Кафедра філософії

[TS-02/1] Філософські засади наукової діяльності. Частина 1. Науковий світогляд та етична культура науковця

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освітиТретій (освітньо-науковий)
Галузь знань-
Спеціальність
Освітня програма172ф ТР - Телекомунікації та радіотехніка (ЄДЕБО id: 46365)172ф ТР+ - Телекомунікації та радіотехніка (ЄДЕБО id: 57927)
Статус дисципліниНормативна
Форма здобуття вищої освітиЗаоч.
Рік підготовки, семестр1 курс, осінній семестр
Обсяг дисципліни6 кред. (Лекц. 8 год, Практ. 6 год, Лаб. год, СРС. 166 год )
Семестровий контроль/контрольні заходиЕкзамен
Розклад занятьhttps://rozklad.kpi.ua
Мова викладанняУкраїнська
Інформація про керівника курсу / викладачів
Розміщення курсуhttps://classroom.google.com/c/MTQ3MDAyMDg3ODkx?cjc=3z5o5oo

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Предмет навчальної дисципліни – фундаментальні філософські знання про світоглядні та етичні засади науково-дослідницької та освітньо-викладацької діяльності, що визначають постать науковця, його світоглядні орієнтири та етичну культуру в умовах розбудови інноваційної системи України в контексті міжнародного співробітництва; основних концепцій, що виявляють сутність та особливості виробництва знання в науці, характерні для сучасного етапу її розвитку, сучасних пізнавальних процесів, розкривають розвиток методології як складника сучасної науки, надають базові філософські знання про природу наукової та науково-технічної творчості, розкривають роль науки як ядра національної інноваційної системи та виявляють вплив науки на раціональність у суспільстві та розвиток сучасних суспільних стратегій.
Мета навчальної дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти таких компетентностей:
– здатність проводити критичний аналіз, оцінку і синтез нових та складних ідей;
– здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу та оцінки сучасних наукових досягнень, генерування нових знань при вирішенні дослідницьких і практичних завдань;
– здатність дотримуватись морально-етичних правил поведінки, етики досліджень, характерних для учасників академічного середовища, а також правил академічної доброчесності в наукових дослідженнях.
В результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти набудуть таких загальних
програмних результатів навчання:
– вміти застосовувати знання основ аналізу та синтезу в різних предметних областях, критичного осмислення й розв’язання науково-дослідних проблем
– розуміти філософські концепції наукового світогляду, роль науки, пояснювати її вплив на суспільні процеси.
– вміти формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень і математичного та/або комп’ютерного моделювання, наявні літературні дані.
– знати методологію наукових досліджень у предметній області та сучасних методів планування та постановки експериментів;
– дотримуватися правил академічної доброчесності.
– знати та дотримуватися основних засад академічної доброчесності у науковій і освітній (педагогічній) діяльності.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Навчальна дисципліна є основою підготовки докторів філософії, тому передбачає освітньо-наукову підготовку першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівня студентів закладу вищої освіти з філософії, підсумовуючи та узагальнюючи її. Дисципліна має міждисциплінарний характер та інтегрує відповідно до свого предмету спеціальні знання з інших освітніх і наукових галузей. Їй передують загальноосвітні дисципліни з блоку філософських, історичних, психологічних, педагогічних, правових та інших навчальних дисциплін.
Постреквізитами є дисципліна «Організація науково-інноваційної діяльності» та педагогічна практика аспірантів.

