому за розкладом занятті з дисципліни в семестрі викладач проводить семестровий контроль у вигляді залікової контрольної роботи або співбесіди.

Після виконання залікової контрольної роботи, якщо оцінка за залікову контрольну роботу більша ніж за рейтингом, здобувач отримує оцінку за результатами залікової контрольної роботи.

Якщо оцінка за залікову контрольну роботу менша ніж за рейтингом, застосовується «жорстка» РСО – попередній рейтинг здобувача (за винятком балів за семестрове індивідуальне завдання) скасовується і він отримує оцінку з урахуванням результатів залікової контрольної роботи. Цей варіант формує відповідальне ставлення здобувача до прийняття рішення про виконання залікової контрольної роботи, змушує його критично оцінити рівень своєї підготовки та ретельно готуватися до заліку.

Календарний контроль (КК) - провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.

Метою проведення календарного контролю є підвищення якості навчання студентів та моніторинг виконання графіка освітнього процесу студентами.

Критерій			Перший КК	Другий КК
Термін календарних контролів			8-ий тиждень	14-ий тиждень
Умови отримання позитивного результату з календарного контролю	Поточний рейтинг		≥ 24 балів	≥ 40 балів
	Виконання практичних робіт	КП №№1-4	+	+
	Виконання практичних робіт	КП №№5-8	-	+
	Експрес-контрольні роботи / тестові завдання	Мінімум по 4 будь-яким лекціям	+	-
	Експрес-контрольні роботи / тестові завдання	Мінімум по 8 будь-яким лекціям	-	+
	Модульна контрольна робота	Оцінена МКР	-	+
	Реферат	Здано реферат	-	+

У разі виявлення академічної недоброчесності під час навчання – контрольний захід не зараховується.

Семестрова атестація студентів

Обов’язкова умова допуску до заліку		Критерій
1	Поточний рейтинг	RD ≥ 40
2	Отримання позитивної оцінки за виконаний реферат	Більше 8 балів
3	Захищено всі практичні роботи	Більше 10 балів
4	Написання не менше 6 експрес-контрольних робіт / тестових завдань	Більше 10 балів

Результати оголошуються кожному студенту окремо у присутності або в дистанційній
формі (е-поштою). Також фіксуються в системі «Електронний кампус»

Необов’язкові умови допуску до заліку:

Активність на практичних заняттях.
Позитивний результат першої атестації та другої атестації.
Відвідування лекційних занять.

^{^[1]}Враховується в суму рейтингу разом з оцінкою за реферат у разі, якщо студент не набрав 60 балів за семестр або він хоче покращити свою оцінку.

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою

Кількість балів	Оцінка
100-95	Відмінно
94-85	Дуже добре
84-75	Добре
74-65	Задовільно
64-60	Достатньо
Менше 60	Незадовільно
Не виконані умови допуску	Не допущено

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Опис матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дисципліни

Мультимедійне обладнання.
При дистанційному навчанні використовуються сервіси відеоконференцій Zoom

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено Вовянко С. І.;
Ухвалено кафедрою БМІ (протокол № 1 від 31 серпня 2023 р. )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № 1 від 1 вересня 2023 р. )