Кафедра філософії

[FBMI04.2] Вступ до філософії

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти	Перший (бакалаврський)
Галузь знань	16 - Хімічна інженерія та біоінженерія
Спеціальність	163 - Біомедична інженерія
Освітня програма	163Б МІ - Медична інженерія (ЄДЕБО id: 28920)163Б РБІ - Регенеративна та біофармацевтична інженерія (ЄДЕБО id: 32311)163Б МІ+ - Медична інженерія (ЄДЕБО id: 58753)163Б РБФІ+ - Регенеративна та біофармацевтична інженерія (ЄДЕБО id: 58754)
Статус дисципліни	Нормативна
Форма здобуття вищої освіти	Очна
Рік підготовки, семестр	2 курс, осінній семестр
Обсяг дисципліни	2 кред. (Лекц. 18 год, Практ. 18 год, Лаб. год, СРС. 24 год )
Семестровий контроль/контрольні заходи	Залік
Розклад занять	https://rozklad.kpi.ua
Мова викладання	Українська
Інформація про керівника курсу / викладачів
Розміщення курсу

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

В умовах трансформації системи суспільних відносин, реформування держави, актуалізується необхідність формування аналітичного і творчого мислення фахівця, здатного досліджувати, розкривати та пояснювати смисли явищ світу, його професії, соціального життя загалом, мислення, здатного порозумітись та визначитись зі світоглядними та ціннісними орієнтаціями сучасної цивілізації.

Навчальна дисципліна «Вступ до філософії» знайомить студентів із історією виникнення і розвитку філософської думки, основними філософськими проблемами, що допоможе визначити сенс та цінність людського життя, власне місце в сучасному інформаційному суспільстві, орієнтуватись у соціальних та політичних процесах, сформувати уявлення про наукову картину світу, зрозуміти механізми становлення і розвитку людської свідомості, набути та розвинути комунікативні навички.

Виклики сьогодення вимагають нової ініціативної, творчої людини, а філософія формує здатність критично мислити, креативно вирішувати складні завдання, закладає вміння відстоювати власну думку, самостійно приймати обґрунтовані та виважені рішення, бути самодостатньою, цілісною особистістю.

Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в різних сферах суспільної діяльності, в тому числі у фаховій практичній діяльності, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, що передбачає застосування загальнофілософської методології, розвиток критичного мислення та формування наукового світогляду як теоретичного (систематизованого) відношення суб'єкта до сущого з позицій належного (необхідного).

Після вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набудуть наступних компетентностей:

Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина України.
Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

Програмні компетентності, які мають бути сформовані після вивчення дисципліни, та які відповідають освітній програмі «Регенеративна та біофармацевтична інженерія»:

Інтегральна компетентність ((ОП введено в дію Наказом ректора НОН/75/2022 від 15.02.2022 р.:)

Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у біомедичній інженерії або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів хімічної, біологічної та медичної інженерії, і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності (ОП введено в дію Наказом ректора НОН/75/2022 від 15.02.2022 р.:)

ЗК 12- Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати

цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність

його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина

України

ЗК 13- Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і

досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку

предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у

розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види рухової

активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя

Програмними результатами навчання після вивчення дисципліни є (ОП введено в дію Наказом ректора НОН/75/2022 від 15.02.2022 р.:):

ПРН -9 - Вміти спілкуватися з професіоналами в області охорони здоров’я державною та

іноземною (англійською або однією з інших офіційних мов ЄС) мовами та розуміти

їхні вимоги до біомедичних продуктів і послуг, враховуючи історичний контекст

та концепцію здорового способу життя

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Для того щоб розпочати вивчати дисципліну «Вступ до філософії» достатньо мати природничо-наукові знання в межах програми середньої школи; знання та розуміння суспільних проблем, які визначали характер основних етапів всесвітньої історії; бути ознайомленим з творами світової та вітчизняної художньої літератури.

Освітній компонент «Вступ до філософії» має міждисциплінарний характер та інтегрує відповідно до свого предмету знання з інших освітніх і наукових галузей. Їй безпосередньо передує дисципліни з блоку історичних навчальних дисциплін, одночасно з нею вивчається дисципліна з блоку психологічних навчальних дисциплін та в подальшому вивчається дисципліна з циклу правових навчальних дисциплін.

3. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. Предмет філософії. Основні напрями, школи, течії в історії філософської думки.

Тема 1.1. Сутність та предмет філософії. Філософія як теоретична основа свідомості, наукового пізнання та світогляду.

Тема 1.2. Класична філософія: від Античності до Нового часу.

Тема 1.3. Класична філософія: напрями, школи, представники.

Тема 1.4. Некласична філософія: напрями, школи, представники.

Розділ 2. Ключові філософські проблеми.

