![]() | Кафедра радіоінженерії |
Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
Галузь знань | 17 - Електроніка та телекомунікації |
Спеціальність | 172 - Телекомунікації та радіотехніка |
Освітня програма | 172Б РОС - Радіозв’язок і оброблення сигналів (ЄДЕБО id: 6364)172Б РСІ - Радіосистемна інженерія (ЄДЕБО id: 7350)172Б ІКР - Інформаційна та комунікаційна радіоінженерія (ЄДЕБО id: 49228)172Б ІКРІ+ - Інформаційна та комунікаційна радіоінженерія (ЄДЕБО id: 57910)G5Б ІКРІ - Інформаційна та комунікаційна радіоінженерія (ЄДЕБО id: 83618) |
Статус дисципліни | Нормативна |
Форма здобуття вищої освіти | Очна |
Рік підготовки, семестр | 3 курс, осінній семестр |
Обсяг дисципліни | 5 кред. (Лекц. 36 год, Практ. 18 год, Лаб. 36 год, СРС. 60 год ) |
Семестровий контроль/контрольні заходи | Екзамен |
Розклад занять | https://rozklad.kpi.ua |
Мова викладання | Українська |
Інформація про керівника курсу / викладачів | Лекц.: Купрій О. М., Практ.: Купрій О. М., Лаб.: Купрій О. М., СРС.: Купрій О. М. |
Розміщення курсу |
Предметом вивчення цієї дисципліни є антени — їх проектування, конструктивне виконання, розрахунки основних характеристик і параметрів, фізичний зміст процесів, що супроводжують їх роботу, експериментальне дослідження їх параметрів і характеристик.
За визначенням: антена — радіотехнічний пристрій або ціла система, що випромінює та приймає електромагнітні хвилі в режимах передачі та приймання, відповідно, і є складова частина кожної радіотехнічної системи. В багатьох випадках, саме антени, визначають максимально досяжні характеристики та параметри радіотехнічних систем, такі як дальність дії, точність визначення координат, роздільну здатність, широкосмуговість, завадозахищеність, а також їх вартість. Інколи антену називають “очима” радіотехнічної системи.
Нагадаємо, що радіотехнічними називають системи, що забезпечують обмін інформацією між двома і більше пунктами рознесеними в просторі. Прикладом радіотехнічних систем є системи радіолокації, радіонавігації, радіозв’язку (включаючи системи мобільного зв’язку), телебачення, телеметрії, радіоуправління, космічні радіотехнічні системи, радіотелескопи, системи зондування Землі, медичні радіотехнічні системи та інші.
Носієм інформації в цих системах є електромагнітні хвилі, які поширюються в навколишньому середовищі, в якому знаходяться передавальні та приймальні антени.
Засвоєння навчальної дисципліни "Антени” відповідає на запитання: Що таке антени та вказує на їх основні функції в радіотехнічних системах? Крім цього допоможе отримати:
Знання:
- принципів побудови конструкцій, принципів дії антен різних частотних діапазонів, особливо в діапазоні УКХ, особливості їх застосування в різних радіотехнічних системах;
- фізичного змісту та математичного трактування основних параметрів і характеристик антен;
- застосування принципу Кіргофа-Гюйгенса для розв’язання задач випромінювання симетричного вібратора (СВ), поверхні прямокутної чи круглої форм апертурних антен, прямолінійної еквідистантної, рівноамплітудної, лінійнофазної антенної решітки (АР);
- принципів дії, конструктивного виконання, максимально досяжних характеристик і параметрів антен, що розглядаються в конспекті лекцій. Під’єднання їх до ліній живлення в діапазонах частот їх застосування.
Уміння:
- вибирати із відомих та пропонувати свої найбільш ефективні конструктивні варіанти антен для радіотехнічних систем різного призначення в різних частотних діапазонах, які будуть задовольняти заданим технічним умовам на антену;
- проводити інженерні розрахунки основних параметрів і характеристик вибраних чи запропонованих антен;
- проводити конструкторську розробку цих антен;
- проводити експериментальні дослідження основних характеристик та параметрів антен, їх аналіз.
