Кафедра радіоінженерії |
Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
Галузь знань | 17 - Електроніка, автоматизація та електронні комунікації |
Спеціальність | 172 - Електронні комунікації та радіотехніка |
Освітня програма | Всі ОП |
Статус дисципліни | Вибіркова (Ф-каталог) |
Форма здобуття вищої освіти | Очна |
Рік підготовки, семестр | Доступно для вибору починаючи з 2-го курсу, весняний семестр |
Обсяг дисципліни | 4 кред. (Лекц. 36 год, Практ. 18 год, Лаб. 18 год, СРС. 48 год ) |
Семестровий контроль/контрольні заходи | Залік |
Розклад занять | https://rozklad.kpi.ua |
Мова викладання | Українська |
Інформація про керівника курсу / викладачів | Лекц.: Булашенко А. В., Практ.: Булашенко А. В., Лаб.: Булашенко А. В., СРС.: Булашенко А. В. |
Розміщення курсу | https://do.ipo.kpi.ua/course/view.php?id=678 |
Навчальна дисципліна «Процеси в лінійних електронних схемах».» є логічним продовженням дисципліни «Основи теорії кіл» (ОТК), є дисципліною професійно-орієнтованого циклу підготовки фахівців спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка». Цей курс є фундаментом підготовки радіоінженера, тісно пов'язаний з багатьма іншими курсами.. Кредитний модуль «Процеси в лінійних електронних схемах» разом із теорією кіл забезпечують вивчення всіх без винятку дисциплін радіотехнічного профілю, що викладаються пізніше. Метою кредитного модулю є формування у студентів здатностей:
Засвоєння навчальної дисципліни ПЛЕС дає студентам:
знання:
уміння:
досвід:
Загальні компетентності :
ЗК 1 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу
ЗК 2 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
Фахові компетентності:
ФК 4 Здатність здійснювати комп'ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм.
ФК 18 Здатність аналізувати, оцінювати характеристики та проектувати сучасні малошумлячі приймачів НВЧ для інфокомунікаційних систем.
Програмні результати навчання
ПРН 1 Аналізувати, аргументувати, приймати рішення при розв’язанні спеціалізованих задач та практичних проблем телекомунікацій та радіотехніки, які характеризуються комплексністю та неповною визначеністю умов
ПРН 25 Виконувати розрахунок перехідних процесів в електронних колах з зосередженими параметрами, застосовувати апарат схемних функцій для дослідження частотних та часових характеристик радіоелектронних схем.
Вивчення навчальної дисципліни ПЛЕС ґрунтується на компетенціях, набутих під час вивчення наступних навчальних дисциплін: «Вища математика», «Загальна фізика» (розділ «Електрика та магнетизм»), та в першу чергу, «Основи теорії кіл». Кредитний модуль «Процеси в лінійних електронних схемах» разом із теорією кіл забезпечують вивчення всіх без винятку дисциплін радіотехнічного профілю, що викладаються пізніше
Необхідними є знання та навички в користуванні:
1. Текстових редакторів для поліграфічного оформлення розрахунків.
2. Використання MathCAD для технічних розрахунків і графічного подання їх результатів..
3. Пошук функціональних елементів за допомогою пошукової системи Google або подібних.
4. Англійська мова технічного спрямування (для використання англомовного програмного забезпечення).
