Кафедра біомедичної інженерії

[BMf-03] Інформаційно-діагностичні системи

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освітиТретій (освітньо-науковий)
Галузь знань-
Спеціальність
Освітня програма163ф БМІ+ - Біомедична інженерія (ЄДЕБО id: 58795)
Статус дисципліниНормативна
Форма здобуття вищої освітиОчна
Рік підготовки, семестр1 курс, весняний семестр
Обсяг дисципліни4 кред. (Лекц. год, Практ. год, Лаб. год, СРС. год )
Семестровий контроль/контрольні заходиЗалік
Розклад занятьhttps://rozklad.kpi.ua
Мова викладанняУкраїнська
Інформація про керівника курсу / викладачів
Розміщення курсу

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Основною метою навчальної дисципліни «Інформаційно-діагностичні системи» є формування у аспірантів систематизованих знань по медичним інформаційно-діагностичним системам, їх класифікації, структурі та складу даних, використанню в практиці охорони здоров’я; формування у аспірантів навичок роботи з відповідними інформаційними технологіями обробки медичних даних і зображень.

Для аналізу та обробки діагностичної інформації потрібно знати принципи збереження, пошуку, обробки та аналізу медико-біологічних даних і зображень за допомогою комп’ютерних технологій.

Для вивчення дисципліни «Інформаційно-діагностичні системи» необхідні знання: основ інформатики, проектування біомедичних приладів, апаратів і комплексів, програмування медичних систем.

Для  вивчення дисципліни «Інформаційно-діагностичні системи» необхідні навички:

  • програмування та аналізу технічних та біологічних систем;
  • проектування аналогових та цифрових вузлів діагностичних приладів та апаратів;
  • вимірювання фізичних параметрів біологічних об’єктів та систем.

Загальні компетентності (ОП введено в дію Наказом ректора НОН/89/2021 від 19.04.2021 р.):

ЗК 1 - Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

 

Спеціальні (фахові) компетентності (ОП введено в дію Наказом ректора НОН/89/2021 від 19.04.2021 р.):

ФК 3 - Здатність застосовувати нові технології та інструменти, сучасні цифрові технології, медичні бази даних та інші ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та навчальній діяльності.

ФК 5 - Здатність обґрунтовувати та захищати методологію та результати досліджень і проекти у сфері біомедичної інженерії.

ФК 6 - Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницького характеру в сфері біомедичної інженерії, оцінювати та забезпечувати якість виконуваних досліджень.

ФК 11 - Здатність до перегляду існуючих концепцій біомедичної інженерії, біоінженерії та охорони здоров’я з позицій критичного осмислення і адаптації новостворених технологій, шляхом генерування оригінальних гіпотез.

ФК 12 - Здатність до створення інструментів та методологій наукової діяльності, оцінювання та впровадження результатів сучасних розробок, рішень та досягнень інженерних і точних наук в медицину і біологію.

ФК 14 - Здатність до проектування та практичного використання мікрокомп’ютерних та мікропроцесорних систем в лікувальній та діагностичній інформаційно-вимірювальній техніці.

 

Програмними результатами навчання після вивчення вибіркової дисципліни «Інформаційно-діагностичні системи» є (ОП введено в дію Наказом ректора НОН/89/2021 від 19.04.2021 р.):

ПРН 4 - Розробляти та досліджувати концептуальні, математичні і комп’ютерні моделі процесів і систем, ефективно їх використовувати для отримання нових знань та/або створення інноваційних продуктів у біомедичній інженерії та дотичних міждисциплінарних напрямах.

ПРН 6 - Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, зокрема, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та/або складної структури, спеціалізовані бази даних та інформаційні системи.

ПРН 13 - Застосування інформаційних методів візуалізації біомедичних зображень, розпізнавання образів, штучного інтелекту та принципів розробки експертних систем, систем моніторингу і прогнозування, інформаційних технологій в біології та медицині, мікрокомп’ютерних та мікропроцесорних вимірювальних систем.

ПРН 15 - Володіння теоретичними та практичними методами біомедичної інженерії, в тому числі візуалізації біомедичних зображень, серцево-судинної інженерії, проведення технічних випробувань інженерних продуктів і виробів медичного призначення.