3. Зміст навчальної дисципліни

Освітній компонент 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ
Тема 1. Генезис науки і філософське обґрунтування наукового світогляду.
Тема 2. Наука як цілісний феномен і загальнонаукова філософська концепція наукового світогляду.
Тема 3. Світоглядні принципи науково-інноваційної діяльності та розв’язання значущих наукових та технологічних проблем з урахуванням економічних, політичних, соціокультурних, екологічних та правових аспектів.
Тема 4. Філософське осмислення розвитку науки, її світоглядної ролі та впливу на сучасні суспільні процеси.
Тема 5. Етика – філософська наука про мораль у співвідношенні з науковою і професійною етикою.
Тема 6. Норми і принципи наукової етики, законодавства у галузі відповідальності за професійні рішення в правовому, соціальному та екологічному контексті.
Тема 7. Етична культура науковця і дотримання принципів академічної доброчесності в науково-інноваційній діяльності.
Освітній компонент 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ
Розділ 1. Філософська гносеологія та епістемологія: основні складники та етапи розвитку
Тема 1. Основні теорії, ідеї та напрями класичної гносеології
Тема 2. Від класичної гносеології – до сучасної філософської гносеології та епістемології
Тема 3. Комунікативний поворот у сучасній гносеології та епістемології
Тема 4. Лінгвістичний поворот у дослідженні пізнавальних процесів
Тема 5. Соціологічний поворот у дослідженні пізнавальних процесів
Тема 6. Інформаційний складник сучасної філософської гносеології та епістемології
Розділ 2. Особливості пізнавальної діяльності в сучасній науці
Тема 7. Сучасні трансформації образу пізнання
Тема 8. Проблема онтології та метафізики в сучасній науці
Тема 9. Епістемологічний вимір сучасної науки
Тема 10. Веретистські основи пізнавальної діяльності. Проблема істини в науці
Тема 11. Епістемологічна активність вченого у сфері знання
Тема 12. Методологічна активність вченого
Тема 13. Науковий текст
Тема 14. Специфіка технічного і технологічного знання. Наукова і науково-технічна творчість
Тема 15. Когнітивні особливості наукової та науково-технічної творчості
Тема 16. Знання та інформація
Тема 17. Інформаційний складник наукового дослідження
Тема 18. Когнітивно-комунікативний складник проектної діяльності
Розділ 3. Філософсько-антропологічні і когнітивні основи пізнавальної діяльності
Тема 19. Перцептивна інформація
Тема 20. Чуттєве пізнання
Тема 21. Основні підходи до формування сприйняття
Тема 22. Когнітивне сприйняття та його особливості
Тема 23. Діалектика чуттєвого та раціонального
Тема 24. Когнітивна наука та філософія про пізнавальну діяльність
Тема 25. Особливості обробки інформації людиною
Тема 26. Когнітивні пізнавальні здатності
Тема 27. Філософські засади дослідження мислення
Тема 28. Суб’єктний складник мислення
Тема 29. Когнітивні аспекти мислення
Тема 30. Мислення та інформація
Тема 31. Наукове мислення
Тема 32. Технічне мислення та його особливості
Тема 33. Візуальне мислення
Тема 34. Аналітичне мислення
Тема 35. Інтуїція та її особливості

