Кафедра радіотехнічних систем

[RE-142] Мікрокомп’ютерні вбудовані системи радіокерування

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освітиПерший (бакалаврський)
Галузь знань-
Спеціальність
Освітня програма172Б РТС - Радіотехнічні інформаційні технології (ЄДЕБО id: 6842)172Б РКС - Радіотехнічні комп'ютеризовані системи (ЄДЕБО id: 49227)172Б РТКС+ - Радіотехнічні комп'ютеризовані системи (ЄДЕБО id: 57920)
Статус дисципліниНормативна
Форма здобуття вищої освітиОчна
Рік підготовки, семестр4 курс, весняний семестр
Обсяг дисципліни4 кред. (Лекц. год, Практ. год, Лаб. год, СРС. год )
Семестровий контроль/контрольні заходиЗалік
Розклад занятьhttps://rozklad.kpi.ua
Мова викладанняУкраїнська
Інформація про керівника курсу / викладачів
Розміщення курсу

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

1.1. Опис навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна складається з двох розділів:

  • Розділ 1. «Основи роботи та налагодження операційної системи мікрокомп’ютера на ядрі Linux».
  • Розділ 2. «Використання мови програмування Python на мікрокомп’ютері».

1.2. Мета навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни є підготовка фахівця, який має базові компетенції з побудови системи обміну даними та формування сигналів керування виконавчими механізмами з використанням мікрокомп’ютерів.

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів компетентностей:

  • Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК 2).
  • Здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання, передавання, обробки та зберігання інформації (ФК 3).
  • Здатність здійснювати комп'ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ФК 4).
  • Здатність проектувати цифрові пристрої, в тому числі на ПЛІС, організовувати обробку цифрових даних і сигналів в мікрокомп’ютерних системах: введення даних з сенсорів, віддалене керування, формування сигналів керування для виконавчих механізмів (ФК 16).
  • Здатність застосовувати сучасні мови програмування при створені програмного забезпечення із відповідним функціоналом для радіотехнічних комп’ютеризованих систем та реалізовувати  програми в різних середовищах програмування (ФК 17).
  •    Організації обміну даними в мікрокомп’ютерних мережевих системах: введення даних з сенсорів, віддалене керування, формування сигналів керування для виконавчих механізмів.
  •    Використання мови програмування високо рівня Python на мікрокомп’ютері: файли вихідного коду, аналіз програми, змінні, оператори, функції.
  •    Побудови замкненої системи взаємодії М2М для отримання даних з сенсорів, їх аналізу в хмарному середовищі та формування і передачі сигналів керування на виконавчі механізми.

1.3. Предмет вивчення дисципліни

Предмет навчальної дисципліни –  сукупність апаратних та програмних рішень для збирання, збереження, оброблення та аналізу даних з сенсорів різного типу для технологій радіокерування.

1.4. Програмні результати навчання

  • Застосовувати основні властивості компонентної бази для забезпечення якості та надійності функціонування телекомунікаційних, радіотехнічних систем і пристроїв (ПРН 13).
  • Пояснювати принципи побудови і функціонування апаратно-програмних комплексів систем керування та технічного обслуговування для розробки, аналізу та експлуатації інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем (ПРН 19).
  • Виконувати різними способами мінімізацію логічної функції та синтезувати схему синхронного або асинхронного послідовністного цифрового пристрою, використовувати спеціалізовані програми для реалізації цифрових пристроїв на ПЛІС, розроблювати сценарії на сучасній мові програмування для віддаленого керування об’єктами, використовуючи отримані дані від сенсорів (ПРН 23).
  • Працювати з IDE та інтерактивно для написання сценаріїв на мові Python.
  •  

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Перелік дисциплін або знань та умінь,
володіння якими необхідні здобувачу вищої освіти для успішного засвоєння дисципліни

Перелік дисциплін,
які базуються на результатах навчання з даної дисципліни

Дисципліна вивчається на основі предметів цифрових технологій та програмування: «Інформатика», «Цифрове оброблення сигналів», «Схемотехніка»
  • Наукова робота за темою бакалаврської роботи
  • Практика

3. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. Основи роботи та налагодження операційної системи мікрокомп’ютера на ядрі Linux

Тема 1. Основні команди для ОС на ядрі Linux.