ПРН 17 - Застосовування сучасних інформаційних технологій в біомедичній інженерії, розроблення та аналіз біомедичних приладів та систем, медичних систем діагностики і прогнозування, штучного інтелекту та експертних систем, медичної робототехніки, мікрокомп’ютерів і мікропроцесорних систем, природних та штучних систем (протези, штучні органи та ін.), методів візуалізації біомедичних зображень, розпізнавання образів для проведення досліджень та організації експерименту, аналізу експериментальних даних.

ПРН 18 - Використання сучасних технологій біомедичної інженерії та новітні інформаційні технології при проектуванні медичних приладів та систем, медичних систем моніторингу і прогнозування, систем інтернет-метрології та діагностики з мікрокомп’ютерами та процесорами.

 

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Навчальна дисципліна «Інформаційно-діагностичні системи» належить до циклу професійної підготовки та має міждисциплінарний характер. Вона інтегрує відповідно до свого предмету знання з інших навчальних дисциплін: «Вища математика», «Фізика», «Медична фізика», «Об'єктно орієнтоване програмування», «Аналогова та цифрова схемотехніка», «Мікропроцесорна техніка».

За структурно-логічною схемою програми підготовки доктора філософії дисципліна «Інформаційно-діагностичні системи» тісно пов’язана з іншими дисциплінами професійної підготовки: «Біомедична інженерія та технології», «Організація науково-інноваційної діяльності».

 

3. Зміст навчальної дисципліни

Основні розділи та теми, що розглядатимуться в процесі вивчення курсу:

Розділ 1. Загальні принципи організації медичних інформаційно-діагностичних систем.

Тема 1.1. Класифікація функцій медичних інформаційно-діагностичних систем.

Тема 1.2. Технічні вимоги до медичних інформаційно-діагностичних систем.

Розділ 2. Цифрова діагностика.

Тема 2.1. Архітектура медичних інформаційно-діагностичних систем.

Тема 2.2. Телемедичні технології.

Тема 2.3. Медичні експертні системи.

Тема 2.4. Автоматизовані системи прийняття рішень.

Розділ 3. Методи та засоби діагностики.

Тема 3.1. Цифрова рентгенографія.

Тема 3.2. Комп'ютерна томографія.

Тема 3.3. Магнітно-резонансна томографія.

Тема 3.4. Термографічні системи.

Розділ 4. Лазери в медичних діагностичних приладах.

Тема 4.1. Оптичні системи в хірургії та терапії.

Тема 4.2. Лазерні системи в медицині.

Розділ 5. Засоби комп’ютерного виявлення та реконструкції.

Тема 4.1. Системи 3D моделювання у медицині.

Тема 4.2. Системи автоматизованого проектування.

 

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова література:

  1. Іванушкіна Н.Г. Біомедичні електронні системи. Конспект лекцій: навч. посіб. для студ. спеціальності 153 «Мікро- та наносистемна техніка», освітньої програми «Електронні мікро- і наносистеми та технології» / КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад.: Н.Г. Іванушкіна, К.О. Іванько, А.О. Попов, Є.С.Карплюк, О.П.Шуляк. – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. – 113 с.
  2. Радзішевська Є.Б., Висоцька О.В. Інформаційні технології в медицині. E-health / за ред. В. Г. Кнігавка. – Харків : ХНМУ, 2019. – 72 с.
  3. Аврунін О.Г. Основи реєстрації та аналізу біосигналів. Навчальний посібник / О.Г. Аврунін, В.В. Семенець, В.Г. Абакумов, З.Ю. Готра, С.М. Злепко, А.В. Кіпенський, С.В. Павлов. – Харків: ХНУРЕ, 2019. – 400 с.
  4. Тарасов О.Ф. Автоматизоване проектування і виготовлення виробів із застосуванням САD/САМ/САЕ-систем : монографія / О. Ф. Тарасов, О. В. Алтухов, П. І. Сагайда, Л. В. Васильєва, В. Л. Аносов. – Краматорськ : ЦТРІ «Друкарський дім», 2017. – 239 с.
  5. Продеус А.М., Синєкоп Ю.С. Експертні системи в медицині: навч. посібник / Продеус А.М., Синєкоп Ю.С., Швець Є.Я., Кисельов Є.М., Баран М.М. – Запоріжжя: Видавництво ЗДІА, 2014. – 332 с.
  6. Яворський Б.І. Методи та засоби комп’ютерної реконструктивної томоґрафії: Навчальний посібник / Б. І. Яворський, Т. М. Рафа.—Тернопіль: ТНТУ, 2010. – 81 с.
  7. Злепко С.М. Медична апаратура спеціального призначення : навчальний посібник / Злепко С.М., Коваль Л.Г., Гаврілова Н.М., та ін. – Вінниця : ВНТУ, 2010. – 160 c.
  8. Богомолов М.Ф. Методи та засоби діагностики. Основи лазерних лабораторних методів біомедичних досліджень: навч. посіб. для студ. спеціальності 163 «Біомедична інженерія» / КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад. М.Ф. Богомолов, В.В. Шликов, В.Б. Максименко. – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2021. – 150 с.
  9. Богомолов М.Ф. Методи та засоби діагностики. Сучасні оптоелектронні діагностичні прилади: навчальний посібник для здобувачів ступеня бакалавра за освітньою програмою «Медична інженерія» спеціальності 163 «Біомедична інженерія» / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад. М. Ф. Богомолов, В. Б. Максименко, В. В. Шликов. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2021. – 125 с. 