4. Навчальні матеріали та ресурси

Базова література, яку треба використовувати для опанування дисципліни, опрацьовується самостійно для підготовки до семінарських занять і в умовах дистанційного навчання. Для виконання модульних контрольних робіт, підготовки доповідей, презентацій, написання есе за результатами самостійної роботи пропонується використовувати також додаткову літературу та інтернет-ресурси.
Освітній компонент 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ
Базова література:
1. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Основи філософії. § 1. Світогляд людини, його суть, структура та історичні типи http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/4%20KURS/4/1/01H1R1_1.htm
2. Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня філософія науки. Підручник. — К.: Логос, 2009. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr-bil-kom.htm
3. Етичний кодекс ученого України // Україна. Наука і культура. — 2009. — Вип 35. — С. 19-23. — URI: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37062 .
4. Кодекс наукової етики // Наука та наукознавство. – 2005. – № 3. – С. 31-37.
5. Кодекс честі Національного технічного університету України – КПІ. – Назва з екрану. – URL: http://kpi.ua/code.
6. Малахов В.А. Етика спілкування: Навч.посібник / В.Малахов. – К. : Либідь, 2006. – 400 с. URL: http://freelib.in.ua/blog/viktor_malakhov_etika/1-0-6
7. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібн. – 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Либідь, 2000. 384 с.
8. Проект сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP). – Назва з екрану. – URL: http://www.saiup.org
9. Ревчун Б. Г. Науково-технічний прогрес : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Б. Г. Ревчун. – Кіровоград : КДТУ, 2013. – 134 с.
10.Тараненко О. Науково-технічна революція : навч. посібн. для дистанційного навчання «Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». К. : Університет «Україна», 2015. 301 с. http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/4889/4/Istor_typy_svitogl.pdf
11.Фіцула М.М. Формування наукового світогляду https://pidru4niki.com/1220041135023/pedagogika/ formuvannya_naukovogo_svitoglyadu // Фіцула М.М. Педагогіка. Київ: Видавничий центр «Академія». 2009. 528 с. https://pidru4niki.com/1613030534943/pedagogika/pedagogika
12.Хоружий Г.Ф. Академічна культура: цінності та принципи вищої освіти / Г.Ф. Хоружий. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 320 с.
13.Історія науки і техніки [Електронний ресурс] : навчальний посібник для іноземних студентів / С. О. Костилєва, С. Ю. Боєва, Л. Р. Ігнатова, І. К. Лебедєв, НТУУ «КПІ». – Електронні текстові дані (1файл: 11,44 Мбайт). – Київ : НТУУ «КПІ», 2015. – 320 с. – URI: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/20997
Додаткова література:
1. Апель К.-О. Апріорі спільноти комунікації та основи етики. До проблеми раціонального обґрунтування етики за доби науки// Сучасна зарубіжна філософія. К.. 1996. – С. 360 – 421.
2. Арцишевський Р. А. Історичні типи світогляду // Арцишевський Р. А. Духовне осягнення дійсності. – Луцьк: ПФ «Смарагд», 2011. – С. 153-236.
3. Бевз Т. Науковий світогляд — методологічна основа творчості Володимира Вернадського https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2013-08-1/svitoglyad-2013-1-5-bevz.pdf
4. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / Бек У. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.
5. Бернал Дж. Развитие науки в истории общества (https://platona.net/load/knigi_po_filosofii/istorija_nauki/nauka_v_istorii_obshhestva/51-1-0-4241).