Тема 2.1. Філософський зміст проблеми буття.

Тема 2.2. Специфіка людського буття.

Тема 2.3. Філософське поняття свідомості.

Тема 2.4. Філософські основи пізнання.

Тема 2. 5. Філософське осмислення соціального буття.

4. Навчальні матеріали та ресурси

Наведено рекомендовані навчальні матеріали та ресурси для засвоєння матеріалу, розглядуваного на лекційних заняттях та практичних заняттях.

Базовий

Вступ до філософії : конспект лекцій [Електронний ресурс] : навчальний посібник для здобувачів ступеня бакалавра за всіма освітніми програмами всіх спеціальностей / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Новіков Б.В., Богачев Р.М., Муратова І.А., Бабіна С.І., Костроміна Г.М., Пенюк В.Б., Руденко Т.П., Самарський А.Ю. – Електронні текстові дані (1 файл: 316 Кбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. – 114 с. – https://ela.kpi.ua/handle/123456789/48432.
Вступ до філософії. Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни [Електронний ресурс] : навч. посіб. для здобувачів ступеня бакалавра за всіма освітніми програмами всіх спеціальностей / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Б. В. Новіков, Р. М. Богачев, С. І. Бабіна, В. М. Зуєв, Г. М. Костроміна, Т. М. Свідло, М. І. Сторожик. – Електронні текстові дані (1 файл: 937,49 Кбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 84 с. – https://ela.kpi.ua/handle/123456789/47940.
Петрушенко В. Л. Філософія: Підручник. – Львів: «Магнолія 2006», 2017. – 504 с.
Основи філософії: навч. посіб. / Л. О. Сандюк, С. П. Симоненко, О. В. Сулим, М. Ф. Шмиголь, Н. В. Щубелка, Ю. С. Юшкевич; [за. ред. М. Ф. Шмиголя]. - К.: Центр учбової літератури, 2017. - 412 с. // http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/7378/1/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97.pdf
Словник-довідник для підготовки до практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Філософія» (для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання усіх напрямів підготовки) / Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова ; уклад. : Н. В. Козирєва. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2018. – 69 с.

Додатковий

Гринів О.І. Нариси з історії філософії / Олег Гринів. – Львів: Світ, 2018. – 430 с.
Дулуман Є.К. Філософія: курс лекцій/ Є.К. Дулуман, Н.В. Анацька. – К.: НТУУ «КПІ», 2013. – 236 с.
Громов В.Є. Історія філософії в питаннях та відповідях: навчальний посібник / В.Є. Громов, Н.Ю. Тарасова Дніпропетровськ: НГУ, 2016. - 165 с.
Історія філософії: підручник для вищої школи / [авт. колектив: Кремень В.Г. (кер.) та ін.]. 2-ге вид., перероб. та доп. - Харків : Прапор, 2003. - 768 с.
Історія філософії. У 2-х томах: підручник для студ. Вищих навч. Закладів. Т. 2 / В.І. Ярошовець та ін.; за ред. В.І. Ярошовця. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. – 536 с.
Історія філософії України: Підручник. / М.Ф. Тарасенко та ін. – К.: Либідь, 1994. – 416 с.
Сторіжко Л.В. Історія філософії: навч. посіб. / Л.В. Сторіжко. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського. – К.: Фенікс, 2012. – 156 с.
Філософський енциклопедичний словник / Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України; голов. ред. В. І. Шинкарук. – К.: Абрис, 2002. – 742 с.
Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. HAH України Л.В. Губерського. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання , 2012 . — 621 с.

Інтернет-ресурси

Губар О. М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: навчальний посібник / О. М. Губар – К.: ЦУЛ, 2007. – 416 с. / [Електронний ресурс] / Режим доступу до джерела:

https://textbook.com.ua/filosofiya/1473453659

Данильян О. Г. Філософія: підручник / О. Г. Данильян, В. М. Тараненко. - 2-ге вид., допов. і переробл. - X.: Право, 2012. – 312 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу до джерела: https://pidruchniki.com/1259060537588/filosofiya/ontologiya_gnoseologiya_sotsialna_filosofiya#72
Лузан А.О. Вступ до філософії / [Електронний ресурс] / Режим доступу до джерела:

https://textbook.com.ua/filosofiya/1473453638

Петрушенко В.Л. Філософія / [Електронний ресурс] / Режим доступу до джерела: http://pidruchniki.ws/1584072039277/filosofiya/filosofiya_-_petrushenko_vl
Подольська Є. А. Філософія: підручник / Є. А. Подольська. – К.: Фірма «Інкос», ЦУЛ, 2006. – 704 с. / [Електронний ресурс] / Режим доступу до джерела: https://studfile.net/preview/2612334/