Досвід:
- виконання розрахунків, проведення експериментальних досліджень характеристик і параметрів антен;
- роботи з апаратурою НВЧ діапазону.
Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають продемонструвати такі програмні компетентності та результати навчання за освітньою програмою (див. на сайті https://osvita.kpi.ua/op):
Загальні компетентності
ЗК 2 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 4 Здатність розуміти предметну область та професійну діяльність.
ЗК 7 Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК 8 Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
Фахові компетентності
ФК 6 Здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах.
ФК 14 Здатність самостійно вивчати науково-технічну інформацію, вітчизняний і закордонний досвід з тематики інвестиційного (або іншого) проекту розробки засобів телекомунікацій та радіотехніки.
ФК 16 Здатність розраховувати основні параметри різних типів антен та пристрої НВЧ, обирати найбільш ефективні антени та пристрої НВЧ для радіотехнічних систем із заданими режимами роботи і заданими функціональними характеристиками, експериментально досліджувати характеристики та параметри пристроїв НВЧ і антен різних конструкцій в різних діапазонах частот.
Програмні результати навчання
ПРН 1 Аналізувати, аргументувати, приймати рішення при розв’язанні спеціалізованих задач та практичних проблем телекомунікацій та радіотехніки, які характеризуються комплексністю та неповною визначеністю умов.
ПРН 6 Грамотно застосовувати термінологію галузі телекомунікацій та радіотехніки.
ПРН 23 Виконувати розрахунок, чисельну оптимізацію та проектування антен та мікрохвильових пристроїв, активних приймальних систем НВЧ, використовуючи сучасні САПР.
ПРН 29 Вимірювати базові параметри антен, мікрохвильових пристроїв та активних приймальних систем НВЧ.
Вивчення навчальної дисципліни “Антени” ґрунтується на компетенціях, набутих під час вивчення наступних навчальних дисциплін: "Вища математика", "Загальна фізика" (розділ "Електрика та магнетизм"), "Інформатика", "Основи метрології", "Електродинаміка та поширення радіохвиль", “Основи теорії кіл”, “Сигнали та процеси в радіотехніці”, “Конструювання”.
Отримані практичні навички та засвоєні теоретичні знання під час вивчення навчальної дисципліни “Антени” використовується в подальшому під час вивчення спеціальних навчальних дисциплін: "Складні антенні системи", “Радіотехнічні системи різного призначення”, “САПР антен”, “Супутникові інформаційні системи” та інші.
ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ
Частина 1
Розділ 1
Вступна частина. Основні визначення. Види антен. Їх основні функції в радіотехнічних системах, класифікація антен. Основні задачі теорії антен. Порівняльний аналіз антен різних частотних діапазонів за їх направленістю та коефіцієнтом корисної дії. Коротка характеристика програм для чисельного розрахунку антен.
Розділ 2
Основні характеристики та параметри антен:
- комплексна функція направленості (спрямованості);
- діаграми направленості (амплітудна, фазова, поляризаційна);
- коефіцієнти направленої дії, підсилення, корисної дії;
- поляризаційні параметри антен;
- характеристика узгодження антени;
- робоча смуга частот антени;
- діючі довжина та площа антени;
- коефіцієнт використання площі антени;
- потужність випромінювання антени;
- опір випромінювання та вхідний опір антени;
- шумова температура антени;
- дальня зона антени та її межа;
Розділ 3
Теорія симетричного вібратора (СВ). Розподіл струму та заряду за довжиною СВ. Поле випромінювання СВ та його аналіз. Діаграми спрямованості для різних відносних довжин симетричного вібратора. Характеристики та параметри СВ (опір випромінювання, коефіцієнт спрямовуючої дії, як функція його відносної довжини, вхідний опір).
Розділ 4
Випромінювання із апертур прямокутної та круглої форм із різними законами розподілу амплітуд поля на апертурі та різними законами зміни фази поля на ній. Математичний та фізичний аналізи поля випромінювання. Діаграми спрямованості та їх аналіз.