Тема 2. Мережеві налаштування мікрокомп’ютера Raspberry Pi.

Тема 3. Використання GPIO для взаємодії мікрокомп’ютера з зовнішніми пристроями.

Розділ 2. Використання мови програмування Python на мікрокомп’ютері

Тема 4. Основні елементи мови Python.

Тема 5. Розробка програмного забезпечення для отримання даних з сенсорів.

Тема 6. Розробка програмного забезпечення для формування сигналів керування.

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова література:

  1. Могильний С.Б. Мікрокомп’ютер Raspberry Pi – інструмент дослідника. - К.: Талком, 2014. – 340 с. (Електронна версія http://isearch.kiev.ua/uk/book/1850-microcomputer-raspberry-pi-tool-researcher)
  2. Основи програмування. Python. Частина 1 [Електронний ресурс]: підручник для студ. спеціальності 122 «Комп’ютерні науки». – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. – 195 с.
  3. Костюченко А.О. Основи програмування мовою Python: навчальний посібник. Ч.: ФОП Баликіна С.М., 2020. 180 с.
  4. Копей В.Б. Мова програмування Python для інженерів і науковців: Навчальний посібник. Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2019. 274c.
  5. Креневич А.П. Python у прикладах і задачах. Частина 1. Структурне програмування. Навчальний посібник із дисципліни "Інформатика та програмування" – К.: ВПЦ "Київський Університет", 2017. – 206 с.

Додаткова література:

  1. Simon Monk.  Raspberry Pi Cookbook. - O’REILLY, 2016. – 510 p.
  2. Stewart Watkiss. Learn Electronics with Raspberry Pi. – Apress, 2016. – 300 p.
  3. Alex Bradbury, Ben Everard. Learning Python with Raspberry Pi. - Wiley, 2013. – 288 p.
  4. Tim Cox. Raspberry Pi Cookbook for Python Programmers. - Packt Publishing, 2014. – 402 p.
  5. John C. Shovic. Raspberry Pi IoT Projects: Prototyping Experiments for Makers. -Washington, USA.: Liberty Lake, 2016, - 253 р.
  6. Eben Upton, Gareth Halfacree. John. Raspberry Pi® User Guide, 4th Edition. - Chichester, West Sussex, United Kingdom.: Wiley & Sons Ltd, 2016. - 315 р.
  7. Sams Teach Yourself Python Programming for Raspberry Pi in 24 Hours, Second Edition, Pearson Education, Inc., 2016. — 1760 с.

Інформаційні ресурси Інтернету:

  1. Сайт Академії Mikrotik:
  1. Персональний сайт викладача: - http://isearch.kiev.ua/
  2. Сайт дистанційного навчання на платформі Moodle Академії Mikrotik: - http://iot.kpi.ua/lms/
  3. Платформа дистанційного навчання «Сікорський»: - https://www.sikorsky-distance.org/

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекції

Розділ 1. Основи роботи та налагодження операційної системи мікрокомп’ютера на ядрі Linux

Лекція 1. Основні команди для ОС на ядрі Linux

Зміст лекції:

  1. Загальні команди.
  2. Команди для файлів/каталогів.
  3. Команди для мережі/Інтернету.
  4. Команди для отримання інформації про систему.

Лекція 2. Мережеві налаштування мікрокомп’ютера Raspberry Pi

Зміст лекції:

  1. Огляд поточної мережевої конфігурації, її збереження.
  2. Встановлення статичної адреси Raspberry Pi в мережі.
  3. Налаштування Wi-Fi з'єднання за допомогою командного рядка.
  4. Налаштування декількох Wi-Fi з'єднань на Raspberry Pi.
  5. Пошук і встановлення драйвера USB-модуля Wi-Fi.