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекційні заняття

№ з/п	Назва теми лекції, перелік основних питань та рекомендована література
	Розділ 1. Предмет філософії. Основні напрями, школи, течії в історії філософської думки
1	Тема 1.1.Сутність та предмет філософії. Філософія як теоретична основа свідомості, наукового пізнання та світогляду. Загальна характеристика філософії як теоретичної свідомості і системи знань. Історична зміна предмета філософії. Структура філософської системи як універсального знання. Відмінність філософії від міфу і релігії. Функції філософії.
2	Тема 1.2. Класична філософія: від Античності до Нового часу. Основне питання філософії та його роль у визначенні філософських напрямів. Дві сторони основного питання філософії (онтологічна і гносеологічна). Матеріалізм та ідеалізм як протилежні способи вирішення основного питання філософії: лінія Демокрита і лінія Платона в історії пізнання. Види матеріалізму: стихійний натурфілософський, природничо-науковий, метафізичний, діалектичний або історичний. Види ідеалізму: об’єктивний, суб’єктивний.
	Тема 1.3. Класична філософія: напрями, школи, представники. Філософський монізм і дуалізм як принципи побудови системи знань (на прикладі дуалізму Р. Декарта і монізму Б. Спінози у вченні про субстанцію) Монізм – вчення про буття у Середньовічній філософії. Агностицизм як заперечна відповідь щодо гносеологічної сторони основного питання філософії. Діалектичне вирішення основного питання у німецькій класичній філософії 19 ст. (від Канта до Гегеля і Маркса). Діалектична філософія як розмежування класичної та некласичної філософії.
3	Тема 1.4. Некласична філософія: напрями, школи, представники. Позитивізм як сцієнтичний напрям некласичної філософії (О. Конт, Г. Спенсер, Дж. Мілль). Волюнтаризм (ірраціоналістичні вчення про світову волю А. Шопенгауера, волю до влади Ф. Ніцше). Філософія життя (В. Дільтей, А. Бергсон). Екзистенціалізм (С. К’єркегор, М. Гайдеггер, К. Ясперс, А. Камю, Ж.-П. Сартр). Фрейдизм і психоаналіз (З. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм). Феноменологія (Е. Гуссерль). Герменевтика (Х. Г. Гадамер, П. Рікер). Антропологія як напрям некласичної філософії (М. Шелер, Г. Плеснер, А. Гелен).
	Розділ 2. Ключові філософські проблеми
4	Тема 2.1. Філософський зміст проблеми буття. 1. Історико-філософські концепції онтології. 1.1. Матеріалістичні концепції буття. 1.2.Ідеалістичні концепції буття. 2. Основні форми і модуси буття. 3. Рух, простір, час як категоріальні визначення буття. 4. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі.
	Тема 2.2. Специфіка людського буття. Проблема людини в історії філософської думки. Проблема походження людини. Сутність та природа людини. Проблема сенсу людського життя.
6	Тема 2.3. Філософське поняття свідомості. 1. Історико-філософські концепції свідомості: 1.1. Ідеалістичне розуміння свідомості. 1.2. Матеріалістичне розуміння свідомості як вищої форми відображення дійсності. 2. Проблема походження, розвитку і сутності свідомості. 3. Структура свідомості, її рівні та функції. Суспільна свідомість та її форми. 4. Свідомість та самосвідомість.
7	Тема 2.4. Філософські основи пізнання. Пізнання як предмет філософського аналізу. Види, рівні та форми пізнання. Методологія наукового пізнання. Проблема істини в філософії та науці.
8	Тема 2.5. Філософське осмислення соціального буття. Особливості буття соціального. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства. Суспільство як система. Форми організації суспільного буття. Матеріальне та духовне виробництво. Поняття соціальної структури суспільства. Поняття інформаційного суспільства. Єдність та розмаїття всесвітньої історії. Лінійна та нелінійна модель історичного часу. Філософія глобальних проблем.

Семінарські заняття

Основні завдання циклу семінарських занять мають сприяти засвоєнню теоретичного матеріалу з курсу «Вступ до філософії», набуттю навичок застосування основних принципів, методів та форм пізнавального процесу у професійній (науково-дослідницькій) діяльності. Основні завдання циклу семінарських занять полягають у тому, аби студенти оволоділи практикою ведення дискусійного обговорення теоретичних питань і проблем, набули навички публічних виступів.