Розділ 5
Випромінювання антенних решіток. Загальні положення. Теорема (правило) перемноження діаграм спрямованості (ДС). Поле випромінювання прямолінійної, еквідистантної антенної решітки (АР) з рівноамплітудним збудженням і лінійним законом зміни фази струмів чи полів живлення випромінювачів в АР. Математичний та фізичний аналізи діаграм спрямованості цієї АР в режимах нормального, нахиленого та осьового випромінювання. Крок АР та його вплив на діаграму спрямованості. Аналіз впливу кількості елементів АР на діаграму спрямованості. Амплітуди бокових пелюсток діаграми спрямованості. Вплив нерівномірності амплітудного розподілу полів (струмів) живлення та фазових спотворень на діаграму спрямованості АР. Поняття про неперервний лінійний випромінювач. Коефіцієнт спрямовуючої дії АР.
Частина 2
Антени (конструкції, принципи дії, максимально досяжні характеристики, розрахунки).
Розділ 6
Вібраторні антени. Конструктивне виконання симетричних і несиметричних вібраторів в різних діапазонах частот. Пристрої симетрування та узгодження при живленні симетричного вібратора коаксіальною лінією передачі.
Антена Уда-Ягі (хвильовий канал). Конструкції, принцип дії, потенціальні характеристики, під’єднання антени до лінії живлення. Розрахунки.
Логоперіодичні антени. Конструкції, принцип дії, потенціальні характеристики, під’єднання антени до лінії живлення. Розрахунки. Антена типу метелик.
Розділ 7
Зигзагоподібна та спіральні антени. Конструкції, принцип дії, потенціальні характеристики, під’єднання антени до лінії живлення. Розрахунки.
Колінеарна антена (прямолінійна антена решітка з послідовним живленням). Конструкції, принцип дії, потенціальні характеристики, під’єднання антени до лінії живлення. Розрахунки.
Розділ 8
Ознайомлення з конструкціями антен поверхневої хвилі: дискострижнева, діелектрична труба навантажена дисками та кільцями.
Конструкції, принцип дії, потенціальні характеристики, під’єднання антен до лінії живлення. Розрахунки.
Розділ 9
Апертурні антени. Хвилевідні та рупорні антени. Конструкції, принцип дії, потенціальні характеристики, під’єднання антени до лінії живлення. Розрахунки.
Лінзові та рупорно-лінзові антени. Конструкції, принцип дії однодзеркальних антен, максимально досяжні характеристики. Приклади застосування. Опромінювачі однодзеркальних антен, їх конструкції та характеристики.
Розділ 10
Дводзеркальні антени. Антени Касегрена, Грегорі та квазіпараболічна. Конструкції, принцип дії, максимально досяжні характеристики. Застосування. Перспективи розвитку антен.
ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Метою практичних занять є набуття досвіду в розрахунках характеристик і параметрів певних антен.
Розв’язання задач на пояснення фізичного змісту характеристик і параметрів антен шляхом знаходження максимальної дальності радіотехнічної системи, а також потужності чи електрорушійної сили на вході приймача радіотехнічної системи, якщо задані потужність випромінювання або потужність на вході антени передавача та інші необхідні параметри передавальної та приймальної антен.
Інженерні розрахунки характеристик і параметрів антен, які досліджуються в лабораторних роботах.
Задачі з використанням принципу суперпозиції для графічної побудови діаграм спрямованості дво і триелементних антенних решіток.
Ознайомлення студентів з експонатами виставки антен (лабораторія антен каф. ТОР), що розроблені студентами, співробітниками і викладачами радіотехнічного факультету.
РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Основною метою лабораторних робіт є набуття студентами досвіду та навиків практичної роботи з апаратурою НВЧ діапазону. Ознайомлення з реальними конструкціями антен. Набути вміння провести експериментальні дослідження характеристик і параметрів антен та провести їх аналіз і оброблення результатів досліджень, навчитись формулювати висновки по роботі. Крім цього, лабораторні роботи дозволяють викладачеві індивідуально з кожним студентом проводити бесіди і здійснювати контроль його самостійної роботи впродовж семестру.
Лабораторні роботи передбачаються за такими темами:
1. Дослідження характеристик випромінювання системи вертикальних випромінювачів в горизонтальній площині.
2. Дослідження характеристик випромінювання ромбічної антени.
3. Дослідження характеристик випромінювання антени типу “хвильовий канал”.