Лекція 3. Робота з зображеннями та формування відео потоку

Зміст лекції:

  1. Використання raspistill з додатковими параметрами зображення.
  2. Програмування Bash-сценарія для камери.
  3. Використання raspivid з налаштовуваними параметрами відео.
  4. Використання Time-lapse для створення покадрового відео.
  5. Використання на мікрокомп’ютері стандартної USB веб-камери.

Лекція 4. Використання GPIO для взаємодії мікрокомп’ютера з зовнішніми пристроями

Зміст лекції:

  1. Використання sysfs, як частини операційної системи raspbian.
  2. Встановлення бібліотеки для роботи з GPIO.
  3. Використання Raspberry Pi в стилі Arduino (з WiringPi).
  4. Основні функції бібліотеки WiringPi.

Розділ 2. Використання мови сценаріїв Python на мікрокомп’ютері

Лекція 5. Основні елементи мови Python

Зміст лекції:

  1. Змінні.
  2. Умовні оператори та цикли.
  3. Списки, кортежі, словники.
  4. Збереження в файл і читання з файлу.
  5. Конструкції мови.
  6. Написання сценаріїв та їх налагодження.

Лекція 6. Керування цифровими виводами мікрокомп’ютера

Зміст лекції:

  1. Функції.
  2. Роль класів, приклади реалізації.

Лекція 7. Введення та первинне оброблення даних з сенсорів

Зміст лекції:

  1. Використання GPIO в сценаріях Python.
  2. Протоколи обміну даних (one-wire, I2C, SPI, UART).
  3. Використання протоколу one-wire з сенсором температури.
  4. Використання протоколу I2C на прикладі годинника реального часу.
  5. Використання протоколу UART при отриманні координат з GPS.

Лекція 8. Методи формування широтно-імпульсної модуляції (ШІМ), керування різними типами двигунів

Зміст лекції:

  1. ШІМ (PWM - Pulse-Width Modulation) як метод керування потужністю.
  2. Використання PWM в RPI.GPIO.
  3. Основи подійно-орієнтованого програмування.
  4. PWM для керування різними типами двигунів (постійного струму, сервоприводом, кроковим двигуном).

Лекція 9. Створення графічного інтерфейсу користувача

Зміст лекції:

  1. Етапи створення графічного інтерфейсу користувача (GUI).
  2. Крос-платформенний пакет Tkinter.
  3. Елементи GUI як екземпляри класів модуля tkinter.
  4. Короткий огляд роботи з віджетами в Tkinter.
  5. Реалізація GUI на прикладі змішування кольорів в GRB-діоді.

Лабораторні роботи

Розділ 1. Основи роботи та налагодження операційної системи мікрокомп’ютера на ядрі Linux

Лабораторна робота 1. Налаштування підключення мікрокомп’ютера Raspberry Pi до мережі

Теоретична частина

Використовується матеріал Лекції 2 та ресурсу Інтернет для СРС.

Практична частина під час роботи в аудиторії

Організація віддаленого доступу з Інтернету до мікрокомп’ютера. Налаштування підключення Rasberry Pi до однієї, або кількох мереж Wi-Fi.

Оформлення протоколу і його збереження у відповідній папці завдання на платформі Moodle.

Завдання для самостійної роботи

Завдання та контрольні питання для самоперевірки викладені на інформаційному

ресурсі Інтернету для СРС: https://mikrotik.kpi.ua/index.php/courses-list/category-raspberry/68-configuring-the-connection-to-the-raspberry-pi-session-3

Розділ 2. Використання мови програмування Python на мікрокомп’ютері

Лабораторна робота 2. Використання цифрових входів/виходів мікрокомп’ютера

Теоретична частина

Використовується матеріал Лекції 6 та ресурсу Інтернет для СРС.

Практична частина під час роботи в аудиторії 

Виконання прикладів в Python для реалізації умовних операторів та циклів. Керування цифровими виводами. Керування світлодіодом з Raspberry Pi на монтажній платі за допомогою мови Python.

Оформлення протоколу і його збереження у відповідній папці завдання на платформі Moodle.