№ з/п	Назва теми семінару, перелік основних питань, теми доповідей та рекомендована література
1.	Тема 1. Філософія як специфічний тип знання та світогляд. Умови формування і виникнення філософії. Структура світоглядного знання. Характеристика основних розділів філософського знання. Місце філософії серед інших систем людського знання про світ. Роль філософії у самопізнанні людини. Філософія та медико-біологічне знання. Першоджерела: Фрезер Дж. Золота гілка: Дослідження магії та релігії; Кессіді Ф.Х. Від міфу до логосу: становлення грецької філософії; Ортега-і-Гассет Х. Що таке філософія? ; Мамардашвілі М. Як я розумію філософію.
2.	Тема 2. Особливості класичної філософії: від Античності до Нового часу. Космоцентризм давньогрецької філософії. Теоцентризм середньовічної філософії. Антропоцентризм і гуманізм філософії доби Відродження. Основні риси філософії Нового часу: гносеологізм, деїзм, механіцизм. Завдання для самостійної роботи: Порівняльна характеристика емпірично-індуктивної методології Ф. Бекона та раціоналістично-дедуктивної методології Р. Декарта. Проблема субстанції: Р. Декарт (дуалізм), Б. Спіноза (монізм), Г. Лейбніц (плюралізм). Французькі матеріалісти про людину як складну машину. Природничо-наукові знання Античності, Середньовіччя, Нового часу (на вибір). Першоджерела: Платон. Держава; Августин А. Сповідь; Декарт Р. Міркування про метод; Ж.-Ж. Руссо Про суспільний договір.
3.	Тема 3. Особливості класичної філософії: школи, напрями, представники. Характеристика онтологічної і гносеологічної сторони основного питання філософії. Матеріалізм як спосіб вирішення основного питання філософії. Види матеріалізму. Ідеалізм як спосіб вирішення основного питання філософії. Види ідеалізму. Характеристика монізму, дуалізму та плюралізму як типів онтології. Агностицизм як напрям філософії. Особливості діалектичної філософії. Завдання для самостійної роботи: Формула категоричного імператива І. Канта та його сутність. Антропологія І. Канта. Основні поняття та принципи діалектики Гегеля. Натурфілософія і проблематика теоретичного природознавства у філософії Шеллінга. Антропологічний матеріалізм Л. Фоєрбаха. Людина як природна, чуттєво-тілесна і розумна, родова і універсальна істота. Першоджерела: Кант І. Критика чистого розуму; Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство.
4.	Тема 4. Особливості некласичної філософії: напрями, школи, представники. 1. Особливості некласичної філософії на відміну від класичної 2. Характеристика основних напрямів некласичної філософії: Характеристика позитивізму як сцієнтичного напряму некласичної філософії на прикладі вчень О. Конта, Г. Спенсера, Дж. С. Мілля; Ірраціоналістичні вчення про світову волю А. Шопенгауера, волю до влади Ф. Ніцше; Особливості філософії життя на прикладі вчень В. Дільтея, А. Бергсона; Характеристика основних положень екзистенціалізму на прикладі вчень С. К’єркегора, М. Гайдеґґера, К. Ясперса, Г.-О. Марселя, А. Камю, Ж.-П. Сартра; Психоаналітична філософія З. Фрейда, К. Г. Юнга, Е. Фромма; Феноменологія Е. Гуссерля; Герменевтичне вчення Х. Г. Гадамера, П. Рікера; Антропологічні вчення М. Шелера, Г. Плеснера, А. Гелена. Завдання для самостійної роботи: Гуманізм, проблема свободи в філософії екзистенціалізму. Проблема сутності та існування. Постмодернізм як напрям сучасної філософії. Час і тривалість; інстинкт, інтелект та інтуїція, «творча» еволюція і поняття «життєвого пориву» у творчості А. Бергсона. Концепція психоаналізу З. Фрейда. Несвідоме в структурі особистості. Гуманістичний психоаналіз Е. Фромма: концепція нової людини та «здорового суспільства». «Аналітична психологія» К. Юнга: колективне несвідоме. Першоджерела: Шопенгауер А. Світ як воля і уявлення; Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади. Сартр Ж.П. Екзистенціалізм – це гуманізм; Камю А. Бунтуюча людина; Фрейд З. Я і Воно; Е. Фромм Людина для себе. Дослідження психологічних проблем етики; Гадамер Г.- Г. Актуальність прекрасного; Шелер М. Місце людини в космосі.
5.	Тема 5. Філософський зміст проблеми буття. Розуміння буття на різних етапах розвитку філософії. Типи онтології (матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, пантеїзм, реалізм). Основні форми і модуси буття. Соціальний та культурно-історичний час та простір. Першоджерела: Аристотель. Метафізика; Гегель Г.В.Ф. Наука логіки; Сартр Ж.-П. Буття та ніщо.
6.	Тема 6. Специфіка людського буття. Проблема людини в античній філософії. Проблема людини у середньовічній філософії та філософії доби Відродження. Проблема людини у філософії Нового часу. Проблема людини у некласичній філософії. Єдність біологічного і соціального в людині. Роль культури та суспільства в становленні людини. Завдання для самостійної роботи: Сутність проблеми людини в філософських розмислах Г. Сковороди. Релігійні та філософські підходи до пояснення щастя й долі людини. Проблема життя та смерті в історії філософії. Уявлення про людину та медичні знання за доби Античності, Середньовіччя, Нового часу (на вибір). Біоетика та етика життя. Першоджерела: Маркузе Г. Одномірна людина; Сковорода Г. Дружня розмова про душевний світ; Сковорода Г. Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті; Фромм Е. Втеча від свободи.
7.	Тема 7. Філософське поняття свідомості. Проблема походження та сутність свідомості. Відображення та його форми. Структура, форми та рівні свідомості. Соціальна природа свідомості. Свідомість і праця. Свідомість і мова. Суспільна свідомість та її форми. Свідомість та самосвідомість. Завдання для самостійної роботи: Онтологічні виміри духу. Співвідношення понять дух, душа, духовність. Проблема ідеального. Свідомість і мова. Першоджерела: Декарт Р. Пристрасті душі; Юнг К.-Г. Архетипи та колективне несвідоме; Юркевич П.Д. З науки про людський дух.
8.	Тема 8. Філософські основи пізнання. Сутність пізнання в історії філософії. Особливості і структура пізнавального процесу. Методи і прийоми пізнання. Взаємозв’язок чуттєвого та раціонального в пізнанні. Розсудок і розум, раціональне та ірраціональне в пізнанні. Наукове пізнання та його особливості. Першоджерела: Рассел Б. Людське пізнання. Його сфера та межі; БеранлДж. Наука у розвитку суспільства; Хайдеґґер М. Питання про техніку; Кун Т. Структура наукових революцій.
9.	Тема 9. Філософське осмислення соціального буття. Філософія історії як філософське знання. Розвиток філософських поглядів на історію, її сенс і спрямованість. Лінійна та циклічна історіософські концепції. Філософське розуміння цивілізації. Теорії постіндустріального та інформаційного суспільства Д. Белла та О. Тоффлера. Концепт «суспільства ризику» як основа теоретичної рефлексії техногенного суспільства. Сутність екологічного імперативу виживання людства. Першоджерела:Ясперс К. Сенс та призначення історії; Шпенглер О. Занепад Європи; Тоффлер А. Третя хвиля; Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас.