4. Дослідження характеристик випромінювання та узгодження рупорної, рупорно-лінзової та відкритого хвилеводу прямокутного поперечного перерізу.
5. Дослідження характеристик випромінювання однодзеркальної параболічної антени.
6. Дослідження характеристик випромінювання та узгодження логоперіодичної вібраторної антени.
Основна література:
1. Ерохин Г.А., Чернов О.В., Козырев Н.Д., Кочержевский В.Г. "Антенно-фидерные устройства и распространение радиоволн". М. 2004 – 491 с.
2. Драбкин А.Л., Зузенко В.Л., Кислов А.Г. "АФУ". 1974 – 536 с.
3. Марков Г.Т., Сазонов Д.М. "Антенны". М. 1975 – 528 с.
4. Айзенберг Г.З., Белоусов С.П., Журбенко Э.М., Клигер Г.А., Курашов А.Г. "Коротковолновые антенны". М. 1985 – 536 с.
5. Пристрої надвисоких частот та антени: Частина I. Антени: методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів радіотехнічного факультету. Укл. Вунтесмері В.С., Купрій О.М., Мартинюк С.Є., Репа Ф.М. К. 2015 – 36 с.
6. Конспект лекцій. Купрій О.М.
Додаткова література:
1. Сазонов Д.М. "Антенны и устройства СВЧ". 1988 – 432 с.
2. Айзенберг Г.З., Ямпольский В.Г., Терёшин О.Н. "Антенны УКВ". Москва. 1977, т.т. 1 и 2, 382 с., 288с.
3. Вендик О.Г., Парнес М.Д. под ред. Л.Д. Бахраха. "Антенны с электрическим сканированием луча". Москва. 2001 – 250 с.
4. "Проблемы антенной техники" под редакцией Бахраха Л.Д. Москва. 1989 – 368 с.
5. Бова Н.Т., Резников Г.В. "Антенны и устройства СВЧ". Киев. 1977 и 1982 – 260 с.
6. Дорохов А.П. "Расчёт и конструирование АФУ". Харьков. 1960 – 450 с.
7. Ротхаммель К. "Антенны". С.Пет-г. 1998. т.1 и т. 2 по 650 с.
8. Шпиндлер Э. "Практические конструкции антенн". М. 1989 – 450 с.
9. "Сверхширокополосные антенны" под реакцией Бененсона Л.С. М. 1964 – 416 с.
10. "Логоперіодичні вібраторні антени". Глущенко В.М., Дубровка Ф.Ф., Купрій О.М., Шренк О.Є. Вісті вищих учбових закладів "Радіоелектроніка". 1998. №8 – с. 12-26.
11. Носов Ю.Н., Кукаев А.А. "Энциклопедия отечественных антенн". М. 2001 – 250 с.
12. Никитин В.А. и др. "Антенны спутниковые, КВ, УКВ, Си-Би, ТВ, РВ". М. 1999 – 318 с.
13. Панченко Б.А., Нефедов Е.И. "Микрополосковые антенны". М. 1986 – 144 с.
14. Пименов Ю.В., Вольман В.И., Муравцов А.Д. "Техническая электродинамика". М. 2000 – 536 с.
15. Пименов Ю.В. "Линейная макроскопическая электродинамика". М. 2008 – 536 с.
16. Пристрої надвисоких частот та антени: вузькосмугове узгодження комплексних навантажень [Електронний ресурс] : методичні рекомендації до розрахунково-графічної роботи для студентів напряму підготовки 6.050901 "Радіотехніка" / НТУУ "КПІ", РТФ ; уклад. Д. О. Василенко. – Електронні текстові дані (1 файл: 2,25 Мбайт). – Київ : НТУУ "КПІ", 2015. – 60 с. – Назва з екрана. – Доступ: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/14431(http://ela.kpi.ua/handle/123456789/14431)
17. Пристрої надвисоких частот та антени: широкосмугові пристрої узгодження [Електронний ресурс] : методичні рекомендації до розрахунково-графічної роботи для студентів напряму підготовки 6.050901 "Радіотехніка" / НТУУ "КПІ", РТФ ; уклад. Д. О. Василенко. – Електронні текстові дані (1 файл: 734 Кбайт). – Київ : НТУУ "КПІ", 2015. – 52 с. – Назва з екрана. – Доступ: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/14432(http://ela.kpi.ua/handle/123456789/14432)
18. Сучасні методи аналізу, синтезу і оптимізації пристроїв надвисоких частот та антен: методичні рекомендації для студентів напряму підготовки 6.050901 "Радіотехніка" [Електронний ресурс]/ Д. О. Василенко. – К.: НТУУ "КПІ", РТФ, 2015. – 58 c. формату А4. - Доступ: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/16419(http://ela.kpi.ua/handle/123456789/16419)
ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ
Лекція № 1, 2. Вступна частина.