Завдання для самостійної роботи

Завдання та контрольні питання для самоперевірки викладені на інформаційному

ресурсі Інтернету для СРС: https://mikrotik.kpi.ua/index.php/courses-list/category-python/82-conditional-operators-and-loops-in-python-session-3

Лабораторна робота 3. Використання функцій Python для задач керування

Теоретична частина

Використовується матеріал Лекції 7 та ресурсу Інтернет для СРС.

Практична частина під час роботи в аудиторії

Збирання схеми на монтажній платі для керування трьома світлодіодами. Написання коду з використанням функцій для керування світлодіодами. Дослідження використання глобальних змінних і констант.

Оформлення протоколу і його збереження у відповідній папці завдання на платформі Moodle.

Завдання для самостійної роботи

Завдання та контрольні питання для самоперевірки викладені на інформаційному

ресурсі Інтернету для СРС: https://mikrotik.kpi.ua/index.php/courses-list/category-python/83-functions-in-python-session-4

Лабораторна робота 4. Налаштування модуля камери Raspberry Pi

Теоретична частина

Використовується матеріал Лекції 3 та ресурсу Інтернет для СРС.

Практична частина під час роботи в аудиторії

Підключення камери. Використання raspistill. Отримання фото для різних параметрів зйомки. Написання Bash-сценарій для автоматизації звереження фотографій. Використання команди raspivid для збереження відеопотоку. Використання Time-lapse для отримання відеоряду з окремих кадрів.

Оформлення протоколу і його збереження у відповідній папці завдання на платформі Moodle.

Завдання для самостійної роботи

Завдання та контрольні питання для самоперевірки викладені на інформаційному

ресурсі Інтернету для СРС: https://mikrotik.kpi.ua/index.php/courses-list/category-raspberry/71-master-camera-for-raspberry-pi-session-6

Лабораторна робота 5. Інтерфейс на Python для роботи з модулем камери Raspberry Pi

Теоретична частина

Використовується матеріал Лекції 7 та ресурсу Інтернет для СРС.

Практична частина під час роботи в аудиторії

Організація попереднього перегляду результатів, налаштування фотозйомки та запису відео. Сповільнена відеозйомка, додавання ефектів.

Оформлення протоколу і його збереження у відповідній папці завдання на платформі Moodle.

Завдання для самостійної роботи

Завдання та контрольні питання для самоперевірки викладені на інформаційному

ресурсі Інтернету для СРС: https://mikrotik.kpi.ua/index.php/courses-list/category-python/90-python-raspberry-pi-11

Лабораторна робота 6. Використання класів Python для керування двома двигунами за допомогою Raspberry Pi

Теоретична частина

Використовується матеріал Лекції 8 та ресурсу Інтернет для СРС.

Практична частина під час роботи в аудиторії

Керування двома двигунами постійного струму. Використання в програмному коді класів Python. Зв’язування елементів управління з обробниками подій.

Оформлення протоколу і його збереження у відповідній папці завдання на платформі Moodle.

Завдання для самостійної роботи

Завдання та контрольні питання для самоперевірки викладені на інформаційному

ресурсі Інтернету для СРС: https://mikrotik.kpi.ua/index.php/courses-list/category-python/86-classes-in-python-and-control-two-motors-with-raspberry-pi-session-8

Лабораторна робота 7. Керування кроковим двигуном за допомогою сценарію Python

Теоретична частина

Використовується матеріал Лекції 8 та ресурсу Інтернет для СРС.

Практична частина під час роботи в аудиторії

Переваги та недоліки Крокового двигуна в порівнянні з сервоприводом. Код для формування сигналів керування кроковим двигуном для різної величини кроків. Дослідження впливу величини затримки, для отримання максимальної швидкості обертання двигуна.

Оформлення протоколу і його збереження у відповідній папці завдання на платформі Moodle.

Завдання для самостійної роботи

Завдання та контрольні питання для самоперевірки викладені на інформаційному

ресурсі Інтернету для СРС: https://mikrotik.kpi.ua/index.php/courses-list/category-python/89-control-a-stepper-motor-using-python-session-10

Лабораторна робота 8. Реалізація синхронізації часу з використанням плати розширення ARPI600

Теоретична частина

Використовується матеріал Лекції 9 та ресурсу Інтернет для СРС.