Назви розділів і тем |
Кількість годин |
||||
Всього |
у тому числі |
||||
Лекції |
Практичні (семінарські) |
Лабораторні (комп’ютерний практикум) |
СРС |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
---|---|---|---|---|---|
Розділ 1. Апарат СФ в лінійних схемах |
|||||
Тема1.1. Методи та алгоритми формування СФ |
7 |
4 |
2 |
|
1 |
Тема1.2. Аналіз ЧТП за допомогою СФ |
15 |
4 |
2 |
8 |
1 |
МКР за розділом 1 |
1 |
|
|
|
1 |
Разом за розділом 1 |
23 |
8 |
4 |
8 |
3 |
Розділ 2. Процеси в лінійних схемах першого та другого порядку |
|||||
Тема 2.1 Розрахунок схем операторним та часовим методами |
5 |
2 |
2 |
|
1 |
Тема 2.2. Перехідні процеси в лінійних схемах першого та другого порядку |
11 |
8 |
2 |
|
1 |
МКР за розділом 2 |
1 |
|
|
|
1 |
Разом за розділом 2 |
17 |
10 |
4 |
|
3 |
Розділ 3. Елементи спектрального аналізу. |
|||||
Тема 3.1. Спектральний аналіз простих сигналів |
10 |
2 |
1 |
6 |
1 |
Тема 3.2. Проходження гармонічних періодичних сигналів через лінійні кола |
4 |
2 |
1 |
|
1 |
МКР за розділом 3 |
1 |
|
|
|
1 |
Разом за розділом 3 |
15 |
4 |
2 |
6 |
3 |
Розділ 4. Процеси в зв’язаних контурах |
|||||
Тема 4.1. Зв’язані коливальні контури |
20 |
8 |
4 |
4 |
4 |
МКР за розділом 4 |
1 |
|
|
|
1 |
Разом за розділом 4 |
21 |
8 |
4 |
4 |
5 |
Розділ 5. Елементи синтезу лінійних аналогових кіл. |
|||||
Тема 5.1. Синтез двополюсників |
5 |
2 |
2 |
|
1 |
Тема 5.2. Елементна база для синтезу активних кіл |
4 |
2 |
1 |
|
1 |
Тема 5.3. Апроксимація ЧХ |
4 |
2 |
1 |
|
1 |
МКР з розділу 5 |
1 |
|
|
|
1 |
Разом за розділом 5 |
14 |
6 |
4 |
|
4 |
Екзамен |
30 |
|
|
|
30 |
Всього годин |
120 |
36 |
18 |
18 |
48 |
Базова рекомендована література
Допоміжна рекомендована література
5.1. Лекційні заняття
Лекційні занятт проводяться згідно посібнику [1].
№ з/п |
Назва теми лекції та перелік основних питань |
|
Розділ 1. Апарат СФ для лінійних схем. |
|
Тема 1.1. Методи та алгоритми формування СФ. |
1 |
Методи та алгоритми формування схемних функцій. Поняття операторної схемної функції (СФ), види СФ та їх застосування. Знаходження СФ по Y та Z матриці. |
2 |
Частотні характеристики схемних функцій. Поняття про карту нулів та полюсів. Побудова частотних характеристик за картою нулів та полюсів |
3 |
Критерії стійкості схемних функцій. Частотний критерій Михайлова. Метод Рауса-Гурвіца. Метод Гурвіца. Критерій Рауса. |
|
.Тема1.2. Аналіз чотириполюсників за допомогою схемних функцій |
4 |
Система параметрів чотириполюсників та схеми їх заміщення. |
5 |
Визначення параметрів чотириполюсника та зворотний зв’язок. Визначення параметрів чотириполюсника за матрицею провідностей. Розкладання визначника за параметром. Зворотний зв'язок у ЧТП та його види. Схема із послідовним зворотним зв'язком за напругою. |
|
Розділ 2. Процеси в лінійних схемах першого та другого порядку Тема 2.1.Розрахунок складних схем операторним та часовим методами |
6 |
Поняття про перехідні процеси, закони комутації та наслідки. Основні положення аналізу кіл операторним методом. Деякі властивості перетворення Лапласа. Операторні схеми заміщення опору, індуктивності та ємності. Теорема розкладання для комплексних та кратних коренів. Часові характеристики кіл, їх зв'язок. |
|
Тема 2.2. Перехідні процеси в лінійних схемах першого та другого порядку |
7 |
Перехідні процеси у послідовних RL- та RC-колах. Перехідні процесі в RL-колі та RC-колі (включення під постійну та гармонічну напругу, вимкнення). Стала часу кола. |
8 |