Призначення, основні функції та класифікація антен. Основні задачі теорії антен. Порівняльний аналіз антен різних частотних діапазонів за їх направленістю та коефіцієнтом корисної дії. Коротка характеристика програм для чисельного розрахунку антен.
Завдання на С.Р.С.: Повторити елементарні випромінювачі електромагнітних хвиль, їх параметри і характеристики. [1-4] О., [14, 15] Д.
Лекція № 3-5. Основні характеристики і параметри антен – фізичний зміст та математичне визначення.
- комплексна характеристика направленості (спрямованості) антени;
- коефіцієнти направленої дії, підсилення, корисної дії антени;
- поляризаційні характеристики антени;
- характеристика узгодження антени;
- робоча смуга частот антени;
- діюча довжина та площа антени;
- коефіцієнт використання площі антени;
- потужність випромінювання антени;
- опір випромінювання та вхідний опір антени;
- шумова температура антени;
- дальня зона та межа дальньої зони антени.
[1-4] О., [1] Д.
Завдання на С.Р.С.:
1) Знайти коефіцієнти направленої дії елементарних електромагнітних хвиль.
2) Знайти діючу довжину симетричного півхвильового вібратора.
3) Знайти діючу площу відкритого хвилевода прямокутного поперечного перерізу на хвилі Н10.
Лекції № 6-7. Теорія симетричного вібратора.
Розподіл струму та заряду за довжиною симетричного вібратора. Застосування підходу Кірхгофа-Гюйгенса для знаходження поля випромінювання симетричного вібратора. Його аналіз. Опір випромінювання, вхідний опір та коефіцієнт направленої симетричного вібратора, як функція його відносної довжини. [1-4] О. Висновки.
Завдання на С.Р.С.: Ознайомитись з точними методами знаходження розподілу струму за довжиною симетричного вібратора (посилання на джерела приведені в лекції № 6).
Лекції № 8-9. Випромінювання із апертур прямокутної та круглої форм із різними законами розподілу амплітуд поля на апертурі та різними законами зміни фази поля на ній. Знаходиться згідно з підходом Кірхгофа-Гюйгенса. Аналіз діаграм спрямованості. Висновки. [1-4] О., [1] Д.
Завдання на С.Р.С.: Самостійно опрацювати аналіз діаграми спрямованості апертури круглої форми, що приведений в [2] О.
Лекція № 10. Випромінювання антенних решіток (АР).
Загальні положення і визначення. Класифікація АР. Теорема перемноження діаграм спрямованості антенної решітки. Знаходження поля випромінювання прямолінійної, еквідистантної, рівноамплітудної, лінійнофазної АР та попередній аналіз діаграми спрямованості цієї АР. [1] О., [3] Д.
Лекція № 11. Вплив фазових спотворень лінійного, квадратичного та кубічного характерів на ДС прямолінійної, еквідистантної, рівноамплітудної АР. Наближені формули для розрахунку коефіцієнта направленої дії прямолінійної, еквідистантної АР в різних режимах роботи. [1] О., [3] Д.
Лекції № 12-13. Вібраторні антени. Конструктивне виконання симетричних і несиметричних вібраторів в різних діапазонах частот. Пристрої симетрування та узгодження при живленні симетричного вібратора коаксіальною лінією передачі. (1-3, 6) О., (2, 16, 17) Д.
Лекція № 14. Антена Уда-Ягі (хвильовий канал).