 

Додаткова література:

  1. Білошицька О.К. Проєктування медичних інформаційних систем: Практичні роботи: навч. посіб. для студ. спеціальності 163 «Біомедична інженерія» / О. К. Білошицька; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 84 с.
  2.  Кухаренко Д.В. Проектування біотехніних систем: Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навч. дисципліни «Проектування біотехніних систем» для студентів зі спеціальності 163 «Біомедична інженерія» / Д. В. Кухаренко, Кременчук: Кременчуцький національний університет, 2019. – 29 с.
  3.  Шликов В. В. Інформаційна технологія неінвазивного контролю температури серця людини в умовах регульованого охолодження та зігрівання під час штучного кровообігу: автореф. дис. доктора техн. наук : 05.13.09 / В.В. Шликов; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Київ, 2019. –   44 с.
  4. Ліщинська Л.Б., Яремко С.А. Інформаційні технології у сфері охорони здоров’я: монографія / Л.Б. Ліщинська, С.А. Яремко, К.В. Копняк, І.О. Гулівата, Л.П. Гусак ; за заг. ред. Л.Б. Ліщинської. – Вінниця : видавничо-редакційний відділ ВТЕІ КНТЕУ, 2018. – 240 с.
  5. Березовська І., Триус Ю. Медична інформаційна система «Доктор Елекс»: основи роботи: Навчальний посібник / під. ред. І. Березовської, Ю. Триуса. – Львів: Ліга Прес, 2018. – 186 с.
  6. Аврунін О.Г. Сучасні інтелектуальні технології функціональної медичної діагностики/ О.Г. Аврунін, Є.В. Бодянський, М.В. Калашник, В.В. Семенець, В.О. Філатов. – Харків: ХНУРЕ, 2018. – 236 с.
  7. Ільницький Є.О., Коваленко Н.М., Лук’яненко Т.Л. Медичні засоби та медичне приладобудування / Підготовка ілюстративного матеріалу . Є.О. Ільницького, Н.М. Коваленко, Т.Л. Лук’яненко. – Київ:  Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2017. – 76 с.
  8. Готра З.Ю. Лазерні медичні технології: Навчальний посібник  / Готра З.Ю., Павлов С.В., Микитюк З.М. та ін. – Вінниця: ВНТУ, 2017. – 158 с.
  9. Зінько Р.В. Системи 3D моделювання. Навчальний посібник / Р.В. Зінько, В.Г. Топільницький. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2017. – 150 с.
  10. Пальчевський Б.О. Системи 3D моделювання: Навчальний посібник/ Пальчевський Б.О., Валецький, Б.П., Вараніцький Т.Л. / Луцьк: Луцький національний техніччний університет,, 2016 – 176с.
  11. Орлов А.Т. Електронні методи і засоби біомедичних вимірювань: навчальний посібник / С.К. Мещанінов, В.М. Співак, А.Т. Орлов . – К.; Кафедра мікроелектроніки, 2015. – 211 с.
  12.  Алхімова С.М. Адаптивна обробка та аналіз зображень комп’ютерної томографії ювенільних ангіофібром основи черепа: автореф. дис. канд. техн. наук : 05.11.17 / С.М. Алхімова; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Київ, 2013. –   22 с.
  13. Коваленко Е. В. Информационные системы в здравоохранении  / Е. В. Коваленко,  О. М. Россомахина. – Конспект лекций. –  Луганск: Луганский ГМУ, 2016. – 16 с.