6. Самостійна робота студента

Засвоєння змісту дисципліни «Вступ до філософії» разом із аудиторними заняттями передбачає виконання студентами самостійної роботи з метою самоконтролю знань та підготовки до занять. Систематична самостійна робота дає можливість закріпити матеріал курсу, акцентує увагу на головних проблемах тем, що вивчаються.

Самостійна робота студентів передбачає:

підготовку усних відповідей за тематикою семінару;
підготовку до участі у обговоренні питань семінарів;
опрацювання першоджерел;
підготовку до модульної контрольної роботи.

З дисципліни «Вступ до філософії» передбачена навчальним планом МКР.

МКР виконується на семінарському занятті у формі тестування (можливо використання платформи Сікорський).

Перелік питань до МКР – ч.1:

Предмет філософії. Філософія як теоретична свідомість та теоретична основа світоглядного знання.
Філософія та світогляд.
Загальне та відмінне у філософії та інших історичних типах світогляду: філософія та міф.
Загальне та відмінне у філософії та інших історичних типах світогляду: філософія та релігія.
Історична зміна предмета філософії.
Характеристика основних розділів філософського знання.
Філософія як основа наукового пізнання і джерело розвитку наук.
Філософія та медико-біологічні знання.
Місце та функції філософії в культурі.
Основне питання філософії та його роль у визначенні філософських напрямів. Дві сторони основного питання філософії (онтологічна і гносеологічна).
Матеріалізм та ідеалізм як протилежні способи вирішення основного питання філософії: лінія Демокрита і лінія Платона в історії пізнання.
Види матеріалізму: стихійний натурфілософський, природничо-науковий, метафізичний, діалектичний або історичний.
Види ідеалізму: об’єктивний, суб’єктивний.
Монізм, дуалізм та плюралізм як типи онтології.
Філософський монізм як принцип побудови системи знань на прикладі монізму Б. Спінози у вченні про субстанцію.
Філософський дуалізм як принцип побудови системи знань на прикладі дуалізму Р. Декарта у вченні про субстанцію.
Монізм – вчення про буття у Середньовічній філософії (Августин Арелій, Фома Аквінський)
Агностицизм в античній філософії.
Агностицизм у вченні Д. Юма.
Агностицизм у вченні І. Канта.
Діалектика меж і можливостей людського пізнання у вченні І. Канта.
Діалектика Й.Г. Фіхте.
Принципи діалектичного розвитку у вченні В.Ф. Шеллінга.
Ідеалістична діалектика Г.В.Ф. Гегеля
Характеристика основних законів діалектики.
Особливості матеріалістичної діалектики К. Маркса та Ф. Енгельса.