6. Вернадский В.И. Очерки по истории современного научного мировоззрения // Вернадский В.И. Труды по истории науки / Отв. ред. Ф.Т. Яншина, С.Н. Жидовинов. — М.: Наука, 2002 (Библиотека трудов академика В.И. Вернадского). — С. 47-165).
7. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (становление и развитие первых научных программ). – М.: Наука, 1980. – 568 с.
8. Гончаренко С.У. Етика науки та етичний кодекс ученого // Шлях освіти. – К. – 2011.— № 3. http://umo.edu.ua/vchena-rada---etichnij-kodeks-uchenogho
9. Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі. Пер. з нім., приміти та післямова Анатолія Єрмоленка. – К.: Лібра, 2003. – 248 с.
10.Дайсон, Фримен. Еретические мысли о науке и обществе / Фримен Дайсон. - [Б. м.] : [б. в.], 2009. – 72 с.
11.Єрмоленко А.М. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування природи. Монографія. – К.: Лібра, 2010. – 416 с.
12.Зубков М. Наукові революції як змінювання світогляду / Микола Зубков // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2017 – № 869. – С. 109-114. http://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-869-2017/naukovi-revolyuciyi-yak-zminyuvannya-svitoglyadu
13.Кисельов М.М. Етика та наука: сфери перетину // Наука. Релігія. Суспільство. – 2012. – № 2. – С. 30-39. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/86826/05-Kiselev.pdf?sequence=1
14.Кун Т. Структура научных революций. URL: http://www.biometrica.tomsk.ru/Kuhn.pdf
15.Кушнерик В.В. Вплив глобалізації на розвиток науково-технічної революції // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – №8 (134). – С. 30-34.
16.Лозова В. І. Етика науковця / В. І. Лозова // Педагогіка та психологія. - 2011. - Вип. 40(2). - С. 47-51. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2011_40(2)__10.
17.Маєр-Абіх К.М. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту / Маєр-Абіх К.М. – К. : Лібра, 2004. – 196 с.
18.Малахов В. Етичний кодекс ученого: аксіологія і прагматика / В. Малахов // Вісник Національної академії наук України. – 2009. – № 5. – С. 12-19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2009_5_2.
19.Мировоззрение / Т. И. Ойзерман. И. И. Жбанкова. Л. А. Мясникова // Центр гуманитарных технологий. Ответственный редактор: А. В. Агеев. Последняя редакция: 22.09.2020. URL: https://gtmarket.ru/concepts/7105
20.Наука і молодь в Україні ХХІ століття / [Ю.Л. Мосенкіс, М.А. Болобан, П.М. Грабовий та ін.]. – К.; Умань: ПП Жовтий, 2010. – С. 150–202.Йонас Г. Принцип відповідальності у пошуках етики для техногенної цивілізації. - К.: 2001 - 400 с.
21.Нормы научной этики (приняты Сенатом Общества Макса Планка 24 ноября 2000 г.) / пер. В.Тереховой. – URL: http://www.sbras.ru/HBC/2002/n04-05/f17.html.
22.Поппер К. Тексти за посиланням: https://evolkov.net/PopperK/
23.Сидоренко Л.І. Етика науки. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/etik-sidorenko.html
24.Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. К.: 2002. - 150 с.
25.Сноу Ч.П. Две культуры и научная революция / Чарльз Перси Сноу, Портреты и размышления, М.: Прогресс, 1985. – С. 195-226. URL: http://vivovoco.astronet.ru/VV/PAPERS/ECCE/SNOW/TWOCULT.HTM
26.Хорган, Джон. Конец науки. Взгляд на ограниченность знания на закате Века Науки: пер. с англ. / Джон Хорган. - СПб. : Амфора, 2001. - 479 с.
27.Этика науки: учебно-методическое пособие для аспирантов /Т. В. Мишаткина, Я. С. Яскевич, В. С. Вязовкин. – Минск, 2002. – 58 с.
28.Шевчук С. Ф. Світогляд як результат взаємодії науки з іншими елементами духовного життя суспільства http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/7987/1/ZOO_2016_162-165.pdf