  14. Алешкевич А.И. Основы и принципы лучевой диагностики: Учеб-метод. пособие / А.И. Алешкевич [и др.]. – Минск: БГМУ, 2015. – 86 с.
  15. Акулов С.А., Федотов А.А. Основы теории биотехнических систем / С.А. Акулов, А.А. Федотов.  – М.: ФизМатЛит, 2014. – 259 с.
  16. Шахно Е.А. Физические основы применения лазеров в медицине. – СПб: НИУ ИТМО, 2012. – 129 с.
  17. Владзимирский А.В. Телемедицина [монография] / А.В. Владзимирский. –  Донецк: ООО «Цифровая типография», 2011. – 437 с.
  18. Добро Л.Ф. Лазеры в медицине: учеб. пособие / Л. Ф. Добро, Н. М. Богатов, В. В. Супрунов. Краснодар: Кубанский гос. ун-т, 2011. – 80 с.
  19. Абрамов Н.В. Информационные системы в медицине: Учебное пособие / Н.В. Абрамов, Н.В. Мотовилов, Н.Д. Наумов, С.Н. Черкасов. – Нижневартовск: Изд-во Нижневарт. гуманит. ун-та, 2008. — 171 с.
  20. Олейник В.П. Аппаратные методы исследований в биологии и медицине / В.П. Олейник, С.Н. Кулиш. – Учеб. пособие. – Харьков: Нац. аэрокосм. ун-т “Харьк. авиац. ин-т”, 2004. – 110 с.
  21. Евтушенко Г.С. Лазерные системы в медицине / Г.С. Евтушенко, А.А. Аристов Томск: Томский политехнический університет, 2003. – 123 с.
  22. Martina-Jo Schembri. Thermographic Imaging of  the Pregnant Uterus: A Dissertation presented as part fulfilment of the requirements for the Doctor of Philosophy Degree / Martina-Jo Schembri, Geneva: Faculty of Medicine and Surgery at the University of Malta.–  2020. – 206 p.
  23. Pietro Gori. Introduction to Magnetic Resonance Imaging / Pietro Gori, Enseignant-chercheur Telecom Paris. – Paris: IP Paris, 2019. – 83 p.
  24. Course SBM1602. Medical Optics and Laser Applications / School of Bio and Chemical Engineering, Department of Biomedical Engineering. – Sathybama: Institute of Science and Technology, 2019. – 61 p. https://sist.sathyabama.ac.in/sist_coursematerial
  25. Krishna Paudel. Stitching of X-ray Images / Krishna Paudel. Department of Information Technology. – Uppsala University: Hemsida, 2012. – 78 p.
  26. Cantatore  Angela, Müller  Pavel. Introduction to Computed Tomography. DTU Mechanical Engineering / Cantatore  Angela, Müller  Pavel. – Kgs. Lyngby: Technical University of  Denmark, 2011 – 71 p.
  27. Anthony Y. K. Chan. Biomedical Device Technology: Principles And Design / by Anthony Y. K. Chapter: 1. Medical instruments and apparatus; 2. Medical technology; 3. Biomedical engineering. – Library of Congress Catalog: Publisher LTD, 2008. – 595 p.

 

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

 

№ з/п

Тема

Програмні результати навчання

Основні завдання

Контрольний

захід

Термін

виконання

1.

Класифікація функцій медичних інформаційно-діагностичних систем

ПРН 4

ПРН 6

Практична робота 1

1-й тиждень

2.

Технічні вимоги до медичних інформаційно-діагностичних систем

ПРН 4

ПРН 6

Практична робота 2,3

2-й тиждень

3.

Архітектура медичних інформаційно-діагностичних систем

ПРН 4

ПРН 6

Практична робота 4

3-й тиждень

4.