Перелік питань до МКР – ч. 2:

Кінець класичної філософії і умови появи некласичної. Особливості некласичної філософії на відміну від класичної.
Позитивізм як сцієнтичний напрям некласичної філософії (О. Конт, Г. Спенсер, Дж. С. Мілль);
Волюнтаризм (ірраціоналістичні вчення про світову волю А. Шопенгауера, волю до влади Ф. Ніцше);
Філософія життя (В. Дільтей, А. Бергсон).
Екзистенціалізм (С. К’єркегор, М. Гайдеґґер, К. Ясперс, Г.-О. Марсель, А. Камю, Ж.-П. Сартр)
Фрейдизм і психоаналіз (З. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм)
Феноменологія (Е. Гуссерль)
Герменевтика (Х. Г. Гадамер, П. Рікер)
Антропологія як напрямок некласичної філософії (М. Шелер, Г. Плеснер, А. Гелен).
Розуміння буття на різних етапах розвитку філософії.
Типи онтології (матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, пантеїзм, реалізм).
Основні форми і модуси буття.
Рух, простір, час як категоріальні визначення буття.
Соціальний та культурно-історичний час та простір.
Концепції людини в історії філософії: загальна характеристика.
Проблема людини в античній філософії.
Проблема людини у середньовічній філософії та філософії доби Відродження.
Проблема людини у філософії Нового часу.
Проблема людини у некласичній філософії.
Сутність та природа людини.
Людина як особистість та типи особистості.
Категорії людського існування (осмислення сенсу життя, смерті та безсмертя людини).
Пізнання як предмет філософського дослідження.
Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт, об’єкт, мета, ціль, засоби, результат. Рівні та форми пізнання.
Поняття методу та методології пізнання. Класифікація пізнавальних методів.
Теорія як найрозвинутіша форма наукового пізнання. Поняття закону.
Вчення про істину, її основні характеристики. Теорії істини.
Особливості буття соціального. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства. Суспільство як система.
Форми організації суспільного буття. Матеріальне та духовне виробництво.
Поняття соціальної структури суспільства.
Поняття інформаційного суспільства.
Єдність та розмаїття всесвітньої історії. Лінійна та нелінійна модель історичного часу.
Філософія глобальних проблем.

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Відвідування занять (для синхронного режиму)

Відвідування лекцій, семінарських занять, а також відсутність на них, не оцінюється.

Навчальні заняття проводяться у дистанційному режимі.

Пропущені контрольні заходи

Якщо контрольні заходи пропущені з поважних причин (хвороба або вагомі життєві обставини), студенту надається можливість виконати контрольне завдання протягом найближчого тижня.

Академічна доброчесність

Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

ВИДИ КОНТРОЛЮ ТА РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ (РСО)

Семестровий контроль з дисципліни «Вступ до філософії» передбачений у вигляді заліку, тому РСО включає оцінювання заходів поточного контролю з дисципліни впродовж семестру.

Основними видами навчальних занять є лекція і семінарське заняття.

Рейтингова оцінка здобувача складається з балів, отриманих здобувачем за результатами заходів поточного контролю і заохочувальних балів.

Згідно з «Положенням про систему оцінювання результатів навчання в КПІ ім. Ігоря Сікорського» заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати за це заохочувальні або штрафні бали.

Поточний контроль проводиться впродовж семестру у процесі навчання для перевірки рівня теоретичної й практичної підготовки здобувачів на кожному етапі вивчення освітнього компонента «Вступ до філософії».

№ з/п	Контрольний захід	%	Ваговий бал	Кіл-ть	Всього
1.	Робота на семінарських заняттях	72	8	9	72
2	МКР ( 2 год.) (МКР може складатися з двох частин по 1 год. кожна)	28	28 (14 x 2)	1 (2)	28
Всього						100

Результати поточного контролю регулярно заносяться викладачем у модуль «Поточний контроль» АС Електронний кампус.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

1. Робота на семінарських заняттях:

Ваговий бал – 8. Максимальна кількість балів на всіх семінарських заняттях дорівнює 8 балів × 9 видів робіт = 72 бали.

До видів робіт відносяться: відповіді на семінарах, участь у обговоренні питань семінарів; опрацювання першоджерел.

Відповіді на семінарських заняттях. Ваговий бал – 8. Кількість відповідей - 3. (Максимальна кількість балів - 24).
Участь у обговоренні питань семінарів. Ваговий бал – 8. Кількість відповідей - 2. (Максимальна кількість балів - 16).
Опрацювання першоджерел. Ваговий бал – 8. Кількість відповідей (есе) - 4. (Максимальна кількість балів - 32).