Перехідні процесі в послідовному RCL - колі. Вільний розряд ємності в коливальному контурі (для різних добротностей). Граничний аперіодичний розряд ємності.Коливальний розряд ємності. |
9 |
Перехідні процеси в RLC- колах. Ввімкнення контуру під постійну та гармонічну напругу. |
|
|
|
Розділ 3. Елементи спектрального аналізу |
|
Тема 3.1. Спектральний аналіз простих сигналів |
10 |
Ряд Фур'є. Тригонометрична та комплексні форми запису. Розподіл потужностей в спектрі. Перехід до спектру неперіодичного сигналу. Обернене та пряме перетворення Фур’є. Функція спектральної густини - ФСГ. Властивості ФСГ, теореми про спектри. Спектр прямокутного імпульсу. Розподіл енергії в спектрі (ширина спектру). |
|
Тема 3.2. Проходження гармонічних періодичних сигналів через лінійні кола. |
11 |
Знаходження реакції на довільну дію спектральним методом. (Розглянути випадки : проходження без спотворень, дуже короткий імпульс, кола, що інтегрують та диференціюють). Спектри деяких функцій, які не є абсолютно інтегрованими |
|
Розділ 4. Процеси у зв’язаних контурах |
|
Тема 4.1. Зв'язані коливальні контури |
12 |
Види зв'язаних контурів, ії коефіцієнт зв'язку. Узагальнена двоконтурна схема: різні співвідношення для струмів, приведення схеми до 1-го та 2-го контуру, внесені опори. Настроювання зв'язаних контурів у резонанс. |
13 |
Частотні характеристики зв'язаних контурів. Графічний аналіз. Матаналіз ЧХ: визначення резонансних частот, дослідження АЧХ струму І2 коли добротності різні |
14 |
Смуга пропускання звязаних контурів. Визначення смуги пропускання в залежності від фактору зв’язку. |
|
Розділ 5. Елементи синтезу лінійних аналогових кіл |
15 |
Задачі та етапи синтезу. Синтез пасивних двополюсників: властивості вхідних функцій, додатна дійсна функція Бруне, поліноми Гурвиця. Синтез за Фостером Zвх та Yвх. |
16 |
Синтез за Кауером за функцією вхідного опору та вхідної провідності (різні способи ділення поліномів). |
17 |
Елементна база для синтезу активних кіл: операційні підсилювачі, гіратори, біцистори та їхня реалізація. |
18 |
Апроксимація частотних характеристик коефіцієнта передачі за Батервортом та Чебишовим |
5. Практичні заняття
Основні завдання циклу практичних занять є практичне засвоєння методів розв'язання основних завдань аналізу радіоелектронних пристроїв на конкретних прикладах, практичне закріплення теоретичного матеріалу та впровадження знань в науково-дослідну роботу, грамотне застосування засобів обчислювальної техніки. На практичних заняттях розв’язуються задачі згідно збірника задач [3]. Вибір аудиторних та домашніх задач пропонується обрати з переліку поданих у таблиці по кожній із тематик, але їх кількість може бути змінена викладачем, що проводить практичні заняття. Приклади розвязаних задач представлені у посібниках [5] - [9].
Номер заняття |
Тема заняття та задачі до розв’язку |
1 |
Апарат схемних функцій для лінійних схем (deadline здачі – Практика 2) |
Аудиторні: 1.1(а), 1.2(а), 1.4(а), 1.6(а), 1.7(а), 1.9(а), 1.13(а), 1.15(а), 1.18(а), 1.20(а) |
|
Домашні: 1.2(б), 1.3(а), 1.4(б), 1.6(б), 1.7(б), 1.8(а), 1.9(б), 1.12(а), 1.13(б), 1.15 (б), 1.18(б), 1.19(б), 1.20(б), 1.21(б); Додаткові: 1.1(б), 1.3(б), 1.6(в,г), 1.8(б), 1.12(б), 1.16(а, б), 1.18(в), 1.19(в,г), 1.20(в,г). |
|
2 |
Розрахунок чотириполюсників складних схем (deadline здачі – Практика 3) |
Аудиторні: 1.22, 1.23(а), 1.24(а), 1.27(а), 1.29(а), 1.30(а), 1.31(а), 1.32, 1.36(а), 1.41; |
|