Телемедичні технології

ПРН 13

ПРН 15

Практична робота 5,6

4-й тиждень

5.

Медичні експертні системи

ПРН 13

ПРН 15

Практична робота 7

5-й тиждень

6.

Автоматизовані системи прийняття рішень

ПРН 13

ПРН 15

Практична робота 8,9

6-й тиждень

7.

Цифрова рентгенографія

ПРН 17

ПРН 18

Практична робота 10

7-й тиждень

8.

Комп'ютерна томографія

ПРН 17

ПРН 18

Практична робота 11,12

8-й тиждень

9.

Магнітно-резонансна томографія

ПРН 17

ПРН 18

Практична робота 13

9-й тиждень

10.

Термографічні системи

ПРН 17

ПРН 18

Практична робота 14,15

10-й тиждень

11.

Оптичні системи в хірургії та терапії

ПРН 17

ПРН 18

Практична робота 16

11-й тиждень

12.

Лазерні системи в медицині

ПРН 17

ПРН 18

Практична робота 17,18

12-й тиждень

13.

Системи 3D моделювання у медицині

ПРН 4

ПРН 6

ПРН 13

ПРН 15

Практична робота 19

13-й тиждень

14.

Системи автоматизованого проектування

ПРН 4

ПРН 6

ПРН 13

ПРН 15

Практична робота 20

13-й тиждень

15.

Модульна контрольна робота

ПРН 4

ПРН 6

ПРН 13

ПРН 15

ПРН 17

ПРН 18

Написання МКР

14-й тиждень

16.

Залік

ПРН 4

ПРН 6

ПРН 13

ПРН 15

ПРН 17

ПРН 18

Залік.

Складання загального тесту

14-й тиждень

 

6. Самостійна робота студента

Одним з основних видів семестрового контролю під час опанування навчальної дисципліни «Інформаційно-діагностичні системи» є підготовка до лекцій, практичних робіт, експрес-контрольних робіт / тестових завдань та Індивідуальних контрольних завдань.

 

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Відвідування занять

Відвідування лекційних занять (консультацій) є вкрай рекомендованим, як і обов’язкова самостійна підготовка до лекцій. Відвідування практичних занять є обов’язковим, оскільки на них відбувається написання  експрес-контрольних робіт/  тестових завдань/  захист практичних робіт, оцінки за які входять до поточного рейтингу.

Система оцінювання орієнтована на отримання балів за активність аспіранта, а також виконання індивідуальних домашніх завдань (ДКР), які здатні розвинути практичні уміння та навички.

 

Пропущені контрольні заходи

Пропущені контрольні заходи з захисту практичних робіт обов’язково відпрацьовуються за умови наявності звіту на наступному занятті, або на консультаціях.

Пропущення написання модульної контрольної роботи та експрес-контрольних не відпрацьовуються.

 

Порушення термінів виконання завдань та заохочувальні бали

Заохочувальні бали

Штрафні бали*

Критерій

Ваговий бал

Критерій

Ваговий бал

Вдосконалення практичних робіт

1 бал

(за кожну практичну роботу)

Несвоєчасне виконання та захист практичної роботи

Від -0,5 бали до    -5 балів

(залежить від терміну здачі)

Проходження дистанційних курсів за темами, які узгоджені з викладачами

5 балів

Несвоєчасне виконання та здача реферату

Від -2 балів до -20 балів (залежить від терміну здачі)

Оформлення наукової роботи для участі у конкурсі студентських наукових робіт

10 балів

 

 

Написання тез, статті, участь у міжнародних, всеукраїнських та/або інших заходах або конкурсах за тематикою навчальної дисципліни

5 балів

 

 

* якщо контрольний захід був пропущений з поважної причини (хвороба, яка підтверджена довідкою встановленого зразку) – штрафні бали не нараховуються.

 

Академічна доброчесність

Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

 

Норми етичної поведінки

Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний  інститут  імені  Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

 

Процедура оскарження результатів контрольних заходів

Аспіранти мають можливість підняти будь-яке питання, яке стосується процедури контрольних заходів та очікувати, що воно  буде  розглянуто  згідно  із  наперед  визначеними процедурами.