Практична частина під час роботи в аудиторії

Інсталяція бібліотек, необхідних для спільної роботи RPi та плати розширення. Реалізація синхронізації часу з використанням протоколу I2C.

Оформлення протоколу і його збереження у відповідній папці завдання на платформі Moodle.

Завдання для самостійної роботи

Завдання та контрольні питання для самоперевірки викладені на інформаційному

ресурсі Інтернету для СРС: https://mikrotik.kpi.ua/index.php/courses-list/category-python/112-getting-started-with-arpi600-classes-17

Лабораторна робота 9. Розширення функцій керування Raspberry Pi за допомогою плати PIONEER600

Теоретична частина

Використовується матеріал Лекції 9 та ресурсу Інтернет для СРС.

Практична частина під час роботи в аудиторії

Підключення та попередні налаштування плати розширення. Реалізація прикладів керування периферійними пристроями та отриманням даних з сенсорів. Робота з OLED-дисплеєм.

Оформлення протоколу і його збереження у відповідній папці завдання на платформі Moodle.

Завдання для самостійної роботи

Завдання та контрольні питання для самоперевірки викладені на інформаційному

ресурсі Інтернету для СРС: https://mikrotik.kpi.ua/index.php/courses-list/category-python/113-study-pioneer600-expansion-card-lessons-18-19

6. Самостійна робота студента

До самостійної роботи студентів включається підготовка до аудиторних занять шляхом опанування матеріалів лекцій, вивчення базової, додаткової літератури, виконання лабораторних робіт.

Розділ 1. Основи роботи та налагодження операційної системи мікрокомп’ютера на ядрі Linux

Розділ 1. Основи роботи та налагодження операційної системи мікрокомп’ютера на ядрі Linux

Тема 1. Основні команди для ОС на ядрі Linux

Тема 2. Мережеві налаштування мікрокомп’ютера Raspberry Pi

СРС до Лабораторної роботи 1.

Тема 3. Використання GPIO для взаємодії мікрокомп’ютера з зовнішніми пристроями

Розділ 2. Використання мови програмування Python на мікрокомп’ютері Raspberry Pi

Тема 4. Основні елементи мови Python

СРС до Лабораторних робіт 2-4.

Тема 5. Розробка програмного забезпечення для отримання даних з сенсорів

СРС до Лабораторних робіт 5-7.

Тема 6. Розробка програмного забезпечення для формування сигналів керування

СРС до Лабораторних робіт 8-9.

Підготовка до заліку.

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Лекції проводяться з використанням наочних засобів представлення матеріалу та з використанням методичних матеріалів, доступ до яких наявний у здобувачів вищої освіти. Студенти отримують всі матеріали через навчальну платформу Moodle, e-mail, кампус чи telegram-групу.

Здобувачі вищої освіти залучаються до обговорення лекційного матеріалу та задають питання, щодо його сутності.

При виконанні лабораторних робіт застосовуються форми індивідуальної та колективної роботи (командна робота, парна робота) для реалізації завдань викладача на набуття навичок самостійної практичної роботи.

Під час вивчення курсу застосовуються стратегії активного і колективного навчання, які визначаються наступними методами і технологіями:

  1. методи проблемного навчання (проблемний виклад, частково-пошуковий (евристична бесіда) і дослідницький метод);
  2. особистісно-орієнтовані (розвиваючі) технології, засновані на активних формах і методах навчання («мозковий штурм», «аналіз ситуацій» тощо);
  3. інформаційно-комунікаційні технології, що забезпечують проблемно-дослідницький характер процесу навчання та активізацію самостійної роботи здобувачів вищої освіти (електронні презентації, застосування на основі комп'ютерних і мультимедійних засобів практичних завдань (тести), доповнення традиційних навчальних занять засобами взаємодії на основі мережевих комунікаційних можливостей (програмні засоби, мобільні додатки тощо).