Домашні: 1.23(б), 1.24(б), 1.25(а), 1.27(б), 1.28(а), 1.29(б), 1.30(б), 1.31(б), 1.36(б), 1.38; Додаткові: 1.25(б), 1.28(б), 1.29(в,г), 1.32(в), 1.33, 1.37(а,б), 1.44. |
|
1МКР-1 |
Апарат схемних функцій в лінійних схемах (deadline написання – після Практики 3) |
3 |
Розрахунок складних схем операторним та часовим методами (deadline здачі – Практика 4) |
Аудиторні: 2.1(а), 2.2(а), 2.4(а), 2.5(б), 2.6(а), 2.7(а), 2.8(а), 2.10(а); |
|
Домашні: 2.1(б), 2.2(б), 2.4(б), 2.5(в), 2.6(б), 2.7(б), 2.8(б), 2.9, 2.10(б), 2.12; Додаткові: 2.2(в, г), 2.3(а,б), 2.4(а), 2.5(а), 2.6(в,г), 2.11. |
|
4 |
Розрахунок кіл із комутаціями класичним методом (deadline здачі – Практика 5) |
Аудиторні: 2.13(а), 2.14(а), 2.17, 2.19, 2.20(а), 2.22(а), 2.23(а), 2.27; |
|
Домашні: 2.13(б), 2.14(б), 2.15(а), 2.16(в), 2.18(в), 2.20(г), 2.22(б), 2.23(б), 2.26, 2.36; Додаткові: 2.15(б,г), 2.16(г), 2.18(г), 2.20(д, ж), 2.22(в, г), 2.30, 2.34. |
|
1МКР-2 |
Процеси в схемах першого та другого порядку (deadline написання – після Практики 5) |
5 |
Основи спектрального аналізу (deadline здачі – Практика 6) |
Аудиторні: 3.1(а), 3.2(б), 3.6(а,б), 3.7(а), 3.10, 3.11(а), 3.12(а), 3.14(а), 3.15(а), 3.20(а); |
|
Домашні: 3.1(б), 3.2(а), 3.3(б), 3.7(б), 3.11(б), 3.12(б), 3.14(б), 3.15(б), 3.19, 3.20(б); Додаткові: 3.3.(а,г), 3.5, 3.8(а, б), 3.9 (а, б), 3.12 (в,д), 3.14(в,г), 3.16, 3.18, 3.21. |
|
1МКР-3 |
Елементи спектрального аналізу (deadline написання – після Практики 6) |
6 |
Розрахунок контурів із магнітними зв’язками (deadline здачі – Практика 7) |
Аудиторні: 4.1, 4.2(б), 4.3(а), 4.4, 4.6(а), 4.7(а), 4.8(а); |
|
Домашні: 4.2(а,в), 4.3(б), 4.5, 4.6(б), 4.7(б), 4.8(б); Додаткові: 4.2(г). |
|
7 |
Розрахунок зв’язаних контурів (deadline здачі – Практика 8) |
Аудиторні: 4.9(а), 4.10(а), 4.12(а), 4.13(в), 4.14(а), 4.15(а), 4.16. 4.19; |
|
Домашні: 4.9(б), 4.10(б), 4.11, 4.12(б), 4.13(а,б), 4.14(б), 4.15(б), 4.17, 4.18(а); Додаткові: 4.18(б). |
|
1МКР-4 |
Процеси в зв’язаних контурах (deadline написання – після Практики 8) |
8 |
Синтез пасивних двополюсників за Фостером та Кауером та апроксимація частотних характеристик коефіцієнта передачі за Баттервортом та Чебишевим (deadline здачі – Практика 9) |
Аудиторні: 5.1(а,б), 5.2(а), 5.3(а), 5.5(а,в), 5.6(а), 5.7(а), 5.8(а); 5.10, 5.12, 5.14, 5.16; |
|
Домашні: 5.1(в,г), 5.2(б), 5.3(б), 5.5(б,г), 5.6(б), 5.7(б), 5.8(б), 5.11, 5.13, 5.15; Додаткові: 5.2(в), 5.4(а,б), 5.7(в), 5.17. |
|
9 |
Синтез активних двополюсників (deadline здачі – після Практики 9) |
Аудиторні: 5.19(а), 5.20(а), 5.21(а), 5.22, 5.24(а), 5.25(а), 5.26(а), 5.27(а); |
|
Домашні: 5.19(б), 5.20(б), 5.21(б), 5.23, 5.25(б), 5.26(б), 5.27(б). |
|
1МКР-5 |
Основи синтезу (deadline здачі – після Практики 9) |
5. Семінарські заняття
Семінарські заняття не передбачені навчальним планом.
6. Лабораторні заняття (комп’ютерний практикум)
Основні завдання циклу лабораторних занять є практичне застосовування набутих знань та надбання навиків самостійної роботи з обладнанням.
Лабораторні роботи виконуються згідно із навчальним посібником до лабораторних робіт [4].
№ з/п |
Назва лабораторної роботи |
Кількість ауд. годин |
1 |
Прохідні чотириполюсника |
4 |
2 |
Частотні характеристики схемних функцій |
4 |
3 |
Зв'язані коливальні контури. |
4 |
4 |
Лінійне вибірне коло при періодичній негармонічній дії. |
6 |
|
Всього годин |
18 |
Самостійна робота студента включення опрацювання на СРС матеріалів лекцій та виконання домашніх завдань на практичних заняттях.