29.Що потрібно знати про плагіат: посібник з академічної грамотності та етики для «чайників». – Назва з екрану. – URL: http://library.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/biblio/PDF/books_ac-gr.pdf
Освітній компонент 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ
Базова:
1. Рубанець О.М. Філософські проблеми наукового пізнання / Рубанець О.М. - Суми: Університетська книга, 2013. - 229 с.
2. Рубанець О.М. Інформаційне суспільство: когнітивний креатив постнекласичних досліджень: Монографія / Рубанець О.М. - К., Вид. ПАРАПАН, 2006. – 420 с.
3. Добронравова І.С. Новітня західна філософія науки : підруч. для вищих навч. закл. / Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. - К., 2008. - 216 с.
4. Епістемологія як філософська теорія знання / В. Л. Петрушенко; Держ. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2000. - 296 c.
Додаткова:
1. Рубанець О.М. Теорія пізнання та способи обробки інформації : комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. – 66 с. / Електронне мережне навчальне видання. Гриф надано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського (протокол № 3 від 25.06.2018 р.) за поданням Вченої ради факультету соціології і права // Навчальний посібник.
2. Билецкий И.П. Познание и действительность / И.П. Билецкий. – Харьков : Альфа, 1999. – 57 с.
3. Добронравова Ірина. Практична філософія науки : збірка наукових праць / Ірина Добронравова. - Суми: Університетська книга, 2017. - 352 с.
4. Загрібельна О.Т. Інженерне пізнання як діяльність / Загрібельна О.Т. - 1999. - 300 с.
5. Комар Олена. Постнекласична епістемологія: нові тенденції / Олена Комар // Людина в складному світі / за ред. Н.В. Кочубей, М.О. Нестерової. Суми: Університетська книга, 2017. – С. 230 -248.
6. Конверский А.Е. Теория и ее обоснование / Конверский А.Е. - К.: 2000. - 179 с.
7. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая / Лекторский В.А. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 256 с.
8. Лук’янець В.С. Сучасний науковий дискурс.: Оновлення методологічної культури / Лук’янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. – К., 2000. – 304 с.
9. Людина: мислення і реальність / упоряд.: В. С. Крисаченко,; Ін-т філос. НАН України. - К.; Луцьк, 2001. - 219 c.
10.Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання / Марчук М.Г. - Чернівці: Рута, 2001. - 319 с.
11.Мелащенко О. М. Онтологічні прояви науково-технічної творчості (соціально-філософський аспект) : дис. ... канд. філософ. наук. : 09.00.03 - О. М. Мелащенко. - К., 2011.
12.Мелков Ю. А. Человекомерность постнеклассической науки : Монография / Ю. А. Мелков. – К. : Изд. ПАРАПАН, 2014. – 254 с.
13.Меркулов И.П. Когнитивные способности / Меркулов И.П. – М.: ИФРАН, 2005. – 182 с.
14.Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Р. Мертон . – М. : АСТ Москва, 2006. – 880 с.
15.Метельова Т. Концепт "творчої уяви" / Т. Метельова // Філософ. думка. - 2006. - № 6. - С. 11-21.
16.Микешина Л.А. Философия науки: Современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Методология научного исследования / Л.А. Микешина. - М., 2005. - С. 155-160.
17.Морен Э. Метод. Природа природы. М.: «Прогресс – Традиция» - .2005. - 464 с.
18.Найссер У. Познание и реальность / Найссер У. / Пер. с англ. В.В. Лучкова. Вступит. ст. и общ. ред. Б.М. Величковского. – М.: Прогресс, 1981. – 230 с.
19.Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. М., 1998.
20.Онтология и эпистемология синергетики. М.: ИФ РАН, 1997. - 159 с.
21.Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы / Б. Рассел – М. : Институт общегуманитарных исследований, 2001. – 560 с.

