Кафедра прикладної радіоелектроніки |
Мета дисципліни - вивчення дисципліни є формування знань з методології, теорії методу і процесу, психології, методичного забезпечення науково-дослідної діяльності, на студентському рівні, на етапах аспірантських досліджень.
В курсі вивчається теоретичні та практичні основи підготовки щодо застосування методології наукових досліджень; вивчається питаня сутності понять і категорій організації процесу наукового дослідження; застосування теоретичних та емпіричних методів дослідження; методик дослідження, їх змісту і принципів розробки; розробки етапів та форм процесу наукового дослідження; організації науково-дослідної роботи магістрів; специфіки наукового пізнання; змісту та структури процесу наукового дослідження; оформлення результатів наукових досліджень та впровадження їх у практику. Особливий акцент ставиться на визначенні економічної ефективності наукових досліджень.
1) успішне опанування дисциплін «Математичний аналіз», «Теорія систем та системний аналіз», «Філософія», «Психологія», «Социологія».
2) знання теоретичних основ системного підходу, теорії імовірності, теорії статистики, основні поняття та терміни, що стосуються ІТ технологій.
3) володіння елементарними навичками з теорії системного аналізу.
Основи системного підходу при вирішенні науково-дослідних і практичних задач; Основні поняття і визначення теорії систем, моделювання як методу дослідження систем;
Методологічні основи формування системи цілей і засобів досягнення цілей при дослідженні систем і системному аналізі;
Основи побудови математичних моделей для аналізу ефективності і ухвалення рішень;
Основи методів аналізу і прийняття рішень.
Здійснювати пошук нової текстової інформації (робота з джерелами навчальної, наукової та довідкової інформації), використовувати програмно-технічні засоби інформатики.
використовувати сучасні інформаційні системи і технології, використовувати методи і засоби інформаційно-аналітичної діяльності.
використовувати методи аналізу конфліктних ситуацій.
Проводити наукові дослідження. Планувати проведення інформаційно-аналітичних робіт.
Оцінювати із застосуванням відповідних методичних засобів та встановлених критеріїв рівень розвитку власних пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, уява, пам’ять, мислення, увага).
Оцінювати відповідність якісних та кількісних показників рівня розвитку власних пізнавальних процесів за встановленими виробничих нормами та вимогами.
Пошук нової графічної, звукової та відеоінформації. використовуючи інформаційні технології (інформативні бази даних, гіпертексти, системи навігації, пошуку інформації тощо) та іншомовну інформацію (текст, звук, відео) на електронних носіях, розширювати лексичний та граматичний мінімум.
Під час виконання професійних обов'язків, використовуючи комп'ютерні системи автоматизованого перекладу та електронні словники, робити переклад іншомовної інформації.
здатність до планування науково-дослідних робіт;
здатність організовувати науково-дослідну роботу;
В процесі роботи зі структурованою інформацією, відповідно до визначеної мети діяльності, виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу.
В процесі роботи зі структурованою інформацією на основі відомостей про зв’язки між елементами інформаційного матеріалу визначати наявність системи, здатність до оволодіння традиційними та сучасними інноваційними методами проведення досліджень;
Використовуючи теоретично визначені правила функціонування системи, за певними методиками розробляти практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності.
Виконуючи практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності, здійснювати діяльність, здатність до наукового пізнання на основі системного, синергетичного підходів; здатність до висвітлення наукових результатів, підготовки наукових публікацій;
Упродовж семестру на лекціях здобувачі освіти приймають участь у дискусіях та усних опитуваннях за результатами тем, що виносилися на самостійну підготовку. Кількість виступів обмежена до 4. Одна доповідь оцінюється до 4 балів, а доповнення 0.5-1 бал. Загальна кількість балів, що здобувач може обрати на лекціях 16 балів. За результатами набутих знань проводиться літучки у формі відповідей на питання та оцінюється до 12 балів. Також, передбачено виконання 4 практичних робіт, що оцінюються від 4 до 64 балів за кожну (всього від 16 до 64 балів). Предмет закінчується заліком.
Студент отримує допуск до заліку за умови здачі та захисту всіх передбачених планом лабораторних та практичних робіт та отримання протягом семестру не менше 36 балів. Максимальна кількість балів – 60.
Форми оцінювання: рівень досягнення всіх запланованих результатів навчання визначається за результатами захистів індивідуальних лабораторних робіт, виконання практичних робіт, написання модульних контрольних робіт та екзаменаційного оцінювання.
Питома вага результатів навчання у підсумковій оцінці за умови її опанування на належному рівні наступні:
Студент отримує допуск до заліку за умови здачі та захисту всіх передбачених планом лабораторних та практичних робіт та отримання протягом семестру не менше 36 балів. Максимальна кількість балів – 60.
Підсумкове оцінювання у формі заліку: складає 40 балів (40% від загального рейтингу дисципліни у 100 балів ).
Завдання з заліку сформовані у вигляді питань, що містить теоретичне завдання чи практичні завдання. Вага теоретичного та практичного завдання максимум по 20 балів за питання. Всього 40 балів максимум.
Оцінка за залік не може бути меншою 24 балів для отримання позитивної оцінки за екзамен.
Підсумкова оцінка визначається шляхом підсумовування балів семестрової роботи та екзамену. Якщо у підсумку студент набрав менше 60 балів, йому ставиться оцінка «незадовільно».
Кількість балів | Оцінка |
---|---|
100-95 | Відмінно |
94-85 | Дуже добре |
84-75 | Добре |
74-65 | Задовільно |
64-60 | Достатньо |
Менше 60 | Незадовільно |
Не виконані умови допуску | Не допущено |
-
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено
Ухвалено кафедрою ПРЕ (протокол № ______ від ______)
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № ______ від ______)