З метою кращого засвоєння матеріалу курсу заплановано виконання домашньої контрольної роботи (ДКР). Для підготовки до виконання ДКР слід скористатися рекомендованою літературою, конспектом лекцій, та посбіником до виконання ДКР. Індивідуальне завдання на роботу надає викладач практичних занять, який також встановлює граничні строки для її здачі. В ДКР виконується:
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання наведені у таблиці.
№ з/п |
Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання |
Кількість годин СРС |
1 |
Розділ 1. Апарат схемних функцій в лінійних схемах Література: [3], [6]. |
3 |
|
Види зворотного зв’язку |
1 |
|
Методи стійкості схемних функцій: метод Рауса-Гурвіца, метод Гурвіца, метод Рауса |
1 |
|
Підготовка до МКР |
1 |
2 |
Розділ 2. Процеси в лінійних схемах першого та другого порядку Література: [3], [6] . |
3 |
|
Ввімкнення RC-кола під гармонічну напругу |
1 |
|
Ввімкнення коливального контуру під гармонічну напругу |
1 |
|
Підготовка до МКР |
1 |
3 |
Елементи спектрального аналізу Література: Електронний конспект. |
3 |
|
Розподіл енергії у спектрі неперіодичних негармонічних сигналів |
1 |
|
Основні властивості перетворення Фур’є. Диференціюючи та інтегруючих кола |
1 |
|
Підготовка до МКР |
1 |
4 |
Розділ 4. Процеси в зв’язаних контурах. |
5 |
|
Визначення резонансних та оптимальних частот |
1 |
|
Частотні характеристики зв’язаних контурів із трансформаторним зв’язком |
2 |
|
Визначення смуги пропускання системи зв’язаних контурів |
1 |
|
Підготовка до МКР |
1 |
5 |
Розділ 5. Елементи синтезу аналогових кіл |
4 |
|
Апроксимація АЧХ за Чебишевим |
1 |
|
Елементна база синтезу на ОП. Коефіцієнти передачі ОП. Інтегруючі та диференціюючи кола на основі ОП |
1 |
|
Схеми заміщення гіраторів та біцисторів |
1 |
|
Підготовка до МКР |
1 |
|
Всього годин |
18 |
6 |
Підготовка до іспиту |
30 |
|
Всього годин |
48 |
Вивчення кредитного модулю потребує детального розгляду достатньо складних процесів, що відбуваються у електроних схемах. Успішне засвоєння матеріалу можливе лише за умови повсякденної праці студента, що складається: з ведення конспекту лекцій; вивчення змісту конспекту напередодні наступної лекції; детального ознайомлення із змістом методичних вказівок до лабораторного практикуму; ретельного виконання лабораторних робіт і одержання висновків з них, що не входять у протиріччя з теоретичними положеннями; розв’язання розрахункових завдань під час підготовки до контрольних заходів.
Відвідування занять
Відвідування лекційних, практичних та лабораторних занять — згідно Положенню про організацію освітнього процесу КПІ ім. Ігоря Сікорського. Мінімум раз на два тижні викладач проводить консультації з різних питань кредитного модулю. На консультаціях викладач може надавати допомогу з вивчення матеріалу занять, які були з тих чи інших причин пропущені студентами і мають опановувати їх самостійно.
У будь-якому випадку студентам рекомендується відвідувати усі види занять, оскільки на них викладається теоретичний матеріал та розвиваються навички, необхідні для виконання домашніх завдань та домашніх контрольних робіт.
Оголошення результатів контрольних заходів
Захист виконаного розділу ДКР проходить у формі співбесіди з викладачем. Під час захисту студент зобов’язаний вміти пояснити отримані результати та відповісти на головні теоретичні питання за темами розділів. Результати захисту оголошуються студенту у його присутності або в дистанційній формі спілкування та супроводжуються певними коментарями та зауваженнями стосовно помилок (дистанційна форма спілкування в системі Zoom, Telegram з відео та звуком).
Результати за виконане домашнє завдання та виставляються по закінченню її виконання та захисту, не пізнішще наступного заняття.
Пропущені контрольні заходи
Результат для студента, який не з’явився на контрольний захід, є нульовим. При пропуску контрольного заходу з поважної причини студенту надається можливість виконати його (написання модульної контрольної роботу) в присутності викладача. Якщо пропуск стався без поважної причини, то питання її відпрацювання вирішується з викладачем при погодженні з керівництвом кафедри. Пропущений залік не зараховується незалежно від причин пропуску; у такому випадку студент отримує запис у відомості «не з’явився», якщо має право допуску до заліку, то повинен складати залік на додатковій сесії.