Чотири рівні оцінювання:

“відмінно” – повна відповідь (не менше 95% потрібної інформації) – студент демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, правильно і обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних комунікативних ситуаціях — 8 балів;

“добре” – достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації) або повна відповідь з несуттєвими недоліками, які допускає студент –7-6 балів;

“задовільно” – неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації), студент засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає неточності -5 - 4 бали;

“незадовільно”— відповідь не відповідає вимогам до «задовільно» – 3-0 балів.

2. Виконання модульної контрольної роботи:

Ваговий бал - 14. Загальна кількість балів 28 (може бути дві частини МКР)

Модульний контроль (максимальна кількість балів за одну частину МКР складає 14):

14 балів –“відмінно”, – повна, чітка, викладена в певній логічній послідовності відповідь на поставлені питання, що свідчить про глибоке розуміння суті питання, ознайомлення студента не лише з матеріалом лекцій, але й з підручником та додатковою літературою; висловлення студентом власної позиції щодо дискусійних проблем, якщо такі порушуються у питанні; студент демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу.

12-13 балів–“добре”,не зовсім повна або не достатньо чітка відповідь на всі поставлені питання, що свідчить про правильне розуміння суті питання, ознайомлення студента з матеріалом лекцій та підручника; незначні неточності у відповідях.

10-11 балів–“задовільно”,відсутність відповіді на певні питання, або неправильна відповідь на них, що свідчить про поверхове ознайомлення студента з навчальним матеріалом або значні похибки у відповідях.

0-9 балів– “незадовільно”, тобто не засвоєння окремих тем.

Відповідь на тестове завдання з варіантами відповідей оцінюється у такому ж процентному відношенні.

Заохочувальні бали передбачені за виконання творчих робіт з дисципліни (наприклад, участь у факультетських, інститутських олімпіадах з філософії, участь у конкурсах студентських наукових робіт, участь у наукових конференціях).

Штрафні бали не передбачені.

Семестровий контроль: ЗАЛІК

Семестровий контроль проводиться відповідно до навчального плану у вигляді заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу.

Здобувач отримує позитивну залікову оцінку за результатами роботи в семестрі, якщо має підсумковий рейтинг за семестр не менше 60 балів та виконав умови допуску до семестрового контролю.

Умови допуску до заліку: рейтинг ≥36 б.

Не виконані умови допуску → Не допущено.

< 60 балів → залікова к/р +співбесіда.

≥ 60 балів = оцінка (відмінно, дуже добре, добре, задовільно, достатньо, незадовільно). Оцінка може бути підвищена за бажанням за рахунок виконання залікової к/р.+співбесіда. Залік проводиться в період останніх двох тижнів теоретичного навчання у семестрі, як правило, на останньому за розкладом занятті з навчальної дисципліни «Вступ до філософії». Результати контрольних заходів доступні до ознайомлення авторизованим користувачам в їх особистих кабінетах автоматизованої інформаційної системи «Електронний кампус».

Принцип визначення підсумкової оцінки. Рейтингова оцінка доводиться до здобувачів на передостанньому занятті з дисципліни в семестрі. Здобувачі, які виконали всі умови допуску до заліку і мають рейтингову оцінку 60 та більше балів, отримують відповідну до набраного рейтингу оцінку без додаткових випробувань.

Оцінка може бути підвищена за бажанням за рахунок виконання залікової к/р.+співбесіди. Якщо оцінка, отримана за залікову контрольну роботу менша ніж за рейтингом, попередній рейтинг здобувача скасовується і він отримує оцінку з урахуванням результатів залікової контрольної роботи.

Зі здобувачами, які виконали всі умови допуску до заліку та мають рейтингову оцінку менше 60 балів, а також з тими здобувачами, хто бажає підвищити свою рейтингову оцінку, на останньому за розкладом занятті з дисципліни в семестрі викладач проводить семестровий контроль у вигляді залікової контрольної роботи (письмова) + співбесіда.

Максимальна сума балів складає 100.

Сума балів переводиться у систему оцінювання згідно з таблицею.

Процедура оскарження результатів контрольних заходів. Студенти мають можливість підняти будь-яке питання, яке стосується процедури контрольних заходів та очікувати, що воно буде розглянуто згідно із наперед визначеними процедурами.

Студенти мають право оскаржити результати контрольних заходів після ознайомлення з результатом, але обов’язково аргументовано, пояснивши з яким критерієм не погоджуються відповідно до оціночного.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

В умовах дистанційного режиму організація освітнього процесу здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання: система Електронний кампус, ресурси платформи дистанційного навчання «Сікорський», сервіс «Google Classroom». Для більш ефективної комунікації з метою розуміння структури навчальної дисципліни і засвоєння матеріалу використовуються сервіси для організації онлайн-конференцій та відеозв'язку (наприклад, «Zoom», «Skype»), електронна пошта, месенджери (Viber, WhatsApp, Telegram, google документи).