Аспірант має право оскаржити результати контрольного заходу згідно затвердженого положення Про апеляції в КПІ імені Ігоря Сікорського (затверджено наказом №НОН/128/2021 від 20.05.2021 р.) - https://osvita.kpi.ua/index.php/node/182

 

Інклюзивне навчання

Навчальна дисципліна «Інформаційно-діагностичні системи» може викладатися для більшості аспірантів з особливими освітніми потребами, окрім таких, що мають серйозні вади зору, які не дозволяють виконувати завдання за допомогою персональних комп’ютерів, ноутбуків та/або інших технічних засобів.

 

Дистанційне навчання

Дистанційне навчання з дисципліни «Інформаційно-діагностичні системи» відбувається через Платформу дистанційного навчання «Сікорський» та через власний інформаційно-учбовий ресурс.

Дистанційне навчання через проходження додаткових он-лайн курсів за певною тематикою допускається за умови погодження зі студентами. У разі, якщо невелика кількість студентів має бажання пройти он-лайн курс за певною тематикою, вивчення матеріалу за допомогою таких курсів допускається, але студенти повинні виконати всі завдання, які передбачені у навчальній дисципліні.

Список курсів пропонується викладачем після виявлення бажання студентами (оскільки банк доступних курсів поновлюється майже щомісяця).

Аспірант надає документ, що підтверджує проходження дистанційного курсу (у разі проходження повного курсу) або надає виконані практичні завдання з дистанційного курсу та за умови проходження усної співбесіди з викладачем за пройденими темами може отримати оцінки за контрольні заходи, які передбачені за вивченими темами (експрес-контрольні / тестові завдання, практичні роботи).

Виконання практичних робіт здійснюється під час самостійної роботи аспірантів у дистанційному режимі (з можливістю консультування з викладачем через електронну пошту, соціальні мережі і такі програмні ресурси, як ZOOM та GoogleMeet).

 

Навчання іноземною мовою

Навчання англійською мовою здійснюється лише для здобувачів-іноземців.

За бажанням аспірантів, допускається вивчення матеріалу за допомогою англомовних онлайн-курсів за тематикою, яка відповідає тематиці конкретних занять.

 

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

 

Система оцінювання (поточний контроль):

з/п

Контрольний захід

%

Ваговий

бал

Кіл-ть

Всього

1

Звіт з  виконання практичних робіт

0

0

20

Умова допуску до захисту

2

Експрес-контрольні роботи / тестові завдання/захист практичних робіт

40

2

20

40

3

Індивідуальне контрольне завдання №1

10

10

1

10

4

Індивідуальне контрольне завдання №2

10

10

1

10

4

Модульна контрольна робота № 1

20

20

1

20

5

Складання загального тесту

20

20

1

20

 

Всього

100

 

Здобувач отримує позитивну залікову оцінку за результатами роботи в семестрі, якщо має підсумковий рейтинг за семестр не менше 60 балів та виконав умови допуску до семестрового контролю, які визначені РСО.

Зі здобувачами, які виконали всі умови допуску до заліку та мають рейтингову оцінку менше 60 балів, а також з тими здобувачами, хто бажає підвищити свою рейтингову оцінку, на передостанньому за розкладом занятті з дисципліни в семестрі викладач проводить семестровий контроль у вигляді модульної контрольної роботи/тестового завдання.

Якщо оцінка за модульну контрольну роботу менша ніж за поточним рейтингом, застосовується «жорстка» РСО – попередній рейтинг здобувача за п.2 (за винятком балів за семестрове індивідуальне завдання, пп.3 та 4) скасовується і він отримує оцінку з урахуванням результатів залікової контрольної роботи. Цей варіант формує відповідальне ставлення здобувача до прийняття рішення про виконання залікової контрольної роботи, змушує його критично оцінити рівень своєї підготовки та ретельно готуватися до заліку.

 

Календарний контроль (КК) - провадиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.

 

Метою проведення календарного контролю є підвищення якості навчання аспірантів та моніторинг виконання індивідуального навчального плану аспірантами.