Академічна доброчесність
Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.
Норми етичної поведінки
Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.
Процедура оскарження результатів контрольних заходів
Студент має можливість підняти будь-яке питання, яке стосується процедури проведення та/або оцінювання контрольних заходів, та очікувати, що воно буде розглянуто згідно із наперед визначеними процедурами.
Студент має право оскаржити результати контрольних заходів, але обов’язково аргументовано, пояснивши, з яким критерієм не погоджується відповідно до оціночного листа та/або зауважень.
Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, які він отримує за:
Система рейтингових балів
Максимальна сума балів за всі 5 МКР – 25 балів
2. Виконання МКР з кожної теми
Максимальна сума балів за всі 5 МКР – 25 балів
Максимальна кількість балів з кожної теми – 5 балів, максимальна кількість балів за всі заняття – 25 балів
3. Виконання лабораторних робіт
Максимальна кількість балів за кожну роботу – 5 балів, загальна максимальна кількість балів за всі роботи – 20 балів.
4. Виконання Загального тесту за матеріалами курсу
Максимальна сума балів за тест – 30 балів
5. Заохочувальні бали
Максимально 30 балів – за своєчасне, повне та правильне виконання всіх видів завдань з кожної теми нараховуєтсья бали за тест автоматично (кількість таких студентів у гурпі не має перевищувати 10%).
Максимально 30 балів – за зайняті призових місць (перше, друге, третє) на Олімпіадах з дисципліни. Цими балами можна замінити 1-й або 2-й пункт.
Умови позитивної проміжної атестації
Для отримання «зараховано» з першої проміжної атестації (8 тиждень) студент має одержати не менше ніж Rсем=20 балів.
Для отримання «зараховано» з другої проміжної атестації (14 тиждень) студент має одержати не менше ніж Rсем=40 балів.
Максимальна сума балів складає Rсем=100. Необхідною умовою допуску до заліку є відпрацювання та захист лабораторних робіт. Для отримання допуску до заліку з кредитного модуля потрібно мати рейтинг не менше 20 балів, а також відпрацьовані всі лабораторні роботи та приймати активну участь у аудиторних заняттях. Для отримання оцінки «автоматом» необхідно мати рейтинг не менше 60 балів, а також відпрацювати всі лабораторні роботи та активне відвідування аудиторних занять.
Наприкінці семестру всі студенти, що мають допуск, складають заліку. При цьому до стартових балів Rст (Rст=0.5∙Rсем, Rст.max=50 балів) додаються бали за залік Rзал і ця рейтингова оцінка RД (RД= Rст+Rзал) є остаточною.
Залікове завдання складається з трьох питань різних розділів робочої програми з переліку, що наданий у методичних рекомендацій до засвоєння кредитного модуля. Додаткове питання з тем практичних занять отримують студенти, які не брали участі у роботі певного практичного заняття. Незадовільна відповідь з додаткового питання знижує загальну оцінку на 4 бали.
Кожне питання залікової роботи (Rзал=R1Т+R2П+R3П) оцінюється таким чином: R1Т=20, R2П=10, R3П=20 балів відповідно до системи оцінювання.
Розподіл балів:
Сума балів за кожне з трьох запитань екзаменаційної роботи Rзал та Rст переводиться до рейтингової оцінки з дисципліни RД згідно з таблицею:
Кількість балів | Оцінка |
---|---|
100-95 | Відмінно |
94-85 | Дуже добре |
84-75 | Добре |
74-65 | Задовільно |
64-60 | Достатньо |
Менше 60 | Незадовільно |
Не виконані умови допуску | Не допущено |
Питання для підготовки до іспиту з дисципліни «Процеси в лінійних електронних схемах»
Лабораторні роботи виконуються в спеціалізованому навчальному класі 324-17. Організовано 8 робочих місць з вимірювальними пристроями (генераторами, осцилогравами, електронними вольтметрами). В цілому, лабораторний практикум розрахований на 18 годин, що розподіляються на 4 лабораторні роботи.
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено
Булашенко А. В.;
Ухвалено кафедрою РІ (протокол № 06-2023 від 23.06.2023 )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № 06-2023 від 29.06.2023 )