Конструкції, принципи дії, потенціальні характеристики, під’єднання антени до лінії живлення. Розрахунки. (1-3, 5, 6) О., (6, 8-12, 16, 17) Д.
Логоперіодичні антени. Конструкції, принципи дії, потенціальні характеристики, під’єднання антени до лінії живлення. Розрахунки. Антена типу-метелик.
Лекція № 15. Спіральна, колінеарна, зигзагоподібна антени. Їх конструкції, принципи дії, максимально-досяжні характеристики, під’єднання лінії живлення. Розрахунки. (2, 3, 6) О., (6, 12) Д.
Лекція № 16. Ознайомлення з конструкціями антен поверхневої хвилі: дискострижневою, діелектричною трубою, що навантажена дисками або кільцями. Їх характеристики, живлення, розрахунки. () О., () Д.
Лекції № 17-18. Апертурні антени: рупорні, рупорно-лінзові та лінзові антени. Конструкції, принцип дії, живлення, потенціальні характеристики. (1-3, 5, 6) О., (2, 4, 6, 18) Д.
Однозеркальні параболічні антени. Конструкції, принцип дії, максимально-досяжні характеристики, живлення, застосування.
Опромінювачі дзеркальних антен. Приклади конструкцій та їх характеристики.
Дводзеркальні антени. Антени Кассегрена, Грегорі, квазіпараболічні. Конструкції принципи дії, максимально-досяжні характеристики, застосування. Перспективи розвитку антен.
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ (перелік тем):
1. Побудова діаграм спрямованості ДС дво- та триелементних антенних решіток (АР) при різ-них амплітудах струмів живлення елементів АР з використанням принципу суперпозиції.
2. Аналіз ДС прямолінійної, еквідистантної, рівноамплітудної АР в режимі нормального випро-мінювання.
3. Аналіз ДС прямолінійної, еквідистантної, рівноамплітудної АР в режимі нахиленого випромі-нювання.
4. Аналіз ДС прямолінійної, еквідистантної, рівноамплітудної АР в режимі осьового випроміню-вання.
5, 6. Знаходження дальності дії радіотехнічної системи, а також потужності чи напруги на вході приймача за відомими потужністю випромінювання чи потужністю на вході приймальної ан-тени та заданих інших необхідних параметрів передавальної і приймальної антен (КНД, КСХ, Г).
7, 8, 9. Порядок розрахунку антен, що розглядаються в конспекті лекцій дисципліни "Антени".
ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ (перелік назв):
№1. Дослідження характеристик випромінювання систем вертикальних вібраторів в горизонта-льній площині (площині магнітного поля).
№ 2. Дослідження характеристик випромінювання ромбічної антени.
№3. Дослідження характеристик випромінювання антени типу «хвильовий канал» та її елементів.
№4. Дослідження характеристик випромінювання та узгодження рупорної, рупорно-лінзової ан-тен та відкритого хвилевода прямокутного поперечного перерізу.
№5. Дослідження характеристик випромінювання однодзеркальної параболічної антени.
№6. Дослідження характеристик випромінювання та узгодження логоперіодичної вібраторної антени.
Лабораторні роботи забезпечені методичними вказівками. [5]
Додатково в лабораторії № 328 кафедри ТОР для студентів демонструється виставка антен розроблених студентами та викладачами кафедри.
Студент повинен завчасно готуватися до лекцій, практичних та лабораторних робіт. Перед лекціями необхідно повторити матеріал попередньої лекції, а також виконати домашні завдання.
Домашні завдання до практичних та лабораторних робіт необхідно виконувати завчасно, а не напередодні цих занять.
Для виконання розрахунково-графічної роботи (РГР) необхідно скористатися рекомендованою літературою, конспектом лекцій та іншими джерелами. РГР необхідно виконати до початку лабораторних робіт, так як завдання на РГР стосується антен, що експериментально досліджуються в лабораторних роботах.
Зміст завдання РГР:
Коротко описати конструкції, принципи дії та максимально досяжні характеристики і параметри: антени Уда-Ягі, логоперіодичної вібраторної антени, рупорної та однодзеркальної параболічної антен (коефіцієнт направленої дії, смуга робочих частот, рівень бокових пелюсток). Вказати в яких діапазонах частот вони найбільш конкурентоздатні. Привести рисунки цих антен. Які лінії живлення використовуються в діапазонах частот її застосування.