 

Критерій

Перший КК

Другий КК

Термін календарних контролів

8-ий тиждень

14-ий тиждень

Умови отримання позитивного результату з календарного контролю

Поточний рейтинг

≥ 21 бал

≥ 37 балів

Звіти з виконання практичних робіт

КП №№1-12

+

+

КП №№13-20

-

+

Експрес-контрольні роботи / тестові завдання/захист практичних робіт

Мінімум 50% можливих балів за темами 1.1…3.2

+

+

Мінімум 50% можливих балів за темами 3.3…5.2

-

+

Домашня контрольна робота 1

за розділами 1,2

+

+

Домашня контрольна робота 2

за розділом 4

-

+

Модульна контрольна робота

Оцінена МКР

-

+

Складання загального тесту

Оцінена за тест

-

+

 

У разі виявлення академічної не доброчесності під час навчання – контрольний захід не зараховується.

 

Семестрова атестація студентів

Обов’язкова умова допуску до заліку

Критерій

1

Поточний рейтинг

RD ≥ 60

2

Захищено всі практичні роботи

Звіт

3

Написання не менше 5 експрес-контрольних робіт / тестових завдань

Більше 24 балів

 

Результати оголошуються кожному студенту окремо у присутності або в дистанційній формі (е-поштою). Також фіксуються в системі «Електронний кампус».

 

Обов’язкові умови допуску до заліку:

  1. Активність на практичних заняттях.
  2. Позитивний результат першої та другої атестацій.
  3. Регулярне відвідування лекційних занять.

 

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою
Кількість балівОцінка
100-95Відмінно
94-85Дуже добре
84-75Добре
74-65Задовільно
64-60Достатньо
Менше 60Незадовільно
Не виконані умови допускуНе допущено

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Перелік запитань для підготовки до модульної контрольної роботи, а також для підготовки до заліку наведено у додатку 1.

Дистанційне навчання через проходження додаткових он-лайн курсів за певною тематикою допускається за умови погодження зі студентами. У разі, якщо невелика кількість студентів має бажання пройти он-лайн курс за певною тематикою, вивчення матеріалу за допомогою таких курсів допускається, але студенти повинні виконати всі завдання, які передбачені у навчальній дисципліні.

Список курсів пропонується викладачем після виявлення бажання аспірантами (оскільки банк доступних курсів поновлюється майже щомісяця).

Аспірант надає документ, що підтверджує проходження дистанційного курсу (у разі проходження повного курсу) або надає виконані практичні завдання з дистанційного курсу та за умови проходження усної співбесіди з викладачем за пройденими темами може отримати оцінки за контрольні заходи, які передбачені за вивченими темами (експрес-контрольні / тестові завдання, практичні роботи).

 

Додаток 1 до силабусу дисципліни

«Інформаційно-діагностичні системи»

 

Перелік запитань для підготовки до модульної контрольної роботи, а також для підготовки до заліку

1. Загальні принципи організації медичних інформаційно-діагностичних систем.

2. Класифікація функцій медичних інформаційно-діагностичних систем.

3. Технічні вимоги до медичних інформаційно-діагностичних систем.

4. Загальні принципи організації цифрової діагностики.

5. Архітектура медичних інформаційно-діагностичних систем.

6. Телемедичні технології.

7. Медичні експертні системи.

8. Автоматизовані системи прийняття рішень.

9. Технічні засоби медичної діагностики.

10. Основні методи цифрової діагностики.

11. Цифрова рентгенографія.

12. Комп'ютерна томографія.

13.. Магнітно-резонансна томографія.

14. Термографічні системи.

15. Характеристики лазерів у діагностичних приладах.

16. Оптичні системи в хірургії та терапії.

17. Лазерні системи в медицині.

18. Програмні засоби комп’ютерного виявлення фізіологічних патологій.

19. Програмні засоби комп’ютерної реконструкції в медицині.

20. Системи 3D моделювання у медицині.

21. Системи автоматизованого проектування.

22. Використання CAD систем для 3D-біопринтінгу.

 

Опис матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дисципліни

Засоби проектування аналогових та цифрових вузлів діагностичних приладів та апаратів:

- програмний комплекс SolidWorks:

- пакет прикладних програм Matlab:

- програмний пакет Multisim:

- пакет графічного програмування LabVIEW.

 




Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено
Ухвалено кафедрою БМІ (протокол № 1 від 31.08.2023р. )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № 1 від 01.09.2023р. )