Навчальний контент

5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Освітній компонент 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ:
Лекція 1. Світоглядні принципи науково-інноваційної діяльності
− Поняття світогляду, різні способи визначення та критерії типізації.
− Поняття науки і різноманітність форм її існування. Критерії науковості.
− Проблеми застосування наукового знання в різних предметних областях та інженерній діяльності, критичного осмислення способів розв’язання науково-дослідних та інноваційних проблем.
− Норми і принципи наукової етики. Морально-етичні проблеми в сучасному науковому дослідженні та інноваційній діяльності.
Теми для самостійної роботи:
− Наука як продуктивна сила суспільства і соціокультурний феномен (рекомендована література: 2, 9, 10, 13);
− Диференціація і класифікація наук в розвитку пізнання: причини різноманіття наук та історичні етапи виникнення окремих наук (рекомендована література: 1, 9, 11, 13);
− Розширення меж і переосмислення наявного теоретичного знання, наукових досягнень і професійних практик у ХХ-ХІ століттях (рекомендована література: 2, 9, 10, 13);
− Етичні норми і критерії обрання методів та інструментальних засобів, застосовування інноваційних підходів для розв’язання сучасних складних задач в науково-дослідній та/або інноваційних сферах (рекомендована література: 3, 4, 5, 7).
Семінарське заняття 1. Професійна етика і відповідальність вченого.
− Роль наукового світогляду в розв’язанні значущих соціально-економічних, культурно-історичних, етичних, екологічних, інноваційних та інших проблем сучасності.
− Практична філософія про мораль як соціальний феномен.
− Статус і ранг вченого.
− Норми комунікації у науковому співтоваристві.
Теми для самостійної роботи:
− Світоглядні та філософські засади прогнозування як загальних тенденцій науково-технічного розвитку, так і в фаховій області (рекомендована література: 2, 9, 10, 13);
− Кодекси наукової етики: основні принципи і положення, імператив дотримання (рекомендована література: 3, 4, 5, 7);
− Етичні засади ефективної взаємодії в професійному середовищі, науковому співтоваристві й соціумі в цілому та/або результативної праці науковця індивідуально і як члена команди в міжнародному контексті (рекомендована література: 3, 4, 5, 7, 8, 12).
Освітній компонент 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ
Лекційні заняття
Лекція 1. Сучасна філософська гносеологія та епістемологія
− Особливості розгляду пізнавального відношення у класичній та некласичній філософії. Основні напрями та принципи.
− Комунікативний та лінгвістичний поворот у розвитку епістемології.
− Структурні особливості пізнавального відношення в сучасній теорії пізнання.
Теми для самостійної роботи:
− Некласична гносеологія та епістемологія. Роль інформаційного складника в пізнавальному відношенні;
− Наукове пізнання та наукове мислення. Інформаційний складник наукового мислення;
− Філософські проблеми дослідження пізнання;
− Епістемологія та філософія науки.
Рекомендована література: основна - 1, 2, 3, 4; додаткова – 1, 2, 3, 5, 7, 16, 20, 21.
Лекція 2. Відношення наукового мислення та знання до реальності
− Особливості відношення наукового мислення та знання до реальності з точки зору класичної, некласичної та постнекласичної раціональності.
− Роль мови у відношенні знання та мислення до реальності. Лінгвістичний поворот у сучасній науці. Текст, дискурс, нарратив і гранднарратив.
− Проблеми референції.
− Комунікативний поворот у теорії пізнання.
Теми для самостійної роботи:
− Когнітивна філософія як методологія дослідження пізнавальних процесів;
− Особливості обробки інформації людиною.
Рекомендована література: основна - 1, 2, 3, 4; додаткова – 1, 2, 9, 13, 18.
Лекція 3. Розвиток наукової й науково-технічної творчості
− Розвиток технічного мислення як творчого мислення.
− Когнітивні особливості наукової та науково-технічної творчості.
− Розвиток когнітивних пізнавальних здатностей.
− Особливості когнітивної активності науковців у сфері знання.
Теми для самостійної роботи:
− Некласична гносеологія та епістемологія;
− Когнітивна філософія та сучасна наука.
Рекомендована література: основна - 1, 2, 3, 4; додаткова – 1, 4, 11, 15, 18.
Семінарські заняття
Семінарське заняття 1. Пізнавально-комунікативний складник проектної діяльності
Проектна організація наукових досліджень та особливості колективного суб’єкта в умовах проектної діяльності. Суб’єктний складник мислення. Психологічний, екзистенціальний, феноменологічний і сучасні когнітивні підходи до мислення. Комунікативні взаємодії у знаннєвому середовищі. Когнітивна комунікація. Співвідношення індивідуальної та групової когніції. Інтелектуальні ресурси. Метакогнітивні механізми контролю інтелектуальної діяльності. Стрес-менеджмент.
Теми для самостійної роботи:
Пізнавальне відношення, його структура та особливості;
Наукове пізнання та наукове мислення;
Суб’єктний складник мислення;
Види мислення;
Епістемологічний складник наукового мислення.
Рекомендована література: основна - 1, 2, 3, 4; додаткова -1, 2, 3, 4, 10, 12, 13.
Семінарське заняття 2. Методологічний складник наукового пізнання
Методологічна регуляція наукового пізнання. Рівні методології. Філософські методи та їх загальна характеристика. Загальнонаукові методи. Методолого-методичний складник наукового дослідження. Концептуальні основи філософської та загальнонаукової методології. Синергетичний підхід як трансдисциплінарна парадигма сучасної науки. Складне та нелінійне мислення.
Теми для самостійної роботи:
− Обробка інформації людиною;
− Інтелектуальні ресурси Інформація та пізнавальні процеси в інформаційному суспільстві;
− Вилучення інформації;
− Інформаційний складник наукового дослідження.
Рекомендована література: основна - 1, 2, 3, 4; додаткова – 1, 6, 8, 16, 17.
Платформа дистанційного навчання:
Для підвищення ефективності комунікації та можливостей дистанційної роботи, кращого засвоєння матеріалу навчальної дисципліни використовується електронна пошта, платформа дистанційного навчання «Сікорський» на основі системи Google Classroom та платформа для проведення онлайн-зустрічей Google Meets, за допомогою яких:
− спрощується розміщення методичних рекомендацій та обмін навчальним матеріалом;
− здійснюється зворотній зв’язок з аспірантами щодо навчальних завдань та змісту навчальної дисципліни;
− перевіряються і оцінюються виконані завдання;
− ведеться облік виконання аспірантами плану навчальної дисципліни, дотримання графіку подання навчальних завдань та їх оцінювання.