7.2. Правила відвідування занять

Заняття можуть проводитись в навчальних аудиторіях згідно розкладу. Також заняття можуть проводитись дистанційно в асинхронному режимі з використанням навчальної платформи Moodle з однозначною ідентифікацією здобувача вищої освіти. Проведення занять онлайн повинне бути передбачене відповідним наказом по КПІ ім. Ігоря Сікорського.

За наявності поважних причин здобувач вищої освіти повинен завчасно (за 1 день) повідомити викладача про причини можливого пропуску контрольного заходу. Всі контрольні заходи (тести) в дистанційному режимі проводяться синхронно (одночасно для всіх студентів).

Якщо завчасно повідомити не вдалось, здобувач вищої освіти протягом одного тижня має зв'язатись з викладачем для погодження форми і порядку усунення заборгованості.

Якщо аудиторне заняття випадає на неробочий день (святковий, пам'ятний тощо), то матеріал такого заняття частково переходить в категорію «Самостійна робота здобувачів вищої освіти», а частково додається до наступного заняття.

7.3. Правила призначення заохочувальних та штрафних балів

Заохочувальні бали:

+10 балів – студенту автору статті (доповіді на конференції) за тематикою курсу (тільки за умови подання комплекту матеріалів).

Сума всіх заохочувальних балів не може перевищувати 10 балів.

Штрафні бали:

-1 бал за затримку завантаження протоколу ЛР (понад 3 дні) та відсутність без поважних причин на лабораторній роботі.

8. Політика університету

8.1. Політика щодо академічної доброчесності

Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code

 

Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

Вид контролю

Спосіб контролю

Поточний контроль

Частина 1. Перевірка підготовки до лабораторних робіт (експрес-опитування, тестування)

Частина 2. Перевірка виконання лабораторних робіт (протоколів) відповідно до розкладу занять, модульні контрольні роботи

Календарний контроль

Проводиться двічі на семестр як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу

Семестровий контроль

Залік
Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою
Кількість балівОцінка
100-95Відмінно
94-85Дуже добре
84-75Добре
74-65Задовільно
64-60Достатньо
Менше 60Незадовільно
Не виконані умови допускуНе допущено

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

Перелік питань для підготовки до заліку

  1. Які функціональні відмінності між мікроконтролером і мікрокомп'ютером?
  2. Що входить о первинного налаштування ОС Raspbian?
  3. Які основні команди для роботи з файлами та папками в ОС Raspbian?
  4. Які основні команди для налаштування мережі і перевірки параметрів системи в ОС Raspbian?
  5. Що таке статична і динамічна адресація, як їх реалізувати на Raspberry Pi?
  6. Які організувати дистанційний доступ до Raspberry Pi?
  7. Які особливості встановлення веб-сервера на Raspberry Pi?
  8. Яка послідовність встановлення ftp-сервера на Raspberry Pi?
  9. Які існують методи взаємодії з входами/виходами GPIO?
  10. Як можна організувати віддалений доступ до Raspberry Pi для керування периферійними пристроями?
  11. Як виконати налаштування веб-інтерфейсу для дистанційного керування?
  12. Які основні команди мови Wolfram реалізовані на Raspberry Pi? Навести приклади їх виконання.
  13. Які команди Python для роботи з числами?
  14. Які команди Python для роботи з рядковими даними?
  15. Як організувати різні типи циклів в Python?
  16. Як організувати розгалуження програми за допомогою умовних операторів Python?
  17. Функції в Python.
  18. Класи мови Python: структура, методи, конструктор, передача параметрів в методи.
  19. Послідовність  створення графічного інтерфейсу користувача в Python.
  20. Різні способи реалізації широтно-імпульсної модуляції (ШІМ) на Python.
  21. Відмінності між двигунами постійного струму, серводвигунами та кроковими двигунами та їх врахування при реалізації програм керування на Python.  
  22. Які відео гаджети доступні в Python для реалізації графічного інтерфейсу користувача.
  23. Як записати і прочитати дані в/із файлу?
  24. Використання мови Python для формування відео потоку.
Опис матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дисципліни

-



Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено Могильний С. Б.;
Ухвалено кафедрою РТС (протокол № від )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № ______ від ______)