Навчальний процес у дистанційному режимі здійснюється відповідно до затвердженого розкладу навчальних занять.

У разі зміни форми навчання можуть бути переглянуті форми семестрового контролю.

Визнання результатів навчання, набутих у неформальній/інформальній освіті, здійснюється згідно «Положення про визнання в КПІ ім. Ігоря Сікорського результатів навчання, набутих у неформальній/інформальній освіті» (https://osvita.kpi.ua/node/179).

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою

Кількість балів	Оцінка
100-95	Відмінно
94-85	Дуже добре
84-75	Добре
74-65	Задовільно
64-60	Достатньо
Менше 60	Незадовільно
Не виконані умови допуску	Не допущено

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Додаток

Орієнтовний перелік питань на залік

Поясніть онтологічні та світоглядні передумови виникнення філософії.
Поясніть способи та форми буття філософії.
Що таке філософія? Предмет, структура та роль у формуванні Європейської культури.
Поясніть сутність, структуру та історичні типи світогляду.
Розкрийте взаємозв'язок філософії та світогляду.
Порівняйте західну та східну моделі (парадигми) філософії.
Проаналізуйте космоцентризм античної філософії, коло її основних проблем.
Поясніть переорієнтацію античного філософування від проблем космосу до людини та етичний раціоналізм Сократа.
Проаналізуйте вчення Платона про ідеї, його етичні та політичні погляди.
Сутність теорії держави у Платона та Аристотеля.
Розкрийте сутність вчення Аристотеля про причини та початки буття та пізнання.
Розкрийте актуальність етичної проблематики в філософії епохи еллінізму.
Поясніть теоцентризм філософії Середньовіччя.
Концепція нової науки та наукового методу в філософії Ф. Бекона та Р. Декарта.
Поясніть сутність емпірично-індуктивної методології Ф. Бекона.
Поясніть значення правил мислення та раціоналістичної методології Р. Декарта у науковому пізнанні.
Назвіть та прокоментуйте основні ідеї філософії Б. Спінози.
Розкрийте основні положення вчення Г. Ляйбніца про монади.
Сформулюйте новий соціальний ідеал у філософії Просвітництва
Проаналізуйте основні філософські ідеї І. Канта, дайте визначення категоричного імперативу.
Розкрийте сутність об'єктивного ідеалізму Г. Гегеля на прикладі створеної ним системи.
Проаналізуйте діалектичний метод Г. Гегеля.
Розкрийте сутність антропологічного матеріалізму Л. Феєрбаха.
Поясніть сутність матеріалістичного розуміння історії в філософії К. Маркса.
Поясність особливості некласичної філософії на відміну від класичної.
Проаналізуйте основні положення позитивізму та його розвиток у ХХ ст.
Поясніть філософію Ф. Ніцше як метафізику волі та переоцінку цінностей.
Розкрийте зміст проблеми несвідомого в психоаналітичній антропології З. Фрейда.
Визначте місце концепції людини у філософії Е. Фромма.
Поясніть феноменологію як нову методологію дослідження свідомості у ХХ ст.
Охарактеризуйте екзистенціалізм Ж.П. Сартра.
Розкрийте особливості концепції абсурду в філософії А. Камю.
Охарактеризуйте позитивізм та його історичні форми.
Розкрийте сутність проблеми людини в філософських розмислах Г. Сковороди.
Назвіть основні положення філософського вчення про буття та основні форми буття.
Охарактеризуйте філософські та природничо-наукові концепції простору і часу.
Розкрийте сутність категорії руху як способу існування реальності. Проаналізуйте проблему свідомості в історії філософії.
Проаналізуйте властивості та структуру свідомості.
Розкрийте взаємозв'язок свідомості та мови.
Охарактеризуйте структуру та сутність суспільної свідомості.
Поясніть взаємозв'язок чуттєвого та раціонального в пізнанні.
Порівняйте форми чуттєвого та логічного пізнання. Розкрийте їх роль у науковому пізнанні.
Дайте типологію та розкрийте сутність методів наукового пізнання.
Охарактеризуйте сутність філософського вчення про істину.
Поясніть характеристики та критерії істини.
Проаналізуйте філософські проблеми антропогенезу.
Проаналізуйте ознаки людського в людині.
Охарактеризуйте біологічне та соціальне в людині.
Сформулюйте глобальні проблеми сучасності. Дайте їх аналіз.
Визначте основні принципи біоетики.

Опис матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дисципліни

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено
Ухвалено кафедрою КФ (протокол № від )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № 10 від 26.06.2023 )