6. Самостійна робота студента

Самостійна робота передбачає підготовку до лекцій та семінарських занять занять і до участі в обговоренні питань теми, самоконтроль набутих знань, опрацювання джерел із списку літератури, створення презентацій для візуального супроводу доповіді, написання есе за тематикою самостійної роботи, підготовка виконання модульної контрольної роботи (МКР), складання залікової контрольної роботи (освітній компонент 1), до написання реферату, екзамену (освітній компонент 2) тощо.
Перелік питань для підготовки до МКР надано у додатку А.
Перелік питань для підготовки до залікової контрольної роботи надано у додатку Б.
Рекомендований список тем рефератів надано у додатку В.
Перелік питань для підготовки до екзамену надано у додатку Г.

Політика та контроль

7. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, поставлених перед аспірантом, складається з:
− оцінювання доповідей на семінарських заняттях і участі в обговорені питань теми та/або дискусії;
− виконання МКР, реферату згідно з вимогами та критеріями оцінювання.
Слід дотримуватися правил відвідування занять.
На заняттях передбачається активність аспірантів, включення в інтерактивні форми та методи навчання.
Вагома частина рейтингу аспіранта формується за рахунок самостійної роботи (виконання МКР або реферату), активної участі в роботі на семінарських заняттях.
У разі виявлення академічної недоброчесності у виконаній модульній контрольній роботі – результати контрольного заходу не враховуються.
Реферат проходить перевірку на ознаки плагіату.
Заохочувальні та штрафні бали
Заохочувальні бали
Написання тез, статті, участь у міжнародних, всеукраїнських та/або інших заходах або конкурсах за тематикою навчальної дисципліни + 5 бали
Написання есе за тематикою СРС + 5 балів
Штрафні бали
Невчасне виконання МКР та невчасна здача реферату – 5 балів
Академічна доброчесність
Політика та принципи академічної доброчесності визначені у розділі 3 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.
Норми етичної поведінки
Норми етичної поведінки студентів і працівників визначені у розділі 2 Кодексу честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Детальніше: https://kpi.ua/code.

8. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)