Відвідування занять.
Відвідування лекційних, практичних та лабораторних робіт – обов’язкове. Лабораторні роботи, що пропущені, обов’язково відпрацьовуються в дні, що погоджені з викладачем. Пропущені заліки чи екзамени відмічаються в відомості "не з’явився" та складаються на додатковій сесії.
Оголошення результатів контрольних заходів.
Підведення підсумків по РГР проводиться під час співбесіди з викладачем. Після співбесіди оголошується результат. Підведення підсумків по лабораторним роботам проводиться з кожним студентом (-кою) індивідуально після оформлення ним (нею) протоколів лабораторних робіт шляхом співбесіди. Після співбесіди оголошується результат.
Академічна доброчесність і норми етичної поведінки згідно з нормативними документами КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Процедура оскарження результатів контрольних заходів.
Студенти мають право оскаржити результати контрольних заходів шляхом подачі аргументованої заяви на ім’я заступника декана по роботі зі студентами Радіотехнічного факультету з письмовим поясненням незгоди в терміни, що визначені в університеті.
Рейтинг студента з дисципліни (РД) формується, як сума балів, отриманих в семестрі – стартового рейтингу (РС) і екзаменаційних балів (РЕ):
РД = РС + РЕ.
Розмір стартової шкали РС = 45 балів.
Розмір стартової шкали РЕ = 55 балів.
Розмір шкали рейтингу з дисципліни РД = 100 балів.
Система рейтингових балів РС та критерії їх оцінювання:
1. Виконання та захист РГР:
а) написання і оформлення роботи вчасно згідно вимог (самостійно) – 15 балів;
б) написання і оформлення роботи вчасно з помилками (самостійно) – 10 балів;
в) написання і оформлення роботи невчасно (несамостійно) < 10 балів.
2. Виконання, оформлення і захист шести лабораторних робіт:
а) максимальна кількість балів – 30 (5 балів за кожну лабораторну роботу);
б) максимальна кількість балів за умов виконання, оформлення та захист робіт в терміни не пізніше двох тижнів після закінчення виконання робіт і кваліфіковані відповіді на захисті;
в) кількість балів знижається за захист робіт в неустановлений термін.
3. За 100% відвіданих занять (лекцій, практичних і лабораторних), а також вчасний захист лабораторних робіт і РГР оцінка, отримана на екзамені чи заліку підвищується на 5 балів.
Максимальний рейтинг в семестрі складає РС = 45 балів.
Умови позитивної проміжної атестації:
а) відвідування занять не менше 75%;
б) залежить від учбового плану на семестр і розкладу занять.
Умови допуску до екзамену чи заліку:
а) виконання і захист РГР, а також всіх лабораторних робіт;
б) набуття не менше ніж 30 балів протягом семестру.
Система рейтингових балів РЕ та критерії оцінювання:
На екзамені чи заліку виконується письмова робота з додаткової співбесідою. Кожне завдання містить два теоретичних запитання і одну задачу.
Максимальна оцінка:
1) За перше запитання - 20 балів;
2) За друге запитання - 15 балів;
3) Задача - 20 балів.
Максимальний РЕ складає 55 балів.
Система рейтингової успішності доводиться до відома студентів на першій лекції семестру викладачем, що веде лекції.
Кількість балів | Оцінка |
---|---|
100-95 | Відмінно |
94-85 | Дуже добре |
84-75 | Добре |
74-65 | Задовільно |
64-60 | Достатньо |
Менше 60 | Незадовільно |
Не виконані умови допуску | Не допущено |
В лабораторії антен кафедри для студентів працює постійно діюча виставка антен, що розроблені викладачами, співробітниками та студентами кафедри.
Лабораторії, обладнання, програграмне забезпечення, опис макетів для проведення лабораторних робіт та їх кількість
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено
Купрій О. М.;
Ухвалено кафедрою РІ (протокол № 07/2022 від 06.07.2022 )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № 09-2022 від 2022-06-29 )