РСО освітнього компоненту 1. НАУКОВИЙ СВІТОГЛЯД ТА ЕТИЧНА КУЛЬТУРА НАУКОВЦЯ
Рейтинг аспіранта за освітній компонент складається з балів, які він отримує протягом семестру за:
1) Участь у семінарському занятті;
2) Виконання МКР.
Семінарські заняття (max 40 балів):
Доповідь на семінарському занятті оцінюється максимально у 20 балів. За участь у обговоренні теми та доповнення можна отримати 20 балів.
Результати оголошуються кожному аспіранту окремо у присутності або в дистанційній формі (у Google Classroom, Кампусі або е-поштою).
Модульна контрольна робота (4 питання по 15 балів – max 60 балів):
15…14 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;
13…11 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;
10…9 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;
0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.
Залік:
Сума рейтингових балів, отриманих аспірантом протягом семестру, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.
Якщо сума балів менша за 60 студент виконує залікову контрольну роботу. У цьому разі бали, отримані аспірантом за семестр скасовується, а сума балів, отриманих за виконання залікової контрольної роботи, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.
Аспірант, який у семестрі отримав більше 60 балів, але бажає підвищити свій результат, може взяти участь у заліковій контрольній роботі. У цьому разі остаточний результат складається з балів, отриманих на заліковій контрольній роботі.
Залікова контрольна робота складається з 4 питань, за кожне з яких можна отримати 25 балів (max 100 балів):
25…23 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;
22…19 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;
18…15 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;
0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.
Сума балів, отриманих аспірантом за залікову контрольну роботу, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.
РСО освітнього компоненту 2. ФІЛОСОФСЬКА ГНОСЕОЛОГІЯ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ
РСО за освітнім компонентом має стартову (max 55 балів) та екзаменаційну (max 45 балів) складові.
Стартова складова: експрес-опитування на лекціях (9 лекцій), участь у семінарських заняттях (18 занять), виконання реферату.
Екзаменаційна складова: відповіді на екзамені.
Семінарські заняття: За доповідь на семінарському занятті можна отримати 10 балів (max 20 балів). За участь у обговоренні теми та доповнення можна отримати 5 балів (max 10 балів). Всього за роботу на семінарських заняттях можна отримати max 30 балів.
Реферат:
25…24 бали – тему реферату розкрито у повному обсязі, матеріал викладено логічно з відповідними висновками, аспірант показує глибокі знання з теми реферату, впевнено і докладно відповідає на поставлені запитання під час захисту;
23…19 бал – тему реферату розкрито у повному обсязі з незначними помилками або неточностями, але в цілому матеріал викладено логічно з відповідними висновками, під час захисту аспірант показує знання з теми реферату, майже впевнено відповідає на поставлені запитання;
18…15 балів – тему реферату розкрито у повному обсязі з незначними помилками або неточностями, матеріал викладено здебільшого логічно, з нечітко сформульованими висновками, під час захисту аспірант виявляє невпевненість, показує слабкі знання з теми реферату, не завжди дає вичерпні відповіді на запитання;
0 балів – реферат не виконано взагалі, або тему реферату не розкрито, немає висновків або вони носять декларативний характер, під час захисту аспірант не може відповісти на жодне поставлене запитання з теми реферату.
Умови допуску до екзамену: семестровий рейтинг не менше 33 балів.
Екзамен (max 45 балів)
Екзаменаційний білет складається з 3-х питань, за кожне з яких можна отримати 15 балів:
15…14 балів – повна правильна відповідь на запитання або не менше 90% необхідної інформації;
13…11 балів – повна відповідь на запитання з незначними помилками/неточностями або не менше 75% необхідної інформації;
10…9 балів – майже повна відповідь з незначними помилками/неточностями або не менше 60% необхідної інформації;
0 балів – відповідь відсутня/неправильна або менше 60% необхідної інформації.

Таблиця відповідності рейтингових балів оцінкам за університетською шкалою
Кількість балівОцінка
100-95Відмінно
94-85Дуже добре
84-75Добре
74-65Задовільно
64-60Достатньо
Менше 60Незадовільно
Не виконані умови допускуНе допущено

9. Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

В умовах дистанційного режиму організація освітнього процесу здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання: платформи дистанційного навчання «Сікорський» та «Електронний кампус». Навчальний процес у дистанційному режимі здійснюється відповідно до затвердженого розкладу навчальних занять. Заняття проходять з використанням сучасних ресурсів проведення онлайн-зустрічей (організація відео-конференцій).

Опис матеріально-технічного та інформаційного забезпечення дисципліни

-



Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено доц. Муратова І. А.;
Ухвалено кафедрою КФ (протокол № від )
Погоджено методичною комісією факультету/ННІ (протокол № ______ від ______)